WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Цивільні правовідносини - Контрольна робота

Цивільні правовідносини - Контрольна робота

такий критерій, як підстава виникнення.
Регулятивні відносини - це правовідносини, через які здійснюється ре-гулювання нормальних економічних відносин (власності, товарно-грошових) та особистих немайнових відносин. Тобто за допомогою регулятивних відно-син відбувається правомірна діяльність громадян та організацій. Саме тому вони виникають із договорів, односторонніх угод.
Порушення правових норм і відповідного суб'єктивного права грома-дянина або організації є юридичними фактами, на основі яких виникають ци-вільно-правові відносини між правопорушником і потерпілим. Внаслідок цих правовідносин у правопорушника з'являються обов'язки, які він виконує на користь потерпілого. Зазначені правовідносини називаються охоронними. До них належать: цивільно-правові відносини, які виникають з факту витре-бування власником свого майна з чужого незаконного володіння, а також цивільно-правові відносини, що виникають на підставі таких юридичних фа-ктів: заподіяння шкоди, придбання або збереження майна за рахунок коштів іншої особи без достатніх підстав.
Охоронні відносини є цивільно-правовою формою усунення наслідків правопорушень, поновлення нормального правового й економічного або особистого становища. Отже, охоронні відносини виникають із правопору-шень, тобто порушень правових норм, суб'єктивних прав і заподіяння шко-ди потерпілим.
Абсолютні, загальнорегулятивні та відносні правовідносини. В основу їх розмежування покладено такий критерій, як коло зобов'язаних осіб і ступінь їх конкретизації. Громадяни та організації, що мають суб'єктивні права, в ряді випадків реалізують їх за рахунок власної діяльності (господарської, побутової, творчої тощо) і при цьому безпосередньо не пов'язані з діяльніс-тю інших суб'єктів. Але це зовсім не означає, що діяльність. Наприклад, вла-сника з володіння і користування своїм майном не залежить від поведінки оточуючих осіб. Останні не повинні перешкоджати в її здійсненні. Тому по-дібна діяльність реалізується не відокремлено, а спільно з іншими громадя-нами та організаціями, тобто у суспільних відносинах, які регулюються нор-мами цивільного права.
До таких цивільних правовідносин слід віднести: відносини власності, немайнові авторські і винахідницькі відносини, що пов'язані з майновими (статті 86, 472 і 517 ЦК України), особисті немайнові відносини, не пов'язані з майновими, з приводу таких духовних благ, як життя, здоров'я, честь, гід-ність, недоторканність особистого життя (наприклад, ст. 7 ЦК України).
Цивільно-правове врегулювання вищезазначених суспільних відносин полягає в наданні власникам, авторам творів науки, літератури, мистецтва, винахідникам, володільцям нематеріальних духовних благ суб'єктивних прав і в покладенні на всіх інших громадян та організацій суб'єктивного обов'язку утримуватися від порушення їхніх суб'єктивних прав. Такі циві-льно-правові відносини називаються абсолютними.
Загальнорегулятивні відносини відображають зв'язок кожного з кож-ним. У них на боці уповноваженої і зобов'язаної сторін - кожен і всі.
У відносних правовідносинах конкретно визначено обидві сторони - уповноважену і зобов'язальну.
Активні та пасивні цивільні правовідносини. Вони різняться характером поведінки зобов'язаної сторони. Якщо на останню у правовідносинах покла-деного обов'язок активної поведінки, то суб'єктивне право вичерпується ли-ше двома повноваженнями - правом вимоги і правом захисту порушеного суб'єктивного права (у разі невиконання обов'язку). При цьому суб'єктивне право покликане забезпечити виконання обов'язку, тобто досягнення актив-ної діяльності зобов'язаної відносини. В них боржник зобов'язаний вчинити на користь уповноваженої особи (кредитора) певну дію: передати майно, ви-конати роботу, сплатити гроші тощо (ст. 151 ЦК України).
У пасивних правовідносинах змістом суб'єктивного обов'язку є пасивна поведінка: зобов'язана сторона повинна утримуватися від порушень суб'єктивного права уповноваженої сторони.
Речові та зобов'язальні відносини. Вони різняться об'єктом правовідно-син. Об'єктом речових правовідносин є речі, майно. До них належать відно-сини власності (статті 6 - 9, 12 - 18 Закону України "Про власність"). У зобов'язальних відносинах об'єктом є дії (статті 332, 395, 413 ЦК України).
Майнові та особисті немайнові відносини. У майнових відносинах об'єктом є майно. Це перш за все відносини власності. В особистих немайно-вих відносинах об'єктом є немайнові блага: честь, гідність, авторство (статті 7, 472 і 517 ЦК України).
І. Назвати особливі риси цивільних правовідносин
Цивільно-правові відносини є частиною правових відносин і тому між ними багато спільного. Проте, можна окреслити такі особливості цивільно-правових відносин:
а) це майнові (відносини власності і товарно-грошові) і особисті немай-нові відносини, врегулювання нормами цивільного права;
б) їхні учасники характеризуються майновою відокремленістю і юриди-чною рівністю;
в) суб'єктивні права та суб'єктивні обов'язки учасників цивільно-правових відносин виникають, змінюються і припиняються на підставі юри-дичних фактів.
Такими є загальні та галузеві ознаки цивільно-правових відносин.
ІІ. Охарактеризувати категорію "суб'єктивне цивільне право"
Суб'єктивне цивільне право - вид і міра можливої (дозволеної) поведі-нки уповноваженої особи, яка забезпечується виконанням обов'язків іншими суб'єктами і можливістю застосування до них державного примусу.
Отже, суб'єктивне цивільне право - це можливості відповідного суб'єкта.
Юридична суть суб'єктивного права полягає в тому, що воно є видом і мірою дозволеної поведінки, для здійснення якої суб'єкт повинен мати мож-ливість вимагати відповідної поведінки від зобов'язаних осіб.
Суб'єктивне право пов'язано з правом в об'єктивному розумінні, тобто з цивільно-правовою нормою або із сукупністю норм, у яких воно передба-чене.
Суб'єктивне право також пов'язано з суб'єктивним обов'язком, оскільки його здійснення залежить від поведінки зобов'язаних осіб.
ІІІ. Назвати види суб'єктивних цивільних прав
У юридичній літературі і на практиці суб'єктивне цивільне право харак-теризується як єдність трьох елементів:
1) вид і міра можливої (дозволеної) поведінки уповноваженої особи, в якій виявляється її самодіяльність, свобода вибору варіанта поведінки в ме-жах наданого суб'єктивного права, користування матеріальними і духовни-ми благами на підставі існуючих відносин власності і товарообігу, тобто право на власні дії;
2) право (можливість) вимагати від інших осіб поведінки, яка забезпечує здійснення своєї діяльності, тобто право на чужі дії;
3) право (можливість) вимагати застосування засобів державного при-мусу до зобов'язаних осіб.
Література
1. Цивільний кодекс України.
2. Підопригора О.А., Сумін В.О., Підопригора О.О. Цивільне право України: Правові основи підприємництва. К., Юрінформ, 1994.
3. Теория государства и права. Под ред. С.С. Алексеева. М., 1986.
4. Цивільне право України: Підручник. Книга перша. За ред. О.В. Дзері, Н.С. Кузнєцової. К., Юрінком Інтер, 1999..
Loading...

 
 

Цікаве