WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Адвокатура Франції - Реферат

Адвокатура Франції - Реферат


РЕФЕРАТ
З АДВОКАТУРИ УКРАЇНИ
НА ТЕМУ: АДВОКАТУРА ФРАНЦІЇ
ПЛАН РОБОТИ
ВСТУП
1. ПРОФЕСІЯ АДВОКАТА
2. УМОВИ НАБУТТЯ АДВОКАТСЬКОЇ ПРОФЕСІЇ
3. ПРАВА ТА ОБОВ`ЯЗКИ АДВОКАТА
4. ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ РОБОТИ АДВОКАТА
5. АДВОКАТСЬКІ ОБ`ЄДНАННЯ
6. ОПЛАТА ПРАЦІ АДВОКАТА
7.КАРПА - ФІНАНСОВИЙ ІНСТИТУТ ФРАНЦУЗСЬКОЇ АДВОКАТУРИ
8. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ АДВОКАТА
ВСТУП
Фахівці відзначають тенденцію централізації низки важливих функцій адвокатури, які в останнє десятиріччя знайшли відображення в структурі адвокатури Франції, що раніше прибічниками колегій адвокатів традиційно наводилася як країна, яка має бути для України взірцем і прикладом для наслідування.
І дійсно, протягом довгого періоду Франція, на відміну від Англії, Нідерландів, Бельгії, Данії тощо, чітко і послідовно втілювала структуру розмежованої за регіональним принципом адвокатури, де "монополістами" в реалізації всіх функцій адвокатури були регіональні колегії адвокатів, абсолютно не зв`язані одна з одною, незалежні у виробленні власних правил професії, освітніх вимог, програм навчання майбутніх адвокатів, представництві адвокатури у відносинах з іншими органами.
Але життя підказало, що сваволя в кожному окремому "адвокатському князівстві" щодо суттєвих питань регулювання професії призводить до негативних наслідків, а відсутність єдиного представницького центру утруднює оперативне і дійсно в національному масштабі вирішення загальних проблем адвокатури на державному рівні.
Знов-таки, єдність професійної адвокатської діяльності вочевидь вимагала єдиного підходу до рівня кваліфікації, необхідного і достатнього для їх здійснення, і, відповідно, єдиних освітніх підходів.
Мабуть, все це в сукупності й обумовило законодавче запровадження в 1991 р. Національної ради французької адвокатури, яка як раз і взяла на себе централізоване виконання трьох відповідних функцій: представництва французької адвокатури в цілому у відносинах з державою; уніфікації правил (зокрема етичних), якими регламентується адвокатська професія; уніфікації процесу підготовки адвокатів (навчальних програм адвокатських шкіл, програм іспитів тощо).
1. ПРОФЕСІЯ АДВОКАТА
Сучасна адвокатура Франції переживає період свого реформування при збереженні багатих традицій минулого.
Першого січня 1992 р. набрали чинності поправки до Основного закону про статус адвокатів № 71-1130 від 31 грудня 1990 р., мета яких реформувати деякі судові та інші юридичні професії.
Головна особливість реформи - створити нову професію, члени якої носитимуть звання адвоката (ст.1 закону № 71-1130 у новій редакції). Проте це не означає будь-яких радикальних перетворень. Усі основні традиції французької адвокатури зберігаються. Справа в тому, що коли раніше адвокати, об`єднані у "ордени адвокатів" (далі ми використовуватимемо звичний, хоч і умовний термін, - "колегії адвокатів"), працювали окремо від своїх колег - юрисконсультів, які реєструвались окремо, то с початком реформи останні за бажанням могли стати членами адвокатських колегій, одержавши право на здійснення саме адвокатської діяльності, а адвокати, зберігаючи свій статус, можуть виконувати функції, які раніше були властиві тільки професії юрисконсульта.
За законом, професія адвоката визначається як ліберальна та незалежна. Це визначення створює право на специфічні організаційні форми здійснення професійної діяльності, охоронюваної законом та відокремленої від держави, що є ефективним засобом забезпечення самоврядування, незалежності та захищеності. Віднині вони доповнили свою традиційну боротьбу за права та свободи людини діяльністю по захисту економічних прав та свобод.
2. УМОВИ НАБУТТЯ АДВОКАТСЬКОЇ ПРОФЕСІЇ
Щоб стати адвокатом, необхідно або мати громадянство Франції або громадянство однієї з країн Спільного ринку за умов взаємного визнання дипломів про вищу освіту. Іноземці мають відповідати ряду особливих вимог та пройти перевірку.
Особа, що претендує на звання адвоката, не може бути засуджена за діяння, несумісні з гідністю і порядністю, а також за серйозні дисциплінарні або адміністративні проступки, чи покарана у зв`язку з банкрутством; не може вона займатися й діяльністю, що є несумісною з професією адвоката (наприклад бути підприємцем).
Кандидат на посаду повинен: мати вищу юридичну освіту (диплом магістра права), скласти вступні іспити (два письмових та один усний) в одному з регіональних центрів професійної підготовки, які працюють під егідою адвокатури та вищої школи, провчитися там рік, засвоїти теоретичний курс і пройти практичне стажування, скласти іспити (один письмовий і три усних). При додержанні цих умов, молодий юрист приймається до ордену адвокатів (колегії) та виголошує присягу такого змісту: "Присягаю, як адвокат, виконувати свої функції з гідністю, сумлінно, незалежно, чесно і гуманно". Після цього молодий адвокат проходить ще дворічне стажування зі спеціальності і одержує посвідчення. Лише після цього його ім'я вноситься до списків ордену як повноправного члена.
Колегії адвокатів докладають чималих зусиль для організації високоякісної теоретичної підготовки (один рік), стажування (два роки), а потім і перепідготовки адвокатів, що практикують. Так, в Парижі функціонує обладнаний за останнім словом науки і техніки центр професійної підготовки, бюджет якого складає приблизно 20 мільйонів франків на рік (дві третини дає колегія, одну третину - держава). Вітриною професії називають утримуваний Паризьким орденом адвокатів інститут перепідготовки.
Школи формування (навчання) адвокатів створені в додатній кількості для всіх регіонів, де існують колегії адвокатів, і діють, у залежності від розмірів регіону, як регіональні або міжрегіональні.
Абітурієнти цих шкіл для вступу повинні вже мати чотирирічну університетську освіту і скласти досить непрості вступні іспити, серед яких головне значення надається усним іспитам, під час яких перевіряється не тільки рівень знань, а й інші характеристики абітурієнтів, що свідчать про їх, так би мовити, професійну придатність (швидкість реакції, логічність суджень, вміння сформулювати свої думки, засади світогляду, ставлення до прав людини тощо).
Програма навчання в школі розрахована на 1 рік освіти і поєднує теоретичне і практичне навчання за системою модулів.
Як бачимо, навчальний процес у школах формування адвокатів у Франції орієнтований на набуття студентами практичних навичок, вміння втілювати раніше набуті теоретичні знання на практиці.
Слід підкреслити, що французька система освіти адвокатів не припиняється із прийняттям випускника адвокатської школи до адвокатури і зарахуванням його до реєстру адвокатів-стажистів регіональної колегії адвокатів, а певною мірою тільки починається. Стажисти не тільки протягом 2-х років безпосередньо навчаються в робочому процесі як асистенти адвокатів, що є їх наставниками, а й мають обов'язково пройти 200 годин навчання в тій же Школі формування адвокатів у модулях, орієнтованих вжена певну спеціалізацію, і до того ж обов'язково мають брати участь в усіх
Loading...

 
 

Цікаве