WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Організація адвокатури України - Реферат

Організація адвокатури України - Реферат

Реферат: Організація адвокатури України
ЗМІСТ
1. Принципи та гарантії адвокатської діяльності.
2. Організаційні форми діяльності адвокатури.
3. Професійні права адвоката.
4. Соціальні права адвоката.
5. Обов'язки адвоката.
Організація та принципи діяльності адвокатури в Україні визначаються Законом "Про адвокатуру", прийнятим Верховною Радою України 19 грудня 1992 р.
Новий Закон суверенної України відводить адвокатурі чільне місце, маючи на меті відновити престиж цієї професії, її історичне традиції, піднести роль у суспільстві як одного з гарантів забезпечення конституційних прав та свобод громадян.
1. Принципи та гарантії адвокатської діяльності.
За законом адвокатура України є добровільним професійним громадянським об'єднанням, покликаним сприяти захисту прав, свобод та представляти законні інтереси громадян України, іноземців, осіб без громадянства, юридичних осіб, надавати їм різноманітну юридичну допомогу.
Таке визначення поняття адвокатури як правового інституту є значним кроком у напрямі визнання адвокатури як громадської організації, адже до цього часу в законодавстві не робилося акцентування на цю важливу ознаку юридичної природи адвокатури. За своєю природою вона є вільною професією, а звідси й має громадянський характер.
Адвокатура України здійснює свою діяльність на принципах верховенства закону, незалежності, демократизму, гуманізму і конфіденційності.
Закон про адвокатуру окремо закріплює норму, яка стосується гарантій адвокатської діяльності. Нею встановлено, що професійні права, честь і гідність адвоката охороняються законом; забороняється будь-яке втручання в адвокатську діяльність, вимагання від адвоката, його помічника, посадових осіб і технічних працівників адвокатських об'єднань відомостей, що становлять адвокатську таємницю. З цих питань вини також не можуть допитуватись як свідки.
Документи, пов'язані з виконанням адвокатом доручення, не підлягають оглядові, розголошенню чи вилученню без його згоди.
Забороняється прослуховувати телефонні розмови адвокатів у зв'язку з оперативно-розшуковими заходами без санкції органів прокуратури.
Не допускається офіційне негативне реагування з боку правоохоронних органів (зізнання, слідства, суду) на правову позицію адвоката у справі.
Адвокату гарантується рівність прав з іншими учасниками процесу.
Кримінальна справа проти адвоката може бути порушена тільки Генеральним прокурором України, його заступниками, прокурорами Автономної Республіки Крим, областей, міста Києва. Адвоката не можна притягнути до кримінальної, матеріальної та іншої відповідальності або погрожувати її застосуванням у зв'язку з поданням юридичної допомоги громадянам та організаціям.
Адвокатом, за Законом про адвокатуру, може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, котрий склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняв Присягу адвоката України. Він не може працювати в суді, прокуратурі ,нотаріаті, органах внутрішніх справ, національної безпеки, державного управляння. Адвокатом не може бути особа, яка має судимість.
Для визначення рівня професійних знань осіб, що мають намір займатися адвокатською діяльністю, створюються (у Автономній Республіці Крим, областях містах києві та Севастополі) кваліфікаційно-дисциплінарні комісії адвокатури, Положення про які затверджені Указом Президента України від 5 травня 1999 р. Ці комісії діють у складі двох палат - атестаційної та дисциплінарної.
Атестаційна палата має у складі 11 членів, до неї входять чотири адвоката, чотири судді та по одному представнику від Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських рад народних депутатів, а також відділення Спілки адвокатів України.
Атестаційна палата розглядає заяви з доданими до них документами осіб, які виявили бажання займатися адвокатською діяльністю, приймає кваліфікаційні іспити , ухвалює рішення про видачу або відмову у видачі свідоцтва по право на зайняття адвокатською діяльністю.
Особа, яка має бажання займатися адвокатською діяльністю, подає до атестаційної палати, заяву, нотаріально засвідчену копію диплома про вищу юридичну освіту, документ, що, підтверджує стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років. Подані документи розглядаються палатою протягом одного місяця з дня надходження.
Кваліфікаційні іспити включають відповіді на усні запитання з різних галузей права, вирішення практичних завдань, співбесіди тощо. Програми цих іспитів розробляються і затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією адвокатури.
Особа, яка не склала кваліфікаційні іспити, має право складати їх повторно через рік.
Рішення щодо видачі свідоцтва на право займатися адвокатською діяльністю або про відмову у його видачі приймається відкритим голосуванням більшістю голосів від загальної кількості членів палати.
Відмова у видачі свідоцтва може бути в місячний строк оскаржена до Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури.
Вища кваліфікаційна комісія утворюється при Кабінеті міністрів України і діє на підставі Положення про неї, яке затверджується Президентом України. До складу комісії входять по одному представнику від кожної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії, Верховного Суду, Міністерства Юстиції, Спілки адвокатів.
Вища кваліфікаційна комісія має право запитувати необхідну для здійснення її повноважень інформацію від суддів, органів юстиції, слідчих органів, адвокатських об'єднань, інших підприємств і установ, організацій, а також посадових осіб.
Вища кваліфікаційна комісія виконує такі функції:
- розглядає скарги на рішення кваліфікаційно-дисциплінарних комісій,
- про відмову у видачі свідоцтва на право зайняття адвокатською діяльністю ;
- про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності ;
- розробляє і затверджує програми і порядок складання кваліфікаційних іспитів і здійснює контроль за діяльністю кваліфікаційно-дисциплінарних комісій.
Скарги на їх рішення розглядаються у місячний строк з дня надходження.
Вища кваліфікаційна комісія має право:
- скасовувати або змінювати в межах своєї компетенції рішення кваліфікаційно-дисциплінарних комісій;
- направляти їм у необхідних випадках матеріали справи для додаткового вивчення;
- запрошувати на засідання комісії осіб, які звернулися зі скаргою на рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії, представників адвокатських об'єднань, інших установ , організацій, а також посадових осіб.
Вищу
Loading...

 
 

Цікаве