WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Види зобов’язань в цивільному законодавстві - Реферат

Види зобов’язань в цивільному законодавстві - Реферат


Реферат на тему:
"Види зобов'язань
в цивільному законодавстві"
В силу зобов'язання одна особа (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, як-от:
передати майно, виконати роботу, сплатити гроші та інше, або утримуватися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Із наведеного визначення випливає, що зобов'язання являє собою окремий вид цивільних правовідносин. Поруч із загальними для всіх правовідносин рисами, зобов'язальні правовідносини характеризуються особливими, специфічними озна-ками, які дозволяють розглядати їх як окремий вид цивільних правовідносин:
1) в зобов'язальних правовідносинах приймають участь дві або більше визначених особи, з яких одна є управомоче-ною стороною, а інша - зобов'язаною, а в правовідносинах, наприклад, власності власнику (управомоченій особі) протистоїть невизначене коло осіб, тобто зо-бов'язальні правовідносини належать до числа відносних, а не абсолютних;
2) в зобов'язальних правовідносинах обов'язок, як правило, полягає у виконанні певних позитивних дій (у правовідносинах власності від інших осіб в першу чергу вимагається утримуватися від дій, які порушують право .власності);
3) зобов'язальні правовідносини є правовою формою відносин по передачі майна, виконанню робіт, наданню послуг, тобто вони в переважній більшості виступають як майнові відносини що виражають динаміку власності;
4) належне виконання зобов'язань забезпечується засобами державного примусу у формі санкцій: окрім відшкодування збитків стягується ще й пеня, штраф, неустойка.
Норми, які регулюють зобов'язання, складають один з найважливіших інститутів цивільного права - зобов'язальне право. Система зобов'язального права складається із інститутів Загальної частини (підстави виникнення зобов'язань, принципи виконання зобов'язань, забезпечення зобов'язань, зміна суб'єктів зобов'язань, відповідальність за порушення зобов'язань, припинення зобов'язань) та інститутів Особливої частини, до яких від-носяться 19 окремих видів зобов'язань (купівля-продаж, міна, дарування та ін.) та три специфічних за змістом зобов'язання, що виникають: із заподіяння шкоди, із рятування майна, із безпідставного збагачення.
Як і будь-яке інше цивільне правовідношення, зобов'язання включає в себе наступні елементи: суб'єкти, об'єкт, зміст.
Суб'єктами в зобов'язанні виступають його учасники, яких законодавець називає кредитором і боржником. Кредитор - це особа, яка має право вимагати або виконання певної дії, або утриматися від вчинення певних дій. Ця особа довіряє своєму контрагенту, кредитує його, тому і називається "кредитором". Боржник - протилежна сторона зобов'язання - повинен вчинити певні дії або утриматися від них. Ця особа має борг перед креди--тором, тому її звуть "боржником". Кредитора звичайно називають активною стороною, боржника - пасивною.
В окремих правовідносинах одна сторона виступає виключно в ролі кредитора, а інша - виключно в ролі боржника. Так, у зобов'язанні, яке виникає з договору позики, право вимоги має одна сторона, друга ж є зобов'язаною. В більшості зобов'язань кожна із сторін є одночасно і кредитором, і боржником, оскільки, з одного боку, має права, а з іншого - зобов'язана виконати певні дії (купівля-продаж, поставка, контрактація тощо).
В зобов'язальних правовідносинах може приймати участь один кредитор і один боржник. Якщо ж на боці кредитора чи на боці боржника, або одночасно і на боці кредитора і на боці боржника виступають декілька осіб, то в цих випадках ведуть мову про множинність осіб у зобов'язанні. При множинності осіб законодавець розрізняє зобов'язання дольові (часткові) і солідарні.
Зобов'язання вважається дольовим, якщо кожний із боржників зобов'язаний виконати певну дію в певній частиш. Частки у виконанні зобов'язань вважаються рівними, якщо інше не передбачене законом чи договором.
Солідарні зобов 'язання мають місце, коли кожен із боржників повинен виконати зобов'язання повністю. Солідарні зобов'язання виникають лише у випадку, коли це передбачено законом чи договором; Так, ст. 74 Закону України "Про господарські товариства" прямо зазначає, що якщо при ліквідації повного товариства виявиться, що наявного майна товариства не вистачає для оплати всіх боргів, то за недостатню частину майна несуть солідарну відповідальність учасники товариства всім своїм майном. Солідарну відповідальність несуть також особи, які спільно заподіяли шкоду.
Особа, яка за певних, визначених законом чи договором, обставин виступила в ролі боржника і надала кредитору належне, набуває права регресу. Регресні зобов 'язання це зобов'язання, в силу яких одна особа, що з вини боржника сплатила певну грошову суму третій особі (кредиторові), має право вимагати від боржника відшкодування цієї-суми.
Регресні зобов'язання виникають як наслідок виконання іншого зобов'язання. Вони можуть виникнути не лише при солідарності боржників (боржник, який задовольнив вимогу кредитора, сам стає кредитором по від-ношенню до іншого боржника), а й у випадках наявності вини зобов'язаної особи і відсутності вини кредитора. Скажімо, якщо водій автопарку вчинить дорожньо-транспортну пригоду, то відповідальною особою перед потерпілим буде автопарк (як володілець джерела підвищеної небезпеки), який, у випадку задоволення позову потерпілого, має право звернутися з регресним позовом до бепосереднього винуватця аварії.
Поруч з дольовими (частковими) і солідарними зобов'язаннями законодавець називає і субсидіарні або додаткові зобов'язання. Їх суть полягає в тому, що при невиконанні чи неналежному виконанні боржником своїх зобов'язань відповідальність, за певних обставин, може бути покладена на додаткового боржника. Субсидіарні зобов'язання можуть виникати як на підставі закону (наприклад, при заподіянні шкоди неповнолітніми у віці від 15 до 18 років при відсутності у них майна чи заробітку достатнього для відшкодування шкоди, заподіяну шкоду відшкодовують їх батьки (усиновителі) або піклувальники, якщо вони не доведуть, що шкода сталася не з їх вини), так і в силу укладеного договору (наприклад, договір поруки).
Об'єкти зобов'язань - це те, на що
Loading...

 
 

Цікаве