WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Хуліганство - Дипломна робота

Хуліганство - Дипломна робота

зухвалостi хулiганства вимагае детального аналiзу всiх обставин справи в кожному конкретному випадку.
Зухвалiсть в загальноприйнятому значеннi - це недоречна смiливiсть i буйнiсть, образлива грубiсть. Але квалiфiкуючою ознакою злiсного хулiганства е не просто зухвалiсть, а особлива зухвалiсть. В усiх випадках вона проявляеться в дiях, що вiдзначаються особливою зухвалiстю, грубiстю.
Постанова Пленуму Верховного Суду Украiни вiд 28 червня 1991 року N 3 "Про судову практику в справах про хулiганство" у п.8зазначае, що "злiсним хулiганством за ознакою особливоi зухвалостi може бути визнане таке злочинне порушення громадського порядку, яке виражало явну неповагу до суспiльства, супроводжувалось, наприклад, насильством з заподiянням тiлесних ушкоджень або знущанням над особою, яка тривалий час i вперто не припинялось, або булоо пов"язане iз знищенням чи пошкодженням майна, зривом масового заходу, тимчасовим припиненням нормальноi дiяльностi установи, пiдприемства чи громадського транспорту та iнше.
Судова практика злiсним хулiганством за ознакою особливоi зухвалостi визнае хулiганство, вчинене у присутностi великоi кiлькостi людей, пов"язане iз приниженням нацiональноi гiдностi, насиллям i знищенням майна, з демонстрацiею вогнепальноi зброi, безцiльною стрiляниною у повiтря, вбивством у громадських мiсцях тварин.
При вирiшеннi питання про наявнiсть чи вiдсутнiсть особливоi зухвалостi в хулiганських дiях винних, що виразилось в насиллi над потерпiлим, в юридичнiй лiтературi iснують такi думки. Наприклад, С.С.Яценко вважае, що нанесення тiлесних ушкоджень, що не потягнули розладу здоров"я, не може розглядатись як злiсне хулiганство.
Такоi ж думки дотримуються С.К.Кидиралiева та Н.Т.Куц, вважаючи, що дii винного належить квалiфiкувати за ч.1 ст.206 КК.
Iншоi точки зору притримуються П.С.Матишевський та М.Л.Наклович. Воони стверджують, що не можна визначити хулiганство особливо зухвалим залежно вiд наслiдкiв. Особлива зухвалiсть хулiганства е результатом, насамперед, способу насильства, що являе собою небезпеку. Такий спосiб насильства е очевидним для потерпiлого чи оточуючих i може злякати, тероризувати iх. Тому, правильним буде визнати злiсне хулiганство, яке виразилось в нанесеннi з хулiганських спонукань потерпiлому таких побоiв, якi, хоч i не потягнули за собою розлад його здоров"я, але мали характер побиття.
На мою думку, остання точка зору е правильною, так як хулiганство вважаеться закiнченим в момент вчинення хулiганських дiй i для об"ективноi сторони складу хулiганства настання шкiдливих наслiдкiв не вимагаеться. Тому, головне виявити спосiб насильства, його пiдвищену небезпечнiсть. На цiй позицii знаходиться i судова практика.
Вироком Ужгородського мiського суду Г. засуджений за ч.2 ст.206 КК i ч.1 ст.101 КК Украiни до трьох рокiв i шiсть мiсяцiв позбавлення волi за те, що у станi алкогольного сп"янiння вiн грубо порушив громадський порядок i, виражаючи явну неповагу до присутнiх громадян вчинив злiсне хулiганство, яке вiдзначалось особливою зухвалiстю.
При розглядi справи в касацiйнму порядку вирок залишено без змiн. Як визнав суд, пiсля обопiльноi бiйки з П. вважаючи, що присутнiй при цьому Я. вдарив його по головi, в присутностi iнших громадян збив його головою на землю i нанiс йому удари по головi й животу, чим заподiяв йому тяжкi тiлеснi ушкодження.
За протестом першого заступника Голови Верховного Суду Украiни судовi рiшення змiнено з таких пiдстав.
Виннiсть засудженого у заподiяннi потерпiлому тяжких тiлесних ушкоджень повнiстю доведена наявними у справi доказами. Цi дii вiрно квалiфiкованi за ч.1 ст.101 КК Украiни. А от ч.2 ст.206 КК застосована безпiдставно.
За показаннями Г., вiн побив Я. за те, що той ударив його кулаком по головi пiд час бiйки з П.
З постанови про притягнення Г. як обвинуваченого i обвинувального висновку вбачаеться, що органи попереднього слiдства взяли до уваги пояснення Г. про те, що вiн побив Я. на грунтi особистих неприязних стосункiв. При цьому особливу зухвалiсть цi сторони вбачали у тому, що Г. заподiяв потерпiлому тяжкi тiлеснi ушкодження.
Суд теж визнав цi пояснення достовiрними, вказавши у вироку, що Г. побив Я., оскiльки вважав його причетним до нанесення удару по головi пiд час бiйки з П.
За таких обставин висновок суду про заподiяння Г. потерпiлому тяжких тiлесних ушкоджень з хулiганських спонукань е необгрунтованим.
Фактичнi обставини подii свiдчать, що умислу на вчинення хулiганства у Г. не було, оскiльки вiн не мав намiру порушувати громадський порядок, а також нормальний вiдпочинок громадян, як помилково вказав у вороку суд. Таке обвинувачення Г. i не пред"являлось.
Та обставина, що Г. вчинив протиправнi дii у присутностi громадян, не дае пiдстав квалiфiкувати iх як хулiганство, оскiльки в диспозицii ст.206 КК не мае вказiвки на таку ознаку цього злочину. Г. повинен нести вiдповiдальнiсть за фактичнi наслiдки його протиправних дiй, тобто за умисне заподiяння тяжких тiлесних ушкоджень.
Погодившись з протестом, президiя обласного суду виключила з вироку квалiфiкацiю дiй засудженого за ч.2 ст.206 КК як безпiдставну i у зв"язку iз зменшенням обсягу обвинувачення, а також з урахуванням тiеi обставини, що Я. першим вдарив Г., пом"якшила покарання, призначене засудженому за ч.1 ст.101 КК до двох рокiв позбавлення волi.
На практицi часто зустрiчаеться злiсне хулiганство з ознаками особливоi зухвалостi, якi свiдчать самi про себе. Це наприклад, випадки скоення хулiганських дiй iз застосовуванням насильства, що являе собою велику небезпеку для потерпiлого чи такi дii поеднуються iз застосуванням чи спробою застосування предметiв як знаряддя вчинення злочину у випадках, коли вiдсутнi ознаки, передбаченi ч.3 ст.206 КК Украiни.
Часто хулiганськi дii виражаються в умисному знищеннi чи пошкодженнi державного, колективного чи приватноого майна. При вирiшеннi питання про оцiнку цих дiй не можна виходити з тяжкостi спричиненоi шкоди. Потрiбно враховувати спосiб знищення чи пошкодження цього майна. Якщо знищення чи пошкодження майна носило характер буйства, то такi дii потрiбно розцiнювати, як особливо зухвалi, навiть у тих випадках, коли в результатi злочинних дiй винного суттева шкода i не була спричинена.
Вiдмежування мае проводитись за тими ж ознаками, за якими вiдмежовуеться хулiганство вiд злочинiв проти особи. Знищення i пошкодження майна не з хулiганських спонукань, а з особистих не залежно вiд способу, не може бути визнане ознакою зухвалого хулiганства.
На думку С.К.Кидиралiевоi, склад хулiганства цiлком виключаеться, якщо знищення або пошкодження особистого майна на грунтi особистих мотивiв не супроводжувалось грубим порушенням громадськоого
Loading...

 
 

Цікаве