WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Хуліганство - Дипломна робота

Хуліганство - Дипломна робота

важливому питаннi.
Даючи аналiз тим точкам зору, необхiдно звернутись до ст.7 КК Украiни та ст. 9 КУпАП. Даючи поняття злочину, ст.7 КК Украiни вказуе, що основним елементом злочину е суспiльно-небезпечне дiяння. В ст.9 КУпАП вказiвки на суспiльну небезпеку як ознаку адмiнiстративного правопорушення не даеться. Тому, на мою думку, позицiя М.Л.Накловича правильно вiдображае змiст дiючого законодавства.
3. СУБ'ЕКТ ХУЛIГАНСТВА.
Суб"ектом злочину за кримiнальним правом визнаеться фiзична, осудна особа, що досягла вiку з якого настае кримiнальна вiдповiдальнiсть, винна у вчиненi суспiльно-небезпечного дiяння, передбаченого кримiнальнм законом як злочин. Отже, виходячи з цьоого визначення, не будь-яка особа може бути суб"ектом злочину. Кримiнальне законодавство виключае кримiнальну вiдповiдальнiсть малолiтнiх i можливiсть застосування мiр кримiнального покарання до неосудних. Тому, суб"ектом хулiганства може бути лише фiзична особа, яка е осудною i досягла встановленого законом вiку. Вiдповiдно до ст. 10 КК Украiни кримiнальнiй вiдповiдальностi з 14 рокiв пiдлягають особи, якi вчинили злiсне або особливо злiсне хулiганство (ст.206 ч.ч.2 i 3 КК Украiни). А тому, особи, якi вчинили просте хулiганство, тобто передбачене ч.1 ст.206 КК Украiни несуть вiдповiдальнiсть за загальним правилом - з 16 рокiв.
Встановлення мiнiмальноого вiку кримiнальноi вiдповiдальностi за просте хулiганство з 16 рокiв, а за злiсне з 14 рокiв е вiрним i науково обгрунтованим. Оскiльки суспiльна небезпечнiсть злiсного i особливо злiсного хулiганства значнав, е цiлком очевидною i зрозумiлою будьякому неповнолiтньому. I неповнолiтнiй з 14 рокiв повинен i може усвiдомлювати цю суспiльну небезпеку, яка мiститься в його дiях.
Суб"ект хулiганства характеризуеться не лише певним вiком. Обов"язковою ознакою, яку повинна мати особа, що притягуеться до кримiнальноi вiдповiдальностi за хулiганство, як i за будь-який iнший злочин, е осуднiсть.
Осуднiсть-це здатнiсть особи при вчиненнi злочину давати звiт своiм дiям i керувати своiми дiями. Осуднiсть- передумова вини i вiдповiдальностi.
Стаття 12 КК Украiни вказуе, що не пiдлягають кримiнальнiй вiдповiдальностi особа, яка пiд час вчинення суспiльно-небезпечного дiяння була в станi неосудностi, тобто не могла усвiдомлювати своi дii або керувати ними внаслiдок хронiчноi душевноi хвороби, тимчасового розладу душевноi дiяльностi, слабоумства чи iншого хворобливого стану".
Неосуднiсть характеризуеться двома критерiями: медичним (бiологiчним) i психiатричним (юридичним).
Медичний критерiй неосудностi мае на увазi наявнiсть у особи хронiчноi душевноi хвороби, тимчасового розладу душевноi дiяльностi, слабоумства чи iншого хворобливого стану. Психологiчний (юридичний) критерiй неосудностi включае вiдсутнiсть у особи здатностi усвiдомлювати своi дii i керувати ними.
Наявнiсть лише одного медичного критерiю не дае достатнiх пiдстав для визначення особи неосудною. Iх необхiдно розглядати в сукупностi тому, що психiчне захворювання само по собi не свiдчить про неосуднiсть особи, наприклад, при деяких станах коли особа все ж може усвiдомлювати своi дii i керувати ними. Лише наявнiсть двох вище згаданих критерiiв, якi органiчно поеднуються, дае можливicть зробити обгрунтований висновок про неосуднiсть.
Необхiдно також вiдмiтити, що вiдповiдно доо ч.2 ст.12 КК Украiни не пiдлягае покаранню також особа, що вчинила злочин в станi осудностi, але до винесення судом вироку захворiла на душевну хворобу, що позбавляе ii можливостi усвiдомлювати своi дii або керувати ними. До такоi особи за призначенням суду можуть застосовуватись примусовi заходи медичного характеру.
4. СУБ'ЕКТИВНА СТОРОНА ХУЛIГАНСТВА
Суб"ективна сторона - це внутрiшня сторона злочину. Вона характеризуеться тими психiчними, тобто внутрiшнiми процесами, якi вiдбуваються в свiдомостi суб"екта, характеризують його волю i якi проявляються в самому злочинному дiяннi (у вiдношенi до того дiяння яке особою вчинено).
Суб"ективна столорона характеризуеться такими ознаками як вина, мотив, i мета вчинення злочину.
Повне i всебiчне встановлення ознак, що характеризують суб'ективну сторону е необхiдною умовою правильноi квалiфiкацii злочину, визначення ступеню суспiльноi небезпеки дiяння i особи, що вчинила це дiяння, а також iндивiдуалiзацiявiдповiдальностi.
Вина - основна i обов"язкова ознака субективноi сторони будь-якого злочину. Стаття 3 КК Украiни прямо встановлюе, що кримiнальнiй вiдповiдальностi покаранню пiдлягае тiльки особа, що е винною у вчиненнi злочину, тобто така, що умисно або з необережностi вчинила передбачене кримiнальним законом суспiльно-небезпечне дiяння.
В кримiнальному законi вiдсутне загальне визначення поняття вини. Таке поняття вироблене наукою кримiнального права. Вина психiчне ставлення осудноi особи до вчиненого нею суспiльно-небезпечного дiяння i його наслiдкiв, виражене у формi умислу чи необережностi.
Вiдповiдно до ст.3 КК Украiни, вина особи у вчиненнi злочину може проявитися у двох формах: умислу i необережностi. Кожна з цих форм подiляеться на два види: прямий умисел i непрямий; злочинна самовпевненiсть i злочинна недбалiсть.
Хулiганство вiдноситься до таких злочинiв, якi вчиняються лише умисно. Частина ст.206 КК Украiни прямо вказуе на те, що хулiганство це умиснi дii.А тому необережна форма вини при хулiганствi виключена. Якщо порушник вчиняючи тi чи iншi суспiльно-небезпечнi дiяння, не передбачав, не мiг i не повинен передбачати, що вони призведуть до порушення громадського порядку, то вiн не може нести вiдповiдальностi за хулiганство.
В юридичнiй лiтературi не мае единоi думки з питання, якi власне види умисноi вини можливi при хулiганствi. В певнiй мiрi це пояснюеться вiдсутнiстю вказiвки на точну форму умислу в ст.206 КК Украiни.
Однi вченi дотримуються думки, що хулiганство може бути скоено лише з прямим умислом, тобто особа, що вчиняе хулiганськi дii, усвiдомлюе iх небезпечний характер, передбачае, що в результатi його дiяння наступають шкiдливi наслiдки i все ж таки бажае вчинити цi дiяння. Цiеi точки зору дотримуються I.Н.Даньшин. П.I.Грiшаев, Б.В.Здравомислов, С.С.Яценко та iншi.
Iншi вченi вважають, що хулiганство може бути вчинене як з прямим так i з непрямим умислом. Винний усвiдомлюе суспiльно-небезпечний характер своiх дiй передбачае, що цими дiями вiн грубо порушуе громадський порядок i не прявляе явну неповагу до суспiльства, хоча не бажае, але свiдомо допускае настання таких наслiдкiв. Такоi думки дотримуються С.К.Кидиралiева, М.Л.Наклович та iншi. Вони вважають, що далеко не завжди винний прагне порушити громадський порядок. Частiше за все його
Loading...

 
 

Цікаве