WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Хуліганство - Дипломна робота

Хуліганство - Дипломна робота

установа тощо, а також в мiсцях iндивiдуального призначення: будинок, квартира, дача. У 72 вiдсотках випадкiв хулiганськi дii вчиняються у громадських мiсцях. I, як показуе слiдчо-судова практика у бiльшостi 84вiдсотки прилюдно, тобто в присутностi iнших громадян. У такому разi хулiганством порушуеться громадський порядок безпосередньо в момент його вчинення. Але часто хулiганськi дii можуть проявитися i у безлюдних мiсцях, особливо тодi, коли винний вважае таким чином уникнути виявлення злочину i покарання. Тому, наприклад, знищення газонiв квiтiв, зривання афiш, перевертання лавочок, пошкодження дермантину на дверях квартир в момент iх вчинення, внаслiдок вiдсутностi очевидцiв i потерпiлих нi в кого не викликае почуття тривоги, збентеження, обурення. Вони з"являються, як тільки громадяни виявляють наслiдки хулiганства.
Тому подiбнi дii визнаються хулiганськими незалежно вiд того, вчиненi вони публiчно чи у вiдсутностi людей, оскiльки ними все ж грубо порушуеться громадський порядок i проявляеться явна неповага до суспiльства.
Тому можна зробити висновок, що публiчнiсть i громадське мiсце не е обов"язковими ознаками хулiганства. I це на мою думку, е правильним, так як в законi вiдсутня вказiвка на вчинення злочину.
З обективноi сторони склад хулiганства е формальним, так як цей злочин вважаеться закiнченим в момент вчинення хулiганських дiй, вважае П.Матишевський, стверджуючи, що для складу хулiганства не вимагаеться настання шкiдливих наслiдкiв. Сам факт грубого порушення громадського порядку утворюе закiнчений злочин. Шкiдливi ж наслiдки, що наступили, свiдчать про пiдвищену суспiльну небезпеку. В той час I.Н.Даньшин, М.Л.Наклович вважають, що необхiдною ознакою об"ективноi сторони хулiганства е наслiдки. Слово "порушують", яке даеться у визначеннi хулiганства (ч.1 ст.206 КК Украiни), вони трактують як таке, що свiдчить про наслiдки, необхiднi для складу хулiганства. З моеi точки зору, законодавець слово "порушують" застосовуе не для того, щоб вказати на наслiдки хулiганських дiй, а для того,щоб визначити дii, якi слiд квалiфiкувати як хулiганство: "... дii, що грубо порушують громадський порядок ...".
Згiдно п.14 Постанови Пленуму Верховного Суду Украiни вiд 28 червня 1991 року "Про судову практику у справах про хулiганство" хулiганськi дii, що супроводжувались погрозою вбивством, образою громадянина, заподiянням побоiв, тiлесних ушкоджень (за вийнятком умисних тяжких ушкоджень) чи пошкодженням державного i колективного майна або приватного майна громадян без обтяжуючих обставин, належить квалiфiкувати тiльки за вiдповiдною частиною ст.206 КК Украiни. Додаткова квалiфi- кацiя за статтями про злочини проти особи або проти державного i колективного майна чи приватного майна громадян не потрiбна.
Важливо проводити розмежування мiж кримiнально карним хулiганством i хулiганством, вiдповiдальнiсть за яке настае за кодексом про адмiнiстративнi правопорушення. Стаття 173 КУпАП зазначае, що дрiбне хулiганство - це нецензурна лайка в громадських мiсцях, образливе чiпляння догромадян та iншi подiбнi дii, що порушують громадський порядок i спокiй громадян".
При розмежуваннi кримiнально-карного хулiганства i дрiбного хулi- ганства потрiбно всебiчно враховувати такi обставини i суб"ективнi ознаки, як характер i розмiр порушення громадського порядку (форма, тривалiсть), обставини скоення хулiганських дiй (час, мiсце та iншi умови), наслiдки хулiганських дiй, кiлькiсть потерпiлих, а також особа винного, мотив i мету його дiй. При дрiбному хулiганствi дii винного хоча i порушують громадський порядок, але не являють великоi небезпеки для суспiльства i не спричиняють суттевоi шкоди охоронюваним законом правам i iнтересам. При кримiнально-карному хулiганствi порушення громадського порядку е грубим, що надае дiям винного ту ступiнь суспiльноi небезпеки, яка вiдрiзняе хулiганство, карне в кримiнальному порядку, вiд дрiбноого хулiганства, що е адмiнiстративним проступком.
Лише об"ективне вчинення всiх ознак, взятих в сукупностi, дае можливiсть встановити, чи мае вчинок характер дрiбного хулiганства чи характер суспiльно-небезпечного. М.Л.Наклович справедливо зазначае, що нецензурна лайка, яка в принципi, i вважаеться дрiбним хулiганством, переростае в кримiнально-карне хулiганство, якщо буде довготривалою, i тому, надовго порушить спокiй громадян.
Так наприклад, гр.С засуджений за ч.1 ст.206 КК Украiни за те, що знаходячись в станi алкогольного сп"янiння, в тролейбусi, який рухався за маршрутом N 9, безпричинно чiплявся до громадян, не цензурно висловлювався в iх адресу, спiвав непристойнi пiснi, а також вiдiрвав у гр. М. кишеню на шкiрянiй куртцi. На зауваження громадян припинити хулiганськi дii С. не реагував. Своiми дiями, якi продовжувались 20-25 хвилин, С. грубо порушив громадський порядок i виявив явну неповагу до суспiльства. Дii С. правильно квалiфiкованi за ч. ст.206 КК Украiни, так як вiн не припинив своеi антигромадськоi поведiнки в присутностi багатьох громадян i протягом тривалого часу.
При дрiбному хулiганствi дii за своiми об"ективними якостями не можуть бути пов"язанi з насиллям, яким наноситься iстотна шкода особi, тiлесними ушкодженнями, муками. Також вони не можуть бути поеднаннi iз знищенням чи пошкодженням майна, що спричиняе значну шкоду, з опором представниковi влади чи громадськостi, що виконуе обов"язки по охоронi громадського порядку; не можуть бути визнанi хулiганськi дii адмiнiстративним правопорушенням, якщо вони мiстять iншi ознаки злiсного i особливо злiсного хулiганства. Визнання подiбних дiй адмiнiстративноправовим делiктоом буде серйозним порушенням законностi, а адмiнicтративний вплив в цьому випадку не буде мати превентивного значення.
Необхiдно також видiлити, що при розмежуваннi кримiнально-карного хулiганства i дрiбного хулiганства в юридичнiй не мае единоi думки. Так, В.Т.Калмиков вважае, що рiзниця полягае лише у рiзному ступенi суспiльноi небезпеки. При чому, ступiнь, суспiльноi небезпеки е поняттям складальним, що визначаеться за рахунок поеднання всiх об"ективних i суб"ективних ознак, що характеризують вчинене дiяння. Наприклад, при визначеннi суспiльноi небезпеки враховуеться, де i в якiй обстановцi було вчинене дiяння, його характер, в чому воно проявилось, як довго тривало З цiею точкою зору не згiдний М.Л.Наклович, який стверджуе, що немае жодного законодавчого акту, в якому говорилось би, що адмiнiстративнi правопорушення надiленi ознакоою суспiльноi небезпеки. Роблячи спробу роздiлити адмiнiстративний проступок i злочин за допомогою бiльшого чи меньшого ступеня суспiльноi небезпеки, означае неправильно орiентувати слiдчо-судову практику в цьому
Loading...

 
 

Цікаве