WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Правовий статус та повноваження Вищої ради юстиції - Реферат

Правовий статус та повноваження Вищої ради юстиції - Реферат


Р е ф е р а т
з курсу
Основи конституційного права України
на тему
"Правовий статус та повноваження Вищої ради юстиції."
ПЛАН
Вступ
1. Формування нового інституту в системі правосуддя - Вищої ради юстиції.
2. Статус Вищої ради юстиції.
3. Особливості формування складу ради.
4. Основні повноваження спеціального конституційного органу.
Висновок.
Література.
ВСТУП.
В зв'язку з прийняттям Основного Закону України - Конституції України в якій стаття 6 визначає, що державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову.
Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
Принцип поділу влад зумовлений недопущенням узурпації влади однією з гілок.
У незалежному судочинстві суддям відводиться особлива роль, адже, на відміну від інших видів державної влади, судова влада надається судді особисто. У зв'язку з цим, до наявних проблем добору та формування суддівських кадрів потрібні прогресивні підходи. Судова влада зможе на-лежним чином виконувати свої функції, якщо посади суддів поступово обійматимуть правознавці нової генерації, з високою професійною підготовкою та відповідними моральними якостями. Для цього Конституція України та Закон України "Про Вищу раду юстиції" заклали правові основи, нові підходи до формування суддівського корпусу.
В Основному Законі України закладені конституційні основи створення і діяльності нового інституту в системі правосуддя, який раніше був невідомий вітчизняній практиці судоустрою, - Вищої ради юстиції.
Метою даної роботи було охарактеризувати правовий статус та повноваження Вищої ради юстиції, дослідити доцільність роботи даного органу, висвітлити ряд проблематичних питань, які стосуються цього спеціального інституту.
Україна до такого інституту йшла тернистим шляхом .
Формування першої в історії України Вищої ради юстиції розпочалося у вересні 1996р. на III позачерговому з'їзді суддів України.
До першого складу Вищої ради юстиції ввійшли заслужені, авторитетні та поважні люди нашого суспільства: О.Борисенко, В.Бутенко, Т.Варфоломєєва, В.Євдокимов, Л.Ізовітова, С.Кивалов, В.Медведчук, О.Нечипоренко, В.Нор, Ю.Полтавець, В.Тацій, О.Христенко, В.Шишкін та В.Шуба.
За посадою до складу Вищої ради юстиції ввійшли В.Бойко - голова Верховного суду, С.Станік - міністр юстиції, М.Потебенько - Генеральний прокурор.
Свою діяльність Вища рада юстиції розпочала 31 березня 1998р. Подібний до Вищої ради юстиції України орган є в багатьох країнах Європи. Аналоги цієї інституції існують в Італії, Іспанії, Франції (Вища рада магістратури) та інших країнах. Українська модель цього органу за своїми повноваженнями, організацією та структурою є оригінальною. Вища рада юстиції є колегіальним, тобто в яких право прийняття рішень від імені органу мають певні колективи, які очолюються керівником органу; незалежним органом, тобто таким, який здійснює свою діяльність незалежно інших органів. Рада є юридичною особою, видатки на її утримання визначаються окремо у Державному бюджеті України. Головним її завданням є формування високопрофесіонального суддівського корпусу, здатного кваліфіковано, сумлінно та неупереджено здійснювати правосуддя на професійній основі. Також цей орган відповідальний за прийняття рішень стосовно порушень суддями і прокурорами вимог щодо несумісності та у межах своєї компетенції про їх дисциплінарну відповідальність.
Загальні положення про Вищу раду юстиції, порядок її утворення, організація роботи, вирішення питань, що належать до її компетенції, організаційне та інформаційне забезпечення її діяльності викладені в Законі України "Про Вищу раду юстиції" від 15 січня 1998р., а також в Конституції України та в регламенті Вищої ради юстиції. Який затверджується на її засіданні.
До її відання належить внесення подання про призначення суддів на посади чи їх звільнення з посад; прийняття рішень стосовно порушення суддями та прокурорами вимог щодо несумісності; здійснення дисциплінарного провадження стосовно суддів Верховного Суду України та вищих спеціалізованих судів, розгляд скарг на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності суддів апеляційних і місцевих судів, а також прокурорів.
Діяльність Вищої ради юстиції покликана, з одного боку, не допустити проявів корпоративності у формуванні суддівського корпусу, а з іншого - забезпечити гарантію незалежності суддів у здійсненні правосуддя від можливого тиску з боку представників виконавчої та законодавчої гілок державної влади шляхом використання процесу призначення суддів. Тому склад Вищої ради юстиції формується таким чином, щоб жодна з гілок влади не мала вирішального голосу під час прийняття рішень щодо кандидата на посаду судді чи притягнення його до відповідальності. Вища рада юстиції складається з двадцяти членів. Верховна Рада України, Президент України, з'їзд адвокатів України, з'їзд представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ призначають до Вищої ради юстиції по три члени, всеукраїнська конференція працівників прокуратури - двох членів Вищої ради юстиції. До складу Вищої ради юстиції входять за посадою Голова Верховного Суду України, Міністр юстиції України, Генеральний прокурор України.
Особливістю структури Вищої ради юстиції - створення секцій з питань підготовки подань для призначення суддів уперше та звільнення їх з посад і дисциплінарна секція для здійснення дисциплінарного провадження, розгляду скарг на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності і прийняття рішення про порушення суддями і прокурорами вимог щодо несумісності. Діяльність секцій є тільки попередньою. Вони готують матеріали. Всі рішення приймаються тільки на пленарному засіданні Вищої ради юстиції.
На Вищу раду юстиції покладено конституційний обов'язок щодо формування суддівського корпусу в державі. Але рада покликана не тільки забезпечити добір кандидатів на посади суддів на якісному рівні, а й бути, відповідно до своєї компетенції, гарантом незалежності суддів при здійсненні правосуддя. Для забезпечення формування високопрофесійного корпусу суддів Вища рада юстиції безпосередньо розглядає кожну рекомендовану кандидатуру на посаду судді. Ретельно вивчаються подані документи та досліджується рівень підготовки кандидатів. Нині є реальна можливість об'єктивно і на фаховому рівні оцінювати підготовку кандидатів на посаду судді, оскільки Вища рада юстиції повністю укомплектована (20 членів) і в своєму складі має не тільки висококваліфікованих фахівців майже з усіх галу-зей права, а й людей авторитетних, з великим життєвим досвідом.
Вища рада юстиції завершує процедуру відбору кандидатів на судові посади після розгляду їх кваліфікаційними комісіями суддів. Саме за її рішенням вносять подання Президентові України про перше призначення громадян України на посадисуддів. Тому виконання нею завдань значною мірою залежить від діяльності згаданих комісій суддів, які зобов'язані попередньо визначити придатність кандидатів до судової роботи - приймати в них кваліфікаційні екзамени, давати висновки про підготовленість їх до судової роботи, враховуючи і їхній рівень спеціальних знань, і особисті та моральні якості.
Прикро відзначати, що в багатьох випадках кваліфікаційні комісії суддів поверхово вивчають професійні та особисті якості претендентів. За два з половиною роки діяльності Вищої ради юстиції розглянуто 455 рекомендацій кваліфікаційних комісій суддів про призначення громадян України на посади суддів вперше. Відповідно до частини 3 статті 29 Закону України "Про Вищу раду юстиції" кожна кандидатура на посаду судді розглядається персонально. Розглянувши рекомендації кваліфікаційних комісій суддів, Вища рада юстиції погодилась щодо 371 кандидатури. Вісімдесяти чотирьом кандидатам відмовлено,- переважній більшості з підстав низького рівня професійних знань, необхідних для роботи на посаді судді, що дорівнює 18 відсоткам від загальної кількості кандидатів. Це красномовний показник, який свідчить, що кваліфікаційні комісії
Loading...

 
 

Цікаве