WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Джерела податкового права - Реферат

Джерела податкового права - Реферат

Джерела податкового права
Слово (термін) джерело означає те, що дає початок будь-чому. Джерело права - це зовнішні форми проявлення правотворчої діяльності держави, за допомогою якої воля законодавця стає обов'язковою для виконавця.
Усі ці положення повною мірою стосуються й податкового права. Джерела податкового права - це акти компетентних органів держави, якими встановлюються норми права у сфері податкової політики.
Проблема джерел права лежить в основі будь-якої юридичної концепції, оскільки само існування та ефективність юридичних норм багато в чому визначаються формами вираження і закріплення їх. Податкове право в цьому аспекті не є винятком. Питання про джерела має для нього велике теоретичне та практичне значення. Вивчення цієї проблеми дає можливість не тільки виявити сутність сучасного податкового права, але й певною мірою прогнозувати шляхи його розвитку.
Податкове право є сукупністю юридичних норм, які визначають податкову систему держави, порядок стягнення податків, відповідальність за порушення розпоряджень податкових органів, що займає особливе місце в механізмі фінансового регулювання. Саме податки є основним важелем, за допомогою якого створюються державні грошові фонди та матеріальні умови для існування і функціонування влади. В цьому полягає їхня фіскальна функція. Формування доходної частини державного бюджету на основі стабільного і централізованого стягнення перетворює державу на найбільший економічний об'єкт.
Відіграючи важливу роль у перерозподільних процесах, податки справляють значний вплив на відтворення. Вони стимулюють або стримують його темпи, посилюють або послаблюють накопичення капіталу, розширюють або звужують платоспроможний попит населення, що складає зміст регулюючої функції фіскального механізму.
Таким чином, податкові внески - це об'єктивна необхідність і не випадково проблемами оподаткування постійно займались економісти, юристи, філософи, державні діячі всіх часів, котрі дотримувались найрізноманітніших, часто полярних позицій щодо цього питання.
Якщо зробити короткий історичний екскурс, то можна помітити, що роль і значення окремих джерел права в регулюванні податкових відносин на різних етапах суспільного розвитку були не однаковими. Одна система джерел діяла в більш ранній період, інша, модифікована, утворилась пізніше. Крім того, на формування як самого нормативного масиву, так і зовнішніх форм його вираження в окремих країнах значно вплинули історичні передумови виникнення національних правових систем.
На думку ряду вчених, які займались дослідженням цієї проблеми, початковою формою оподаткування було жертвоприношення. Воно здійснювалося на перших етапах державної організації і грунтувалось на звичаях.
В Афінах у VII-VI століттях до н. е. прямі податки як процентні відрахування від доходів затверджувались рішенням ради або народних зборів.
У подальшому домінуючим і, мабуть, практично єдиним джерелом податкового права виступали статути міст.
По мірі закріплення державної влади, особливо в епоху абсолютизму, все більшого значення в галузі оподаткування стали набувати законодавчі акти.
Період демократичних революцій ознаменувався, з погляду правової ідеології, витісненням природно-правової доктрини позитивістськими теоріями. Право починає прирівнюватись перш за все до закону, який розглядається як основний інструмент перетворення суспільства. Ці зміни зачепили і фіскальну сферу. Із затвердженням панування закону інші джерела податкового права хоч і не переставали існувати, однак зайняли підпорядковане, другорядне становище.
Дещо по іншому шляху пішов розвиток фінансово-правових форм в Англії, де судовий прецедент зберіг роль одного з основних джерел поряд із законом. У такому вигляді систему джерел податкового права цієї країни було перенесено до британських колоній на різних континентах земної кулі, включаючи Північну Америку.
Наступний етап суспільної еволюції характеризується пошуком ефективних правових альтернатив концепції верховенства закону. Це викликано частими соціально-економічними потрясіннями. На зміну позитивістським вченням приходять соціологічні теорії, згідно з якими право е складовою частиною соціальної реальності. Його характерна риса - чисельність джерел.
Податкова законність була не чіткою. В ієрархічному плані примат належав адміністративній регламентації, тобто підзаконній нормотворчості. Принцип мовчазної згоди народу на податковий тягар настільки вкорінився в буденній свідомості, що не виникав привід контролювати його нормативне перевтілення. До того ж розвиток законодавчого та адміністративного початків у фінансовій сфері відбувався не в унісон. Наслідком цього на рубежі XIX-XX століть стало поширення довільної податкової практики, яка йде врозріз з основними принципами оподаткування - із спра-ведливістю, визначенням та ін. Кількість підзаконних регламентуючих актів досягла величезних розмірів. Як ніколи гостро постало питання про підпорядкованість їх та жорстке дотримання ієрархії джерел податкового права.
В той же час в англосаксонських країнах закон, навпаки, набирає сили. За допомогою законів та нормативних актів, які видаються органами виконавчої влади, держава встановлює централізований контроль за правотворчою діяльністю судів.
Правові акти діляться на нормативні і ненормативні. Для більш глибокого розуміння права взагалі і податкового зокрема необхідно розглянути суть і види нормативно-правових актів, правових норм відповідно до вимог сучасності.
Оскільки нормативно-правові акти мають велике практичне значення, основну увагу слід зосередити на висвітленні їх.
Нормативно-правовий акт являє собою прийнятий компетентним органом держави офіційний письмовий документ, в якому сформульовано правові норми.
Правова норма - це загальне правило поведінки, встановлене (санкціоноване) державою.
Слово норма трактується як загальне правило, якого треба дотримуватися в усіх випадках, - зразок або приклад1. У зв'язку з цим законодавець інколи в самому тексті нормативного акту застосовує термін правило замість терміна норма. Однак, як відомо, не кожна норма як правило поведінки людей є юридичною (правовою). Справа в тому, що в будь-якому суспільстві, в тому числі в демократичному, діють різноманітні правила поведінки. Це звичаї, норми моралі та ін. Від цих соціальних норм правові норми відрізняються тим, що, як
Loading...

 
 

Цікаве