WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Нове в правовому регулюванні договору найму (оренди) за цивільним кодексом України - Реферат

Нове в правовому регулюванні договору найму (оренди) за цивільним кодексом України - Реферат

ЦК УРСР в ст. 260 встановлював правило, згідно з яким в разі продовження користування майном після закінчення строку договору при відсутності заперечень з боку наймодавця договір вважається поновленим на невизначений строк і кожна з сторін вправі в будь-який час відмовитись від договору, попередивши про це другу сторону за один місяць.

На відміну від ЦК УРСР, згідно з ЦК України такий договір буде вважатись продовженим на той самий строк, який встановлювався договором. Так, згідно зі ст. 764 ЦК України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Ми вважаємо, що таке категоричне встановлення наслідків продовження користування майном після закінчення строку дії договору найму (оренди) є невиправданим. В такому випадку, на нашу думку, сторони повинні мати право врегулювати відносини, пов'язані з продовженням користуванням майном, безпосередньо в договорі на власний розсуд. Тут якраз доцільно звернути увагу на правило, встановлене в ч. 3 ст. 6 ЦК України, яка встановлює, що сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Обов'язковість положень ст. 764 ЦК України для сторін, на нашу думку, не випливає ні зі змісту, ні із суті відносин щодо найму (оренди) майна, тому можемо говорити про те, що сторони за договором найму (оренди) мають право встановлювати й інші наслідки продовження користування майном після закінчення строку договору оренди, ніж встановлені ЦК України.

Новелою ЦК України є надання права сторонам в договорі найму (оренди) встановлювати, що договір припиняється у разі відчуження наймодавцем речі, яка є предметом договору. Так, відповідно до ч. 2 ст. 770 ЦК України сторони можуть встановити у договорі найму, що у разі відчуження наймодавцем речі договір найму припиняється. ЦК УРСР не надавав такої можливості сторонам договору найму, встановлюючи в ст. 268, що при переході права власності на здане в найм майно від наймодавця до іншої особи договір найму зберігає чинність для нового власника.

Прогресивним кроком нового ЦК України слід визнати надання наймодавцю права відмовитись від договору найму в односторонньому порядку.

Як зазначає В.В. Вітрянський, для реалізації права односторонньої відмови від виконання договору (відмова від договору) або зміни його умов не вимагається звертатися до суду з позовом про розірвання або зміну договору. Договір вважається розірваним або зміненим з моменту, коли сторона, яка наділена правом на односторонню відмову від договору або зміну його умов, доведе своє рішення належним чином до контрагента за договором.2

Такі положення знайшли своє відображення і в законодавстві України. Так, відповідно до ст. 782 ЦК України встановлено, що наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд. У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

ЦК України, як і ЦК УРСР (ст. 265), встановлює обов'язок наймача у разі припинення договору найму негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Однак, на відміну від ЦК УРСР, новий ЦК України встановив відповідальність наймача у випадку невиконання обов'язку щодо повернення речі у разі припинення договору найму. Так, відповідно до ч. 2 ст. 785 ЦК України, якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Новий ЦК України, окрім договору прокату, виділив такі різновиди договору найму, як найм (оренда) земельної ділянки, найм будівлі або іншої капітальної споруди, найм (оренда) транспортних засобів, лізинг.

Виділення таких різновидів в ЦК України проведене на підставі особливостей предмета найму, за винятком договору лізину.

Так, відповідно до ст. 787 ЦК України встановлюється, що за договором прокату наймодавець, який здійснює підприємницьку діяльність з передання речей у найм, передає або зобов'язується передати рухому річ наймачеві у користування за плату на певний строк. Згідно зі ст. 788 ЦК України предметом договору прокату є рухома річ, яка використовується для задоволення побутових невиробничих потреб.

В ст. 792 ЦК України встановлюється, що за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Земельна ділянка може передаватись у найм разом з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них.

Згідно зі ст. 793 ЦК України предметом договору найму транспортного засобу можуть бути повітряні, морські, річкові судна, а також наземні самохідні транспортні засоби тощо. Договором найму транспортного засобу може бути встановлено, що він передається у найм з екіпажем, який його обслуговує.

Щодо кваліфікаційних ознак договору лізингу, то тут слід говорити про сукупність таких ознак. По-перше, згідно зі ст. 807 ЦК України предметом договору лізингу може бути неспоживна річ, визначена індивідуальними ознаками, віднесена відповідно до законодавства до основних фондів. Не можуть бути предметом договору лізингу земельні ділянки та інші природні об'єкти, а також інші речі, встановлені законом. По-друге, суб'єктом правовідносин лізингу може виступати, окрім лізингодавця та лізингоотримувача, ще й третя о соба – продавець (постачальник) предмета договору лізингу. Так, відповідно до ст. 808 ЦК України, якщо відповідно до договору непрямого лізингу вибір продавця (постачальника) предмета договору лізингу був здійснений лізингоодержувачем, продавець (постачальник) несе відповідальність перед лізингоодержувачем за порушення зобов'язання щодо якості, комплектності, справності предмета договору лізингу, його доставки, заміни, безоплатного усунення недоліків, монтажу та запуску в експлуатацію тощо. Якщо вибір продавця (постачальника) предмета договору лізингу був здійснений лізингодавцем, продавець (постачальник) та лізингодавець несуть перед лізингоодержувачем солідарну відповідальність за зобов'язанням щодо продажу (поставки) предмета договору лізингу. Виявлення та розкриття сутності особливостей правового регулювання договору найму сприятиме однозначному застосуванню правових норм, що регулюють цей договір, та запобіганню спорам, які виникають між сторонами договору.

Література

ВІСНИК. Хмельницького інституту регіонального управління та права

Loading...

 
 

Цікаве