WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Криміналістична техніка і теорія оперативно-розшукової діяльності - Реферат

Криміналістична техніка і теорія оперативно-розшукової діяльності - Реферат

- шляхів і мети використання в оперативно-розшуковій діяльності криміналістичних методів і засобів;

- поєднання гласних і негласних методів вказаної діяльності;

- завдань, напрямів і прийомів використання оперативним працівником доказової інформації, наданої йому слідчим і т.д.

Засоби і методи криміналістичної техніки широко використовуються у ході проведення всіх оперативно-розшукових заходів, вказаних у Законі України "Про оперативно-розшукову діяльність", зокрема під час здійснення розшукової діяльності і пошуку об'єктів, що мають оперативний інтерес, в організації функціонування та використання інформаційних систем. До речі, в ОРД використовуються ті ж організаційні форми застосування криміналістичної техніки, що і в кримінальному процесі, а саме:

- проведення спеціальних досліджень різноманітних об'єктів, отриманих при проведенні оперативно-розшукових заходів (дослідження документів, аудіо-, відеозйомка слідів рук, ніг, крові і т.д.);

- залучення спеціаліста-криміналіста для участі в оперативно-розшукових заходах;

- надання консультативної допомоги оперативним працівникам в частині застосування криміналістичної техніки, оцінки і використання отриманих з її допомогою результатів [5, 80; 5, 34; 5, 45].

Успішність розшукової діяльності як оперативного працівника, так і слідчого залежить від її техніко-криміналістичного забезпечення. Тому, на думку Р.С. Бєлкіна, розглядаючи тенденції і перспективи розвитку криміналістичного вчення про розшук, необхідно створювати "... високоефективні пошукові техніко-криміналістичні засоби" [3, 243]. Робота в цьому напрямі повинна здійснюватись з врахуванням потреб криміналістичної і оперативно-розшукової практики, тобто з урахуванням особливостей техніко-криміналістичних і оперативно-технічних завдань, що виникають в процесі розкриття і розслідування злочинів. На сьогодні ці завдання суттєво змінились, що обумовило необхідність не лише вдосконалення наявних технічних засобів, але і розробку принципово нових.

Є.П. Іщенко вважає, що такі розробки здійснюються за напрямами:

- використання нових джерел енергії, процесів, форм руху матерії. А саме, можна вказати на застосування голографії, випромінювачів коротких ультрафіолетових променів, портативних рентгенівських установок, інтроскопів і т. д.;

- збільшення параметрів роботи: застосування чутливих до інфрачервоних променів термовізійних систем і пристроїв, що дозволяють проводити пошук об'єктів і їх вилучення в напрямі і т.д.;

- якісна зміна елементів і структури технічних систем: в ряд криміналістичних приладів запроваджено елементи підвищеної складності (перетворювачі і т.п.) [8, 34].

Не заперечуючи в принципі проти такого групування основних напрямів розробки засобів криміналістичної, а відповідно і оперативної техніки, відмітимо, що в такому випадку основами її є: а) джерела розвитку техніки (досягнення природничих і технічних наук); б) завдання її розробки (збільшення параметрів роботи).

Таке групування повинно ґрунтуватись на практичних завданнях, для вирішення яких ведеться напрацювання відповідних засобів [4, 118]. Такі завдання кореспондуються з основними напрямами техніко-криміналістичної роботи щодо збирання, дослідження і використання розшукової і доказової інформації. Можна виділити три основні групи розробки технічних методів і засобів: а) польової криміналістики; б) попереднього і експертного лабораторного дослідження слідів злочину та інших речових доказів; в) накопичення і використання розшукової і доказової інформації (запровадження криміналістичних і оперативно-довідкових картотек).

Видається, що з урахуванням сучасного стану злочинності найбільш плодотворні зусилля у взаємодії між спеціалістами в галузі криміналістичної техніки і представниками науки теорії оперативно-розшукової діяльності проявляються у сфері вирішення таких проблем:

1. Вдосконалення наявних і організація нових видів обліків, а саме алфавітні картотеки за прізвищами; обліки невпізнаних трупів; безвісно зниклих осіб; обліки за даними про прикмети розшукуваних осіб і способами вчинення ними злочинів; за графічними і композиційними портретами розшукуваних осіб та черепом невпізнаних трупів з ознаками насильницької смерті; за зразками для подальших генотипоскопічних досліджень; усі види дактилоскопічних обліків і картотека для підвищення ефективності встановлення розшукуваних осіб і невпізнаних трупів.

2. Створення інтегрованої інформаційно-пошукової системи, котра могла б містити якомога більший об'єм інформації оперативно-розшукового і криміналістичного призначення. Раніше значний об'єм інформації містився в АІПС "Зона-М", що була створена відповідно до наказу МВС СРСР № 492-1977 р. Розробка таких систем потребує об'єднання зусиль не лише науковців в галузі криміналістики і теорії оперативно-розшукової діяльності, але і в галузі теорії інформації, кібернетики та ін. [9, 18].

3. Активізація досліджень з метою створення АІПС єдиної державної реєстрації населення країни, з використанням особистого коду. В таких системах могла б зосередитись інформація, що становить інтерес для різноманітних напрямів діяльності державних органів (охорони здоров'я, соціального забезпечення, податкової служби і т.д.), в тому числі і правоохоронних. Найбільш складними є науково-технічні, соціально-економічні і правові аспекти цієї проблеми, що поєднані з необхідністю залучення до її розробки спеціалістів різних галузей знань. Однак очевидно, що пріоритетна роль в розробці такої системи належить науковцям-криміналістам і представникам оперативно-розшукової діяльності. Від їх зусиль залежить формування громадської думки про можливість і необхідність створення і реалізації відповідного проекту.

4. Техніко-криміналістичне і оперативно-технічне забезпечення отримання вербальної інформації. Наприклад, в сучасних умовах боротьби із злочинністю з'явились слідчі дії і оперативно-розшукові заходи, зміст яких обумовлює участь в них слідчих, оперативних працівників, і спеціалістів-криміналістів (прослуховування і звукозапис розмов, що ведуться з телефонів і інших переговорних пристроїв, а, у РФ ще й опитування із використанням поліграфа та ін.). їх ефективність залежить від наявності розробки як власне технічних засобів, так і методик їх застосування. В літературі відмічається, що "прослуховування і звукозапис переговорів - це дві самостійні частини однієї слідчої дії" [6, 50]. З цього можна зробити висновок, що в його реалізації важлива роль належить як слідчому, так і органу дізнання.

Дослідження взаємозв'язків криміналістичної техніки з галузями наукових знань в системі правових наук свідчить про їх органічну єдність, обумовлену єдністю об'єкта дослідження і його кінцевими цілями - забезпечення законності і правопорядку в державі. Такі зв'язки стосовно галузей правових знань різні за своїм об'ємом і змістом, за проміжними цілями, за характером наукових і практичних завдань, за методами і засобами їх вирішення. Але саме тому у своїй сукупності вони визначають той методичний базис, котрий дозволяє більш успішно вирішувати проблеми подальшого розвитку криміналістичної техніки.

Література

1. Белкин PC Курс криминалистики. -Μ., Юрист, 1977. - Т. 1. - С. 295.

2. Белкин Р. С. Криминалистика и научно-технический прогресс // Труды ВШ МВД СССР. -М.: ВШМВД СССР, 1972. -№34. - С. 10.

3. Белкин PC Курс криминалистики. М., :Юрист, 1997. - С. 315.

4. Волынский В.А., Сурычина Н.Е. О содержании и значении тактико-технических задач β процессе раскрытия и расследования преступлений // Проблемы совершенствования деятельности следственных и экспертных подразделений органов внутренних дел. -Волгоград: ВСШ МВД СССР, 1989. - С. 185.

5. Галенин ИД. Некоторые особенности процессуального оформления оперативно -розыскной деятельности //Информационный бюллетень СК МВД РФ. М.: СК МВД РФ, 1994. - № 3.

6. Гинзбург А.Я. Следственные действия.- Алма-Аты, 1998. - С. 106.

7Требелъский Д.В. Некоторые вопросы совершенствования курса "Оперативно-розыскной деятельности органов охраны общественного порядка" // Труды ВШ МООП СССР. - М.: НИО и РИО ВШ МООП СССР, 1967.

8. Ищенко Е.П. Использование современных научно-технических средств при расследовании уголовных дел. - Свердловск: СЮИ, 1985. - С. 135.

9. Колдин В.Я. К вопросу о перспективах создания универсальной криминалистической информационной системы и возможности ее использования при раскрытии и расследовании преступлений // Повышение эффективности использования криминалистических методов и средств расследования преступлений: Труды Академии МВД СССР. - М.: Академия МВД СССР, 1985. - С. 18–20. – № 16. - С. 80.

10. Лебедев В.И. Искусство раскрытия преступлений. 1: Дактилоскопия. СПб., 1909. -С. 138.

11. Лузгин ИМ. О концепции криминалистической техники в курсе криминалистики для вузов МВД СССР // Криминалистическая техника: достижения науки и практики в учебный процесс: Тезисы выступлений на научно-практическом семинаре. - Л., 1990. - С. 7–9.

12. Синилов Г.К Противодействие криминалистической среде как объект и предмет исследования теории ОРД. Организованное противодействие раскрытию и расследованию преступлений и меры по его нейтрализаци: Материалы научно-практической конференции (29-30 октября 1996г., г. Руза). - М.: ЮИ МВД РФ, 1997. - С. 20-26; Хомколов В.П. Организация управления оперативно-розыскной деятельностью. Системный доход. –М.: ЮНИТИ, 1999. – С. 70–120.

13. Яблоков Н.П. Основы методики расследования преступной деятельности организ-ованных преступных формирований //Проблемы собирания оперативно-розыскных данных об организованной преступной деятельности //Преступность как угроза национальной безопасности. - Ульяновск, 1998. - C. 34–36.

Loading...

 
 

Цікаве