WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Криміналістична техніка і теорія оперативно-розшукової діяльності - Реферат

Криміналістична техніка і теорія оперативно-розшукової діяльності - Реферат

Криміналістична техніка і теорія оперативно-розшукової діяльності

Усвідомлена суспільством потреба наукового обгрунтування системи таких оперативно розшукових заходів, їх напрацювання й практичної реалізації завади була і є залежною від досягнень науки і техніки. Це у кінцевому рахунку і обумовило свого часу зародження криміналістики як науки. Найбільш наочно така обумовленість прослідковується у сфері криміналістичної техніки, суспільства і людини. Власне ці проблеми, а точніше, закономірності, що проявляються у їх виникненні та вирішенні, й зумовлюють потребу їх подальшого дослідження.

Саме в цьому і полягає постановка проблеми та її зв'язок із важливими науковими чи практичними завданнями.

Аналіз останніх досліджень і публікацій Р.С. Бєлкіна, Г.К. Синилова, В.П. Хомколова, І.Д. Галеніна показує, що на сьогоднішній день можна констатувати доволі ґрунтовне дослідження у працях багатьох криміналістів питань щодо характеру взаємозв'язків розвитку криміналістичної техніки і теорії оперативно-розшукової діяльності.

Однак ця багатоаспектна проблема вимагає свого подальшого глибокого системного вивчення. Зокрема, як видається, існує потреба комплексного з'ясування питань, пов'язаних з аналізом взаємозв'язків криміналістичної техніки і теорії оперативно-розшукової діяльності.

Потребують дослідження і вивчення питання правового і науково-методичного забезпечення розвитку криміналістичної техніки, шляхів ефективного використання її у процесі розкриття і розслідування злочинів.

Завданням дослідження є питання застосування техніко-криміналістичних засобів і положень теорії оперативно-розшукової діяльності (ОРД) у процесі розкриття і розслідування злочинів, а також теоретичні дослідження в цій сфері.

Мета, яка ставиться перед автором, полягає у дослідженні характеру і напрямів взаємозв'язків криміналістичної техніки і теорії оперативно-розшукової діяльності.

Важливо також відмітити історичні особливості розвитку цих наук, що обумовили їх органічно тісні зв'язки навіть на методологічному рівні. Теорія оперативно-розшукової діяльності, як відомо, зароджувалась в надрах криміналістики і багато запозичила від неї, адаптуючи її досягнення з урахуванням предмета своїх досліджень, в тому числі в контексті проблем розвитку криміналістичної і оперативної техніки.

Оперативно-технічне забезпечення розкриття злочинів розглядається поряд з техніко-криміналістичним забезпеченням як елемент в цілому науково-технічного забезпечення.

Необхідно звернути увагу нате, що, поряд із обумовленістю і продуктивністю такого підходу до розглядуваної проблеми, криміналістична техніка виступає як одне із важливих джерел розвитку оперативної техніки. Фактично в багатьох випадках відмінності між цими видами техніки прослідковуютьсяутактиці її застосування. Необхідність "технізації" розшукової діяльності, котра, на думку Р.С.Бєлкіна, сприяє правосуддю протягом всієї його історії, завжди розглядалась криміналістами як одна із важливих умов успішної боротьби із злочинністю [1, 184].

Ще Г.І. Лебедев на початку XX століття писав, що успішну боротьбу із сучасними злочинцями може вести лише та поліція, котра має на озброєнні найновішу техніку, прикладні знання і майстерно ними володіє. Та ж думка про необхідність технізації розшукової роботи обґрунтовується в працях родоначальників радянської криміналістики: СМ. Потапова, П.С. Семенівського, І.М. Якимова. "В наш час, - писав І.М. Якимов, - професія агента є ні що інше, як мистецтво, засноване не лише на практичному досвіді, але і на спеціальних знаннях. Теперішній агент повинен знати дуже багато, і перш за все кримінальне матеріальне і процесуальне право, судову медицину, елементарні курси фізики і хімії, фотографію, дактилоскопію, вогнепальну зброю і вибухові речовини і, звичайно, досить детально криміналістичну техніку і тактику" [10, 9].

Інакше кажучи, виникнувши як система наукових методів збирання і дослідження доказів, криміналістика в своєму розвитку повинна була звернутися до дослідження проблеми оперативно-розшукової діяльності як допоміжної щодо розслідування. Це повинно було виникнути, по–перше, внаслідок нерозривного зв'язку цих двох видів практики боротьби із злочинністю, а по-друге, як результатах безпосередніх уявлень про предмет криміналістики, закономірності застосування технічних засобів, тактичних прийомів і методичних рекомендацій з розкриття й розслідування злочинів. Криміналістика була єдиною науковою основою як для розшуку так і для слідства. їх процесуальний та непроцесуальний характер до уваги не брались. Це був своєрідний, об'єктивний і обумовлений етап розвитку і криміналістики, і теорії оперативно-розшукової діяльності, який логічно завершувався трансформацією криміналістики від "кримінальної техніки" до "закономірностей науки", від'єднанням від неї ОРД. Окрім цього, необхідно наголосити, що криміналістика своїм зародженням безпосередньо завдячує також ідентифікації злочинців. З цього приводу Р.С. Бєлкін писав: "Відомо, що історично одним з перших напрямів розвитку криміналістики було дослідження можливостей ідентифікації особи, розробка методів і засобів криміналістичної реєстрації. Ці методи застосовувались, перш за все, для забезпечення ефективності розшукової діяльності, криміналістичного розшуку і були прийняті на озброєння саме кримінальною поліцією" [3, 201].

В 60-ті роки XX століття це становище суттєво змінилось. Цьому сприяла, по-перше, інтенсивна розробка всіх розділів теорії оперативно-розшукової діяльності її провідними спеціалістами (А.Т. Лекарем, Д.В. Гребельським, В.А. Лукашовим, В.Г. Самойловим, Б.Є. Богдановим, а надалі В.Г. Бобровим, Г.К. Синиловим, Є.В. Токаревим, Б.П. Смагоринським, І.А. Климовим, А.Б. Утевським, В.М. Омеліним і іншими). їх роботи слугували побудові фундаменту теорії оперативно-розшукової діяльності і сприяли формуванню самостійного предмета даної науки, відмінного від предмета криміналістики, хоча й тісно пов'язаного з останнім. А саме, один з видатних представників науки теорії оперативно-розшукової діяльності Д.В. Гребельський писав: "Багаторічний досвід викладання цієї дисципліни підтверджує, що найбільш сприятливі умови для її подальшого вдосконалення створюються тоді, коли вона розвивається як самостійна дисципліна, у тісному зв'язку з іншими науками і навчальними дисциплінами, а саме, з криміналістикою" [7; 80]. В зв'язку з цим поняття оперативно-розшукової діяльності визначене ним як ".. .обумовлена законодавчими і підзаконними аспектами система розвідувальних (пошукових) заходів, що здійснюються переважно спеціальними засобами і методами з метою попередження і розкриття злочинів, а також розшуку злочинців" [11; 69].

По-друге, на той час в криміналістиці були розроблені фундаментальні проблеми її методології, уточнено зміст її предмета як науки, що вивчає специфічну групу об'єктивних закономірностей дійсності, які обумовлені пізнанням цих закономірностей, засобів і методів судового дослідження доказів і запобігання злочинам. В результаті цього стало більш очевидно, що теорія оперативно-розшукової діяльності вивчає інші закономірності в цілях розробки методів і засобів боротьби із злочинністю і вже не може розглядатись як частина криміналістичної теорії. "Отже, пише Р.С. Бєлкін, - процес відособлення оперативно-розшукової теорії йшов по двох рівнях: "знизу" - шляхом розробки самої цієї теорії і "зверху" - як наслідок перегляду предмета криміналістики. Відносини підлеглості, в яких перебували криміналістика і теорія оперативно-розшукової діяльності, змінились відносинами взаємодії двох рівноправних партнерів" [3; 201]. Для сучасного етапу розвитку криміналістики характерним є визнання існування теорії оперативно-розшукової діяльності як самостійної навчальної дисципліни.

В криміналістичній літературі висловлена думка про односторонню направленість зв'язків криміналістичної техніки і теорії оперативно-розшукової діяльності. Так,Р.С. Бєлкін пише: "Якщо зв'язки криміналістичної техніки з теорією оперативно-розшукової діяльності мають, в основному, лише практичний характер і переважно односторонню направленість, що полягає в безпосередньому використанні криміналістичної техніки в оперативно-розшуковій діяльності, то зв'язки криміналістичної тактики і методики взаємообумовлені і носять двосторонній характер, а процес використання їх змісту взаємний" [2.10 ].

Щодо правового регулювання допустимості використання науково-технічних методів і засобів, в тому числі криміналістичних у практиці оперативно-розшукової діяльності, більш точне вирішення цієї проблеми подано в ст.8 ЗУ "Про оперативно-розшукову діяльність" (від 18 лютого 1992р.), в якому оперативні підрозділи для виконання завдань оперативно-розшукової діяльності при наявності передбачених статтею 6 цього Закону підстав мають право: опитувати осіб за їх згодою, витребовувати, збирати і вивчати матеріали діяльності підприємств, знімати інформацію з каналів зв'язку, застосовувати фото-, кіно - і відеозйомку, оптичні радіоприлади, інші технічні засоби. Гарантіями допустимості оперативно-розшукових засобів є положення Закону про те, що для одержання інформації забороняється застосовувати технічні засоби, психотропні, хімічні та інші речовини, які пригнічують волю та завдають шкоди здоров 'ю людей та навколишньому середовищу.

Відмічені в законодавстві в частині використання даних ОРД в процесі доказування багато в чому були обумовлені потребами практики боротьби з організованою злочинністю. Успішне розслідування злочинів, що вчиняються організованими групами, не є можливим без "... широкого використання науково-технічних засобів і спеціальних знань для виявлення, фіксації і вивчення слідів і речових доказів" [13, 36]. У зв'язку з цим якісно іншої форми набуває організація процесу розслідування злочинів, взаємодії між слідчими, оперативними працівниками і експерто-криміналістичними підрозділами. Саме у вказаному контексті виникли і активно обговорюються як в криміналістиці, так і в теорії ОРД проблеми оперативно-технічного і техніко-криміналістичного забезпечення розкриття і розслідування злочинів, використання даних ОРД в процесі доказування, оперативного забезпечення процесу розслідування від початку порушення кримінальної справи і до закінчення судового процесу [12, 26; 12, 120].

Не даремно КПК України доповнено ст. 3151, відповідно до якої можливості техніко-криміналістичних методів і засобів досить широко використовуються при вирішенні цілої низки практичних проблем оперативно-розшукової діяльності, а саме це стосується:

- змісту і видів оперативно-розшукової діяльності, способів і прийомів її проведення;

- зв'язків оперативної інформації з інформаційними процесами доказування;

Loading...

 
 

Цікаве