WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Критерії визначення розміру компенсації моральної шкоди у кримінальному судочинстві України - Реферат

Критерії визначення розміру компенсації моральної шкоди у кримінальному судочинстві України - Реферат

Отже, можна зробити висновок про те, що загальні критерії визначення розміру компенсації моральної шкоди певною мірою мають своє вираження в законодавстві та у судовій практиці України та складаються з: суті позовних вимог; характеру діяння особи, яка заподіяла шкоду; ступеня вини відповідача; глибини моральних та фізичних страждань потерпілої особи; тривалості втрат немайнового характеру та їх значимості, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації та інші обставини, які мають істотне значення.

Щодо спеціальних критеріїв, то в Узагальненні судової практики застосування законодавства, що передбачає захист прав потерпілого, Верховний Суд України констатував: стосовно судової практики у питанні визначення розміру компенсації моральної шкоди суди виносять досить різні та суперечливі за своєю природою рішення (навіть в одному і тому ж суді). Звертаючи увагу на вищезазначене, Верховний Суд звернувся з пропозицією про те, що необхідно розробити для судової практики критерії визначення розміру майнової компенсації моральної шкоди, хоча б для жертв тяжких злочинів. [8, 35].

Можна з впевненістю сказати, що теоретичні розробки таких методик вже існують, хоча і зазнають чималої критики. Запропоновані розробки дуже різняться між собою. Вчені-правники поділилися на три групи: одні визнають лише свободу суддівського нагляду у вирішенні даного питання (С.А. Бєляцкін [2, 64], Ю.С. Гамбаров [4, 93], О.В. Грищук [5, 71]); інші ж переконані в тому, що розробка певних таблиць та (або) схем оцінки розміру компенсації моральної шкоди буде найбільш вірним шляхом вирішення проблеми і не дозволить сваволі та зловживань з боку судових органів (П.Н. Гусаковський [3, 36]), є й іще прихильники певного симбіозу принципу свободи оцінки судом розміру компенсації моральної шкоди та принципу встановлення фіксованих сум за окремі злочини (Е. Зернова) [9].

Всі існуючі теоретичні розробки критеріїв для визначення розміру заподіяної моральної шкоди та справедливої її компенсації заслуговують на високу увагу, проте обмежений обсяг матеріалу не дозволяє розглянути їх в повному обсязі. Тому ми спробуємо змалювати їх у загальних рисах, зіставивши їх з суб'єктивним та об'єктивним підходами у визначенні розміру компенсації моральної шкоди за загальними та спеціальними критеріями, охарактеризувавши найважливіші моменти з розглядуваного нами питання.

Цікавою, на наш погляд, є запропонована методика обчислення розміру компенсації моральної шкоди С.М. Антосик та О.М. Кокун, які спробували визначити у ній найважливіші, як вони вважали, критерії психотравмуючого впливу на людину, що зазнала моральної шкоди, заподіяної їй правопорушенням.

До цих критеріїв віднесли інтенсивність психотравмуючого впливу і викликане ним відхилення у психофізіологічному стані потерпілого; величину шкоди, завданої соціальному престижу та діловій репутації потерпілого; ступінь порушення життєвих планів та перспектив потерпілого; ступінь порушення професійних планів та перспектив потерпілого; розмір матеріальної шкоди, заподіяної потерпілому; негативний вплив обставин, що виникли внаслідок протиправної дії, на близьких родичів та знайомих потерпілого; можливі негативні аспекти подальшої поведінки відповідача. Ці автори зазначили, що розмір компенсації моральної шкоди потрібно обчислювати за експертною оцінкою величини кожного конкретного з названих факторів за стобальною шкалою, що дозволяє суду варіювати цей розмір відносно конкретної справи [1, 17-21].

Розглядаючи запропоновані критерії, можна з впевненістю сказати, що ці науковці скористалися загальними критеріями, означеними в законодавстві та в судовій практиці України, і виділили два додаткових загальних критерії, які більш чітко змальовують моральний стан потерпілого та моральні і фізичні страждання, заподіяні злочином - це негативний вплив обставин на близьких родичів та знайомих потерпілого, викликаний правопорушенням, та можливі негативні аспекти подальшої поведінки відповідача. На підставі вищезазначеного можемо зробити висновок, що перелічені критерії дають змогу оцінити моральну шкоду однобоко - лише розглянувши психологічний аспект потерпілого - та містять у собі тільки загальні критерії оцінки розміру компенсації моральної шкоди.

Методики, розроблені В. Черданчук та О.М. Ерделевським, також запропонували критерії для обчислення розміру компенсації моральної шкоди. Ці науковці розробили таблиці ступенів заподіяння страждань, які визначалися залежно від сумарного психотравмуючого впливу суспільної небезпеки діяння, виду правопорушення. Та поряд з цим В. Черданчук та О.М. Ерделевський запропонували формули для обчислення розміру заподіяної моральної шкоди. Ці автори не заперечують проти ролі суду а саме принципу вільного суддівського нагляду у визначенні розміру дійсної моральної шкоди. За їхніми методиками суд може вирахувати цю приблизну величину та, коригуючи її (залежно від обставин справи), визначити розмір дійсної моральної шкоди та суму її компенсації [6, 128-139; 1, 17-21; 15, 45-47]. Більше того, О.М. Ерделевський відмітив неможливість застосування при визначенні розміру компенсації моральної шкоди вимог еквівалентності в силу специфіки самої моральної шкоди. Однак моральна шкода заподіяна і повинна бути компенсована, тому для її компенсації може і повинен застосовуватися принцип більш "нижчого" рівня - принцип адекватності (відповідності) і, якщо розмір компенсації не може дорівнювати розміру шкоди, то він повинен хоча б відповідати йому. Стосовно компенсації моральної шкоди в кримінальному судочинстві, О. Ерделевський запропонував виходити з того, що співвідношення максимальних санкцій норм Кримінального кодексу найбільш об'єктивно відображають суспільну значимість охоронюваних благ і використав ці співвідношення для визначення розміру компенсації презюмованої моральної шкоди (презумпція - з лат. praesumptio, від praesumo- передбачаю, вгадую), яка завдається "середній" людині в результаті скоєння проти неї відповідного злочину. Автор зазначає, що презюмована моральна шкода представляє собою суспільну оцінку протиправного діяння. Проте він, створивши тарифну сітку для визначення розміру компенсації моральної шкоди на основі максимальної санкції за заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, які заподіювалися з мордуванням та мученням потерпілого, не обійшов стороною і суб'єктивний підхід, який в його методиці полягає у тому, що при розгляді конкретної справи розмір компенсації моральної шкоди змінюється як в більшу, так і в меншу сторону залежно від конкретних обставин справи (але не більше 50 % в сторону збільшення) [7, 18].

Отже, ми можемо спостерігати поєднання об'єктивного та суб'єктивного підходів в запропонованій методиці О. Ерделевського: співвідношення санкцій, а відповідно співвідношення розміру компенсації моральної шкоди представляє собою об'єктивну оцінку заподіяної шкоди (вимога розумності), а можливість її зменшення, залежно від конкретних обставин, відповідає вимогам справедливості (суб'єктивні особливості потерпілої особи).

Нам дуже імпонує методика визначення розміру компенсації моральної шкоди, розроблена СІ. Шимон, яка більш широко конкретизувала саме загальні критерії, необхідні для встановлення ступеня заподіяної моральної шкоди та розміру її компенсації. До критеріїв визначення розміру компенсації моральної шкоди, згідно з цією методикою пропонувалося додати умовні коефіцієнти, які повинні бути розроблені фахівцями в галузі психології людини. Найбільшим коефіцієнтом автором визначено глибину моральних страждань - душевний біль руйнівної для здоров'я сили. [16, 94-95]

В цій методиці запропоновано найширший спектр загальних критеріїв для глибокого дослідження та оцінки розміру компенсації моральної шкоди, заподіяної правопорушенням. Винайшовши свою оригінальну методику для визначення розміру компенсації моральної шкоди, авторка більш широко та досконало, порівняно з іншими науковцями, визначила загальні критерії, що змогли б охарактеризувати найменші деталі скоєного проти особи злочину, для гідної, а головне справедливої, для неї компенсації за заподіяну моральну шкоду.

Своє цікаве бачення вирішення цієї проблеми пропонує В.П. Паліюк, який, поряд із загальними критеріями, розробив спеціальні, де градацію проводить за об'єктом посягання. За його методикою, до спеціальних критеріїв належать ті, за допомогою яких можливо визначити розмір моральної шкоди, пов'язаної з посяганням на життя та здоров'я; при посяганні начесть, гідність та ділову репутацію; при посяганні на свободу та особисту недоторканість та інші. Наприклад, при заподіянні моральної шкоди в зв'язку з посяганням на життя та здоров'я людини, В.П. Паліюк пропонує скористатися такими спеціальними критеріями для оцінки розміру компенсації моральної шкоди як вид здійснюваного злочину (при розгляді позовів за кримінальні правопорушення); спосіб здійснення злочину; суб'єктивна сторона злочину (вина); соціальний стан потерпілого; ступінь близькості особи, яка загинула внаслідок вчинення злочину та позивача; спосіб отримання інформації про загибель родичів. [12, 128-138]. Ця методика вдало поєднала два підходи у визначенні розміру компенсації моральної шкоди.

Loading...

 
 

Цікаве