WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Види вироків та підстави їх постановления за кримінально-процесуальним кодексом України - Реферат

Види вироків та підстави їх постановления за кримінально-процесуальним кодексом України - Реферат

Що ж до звільнення від відбування покарання, то тут немає такої ясності. Закон передбачає (ч. 3 ст. 327 КПК), що суд звільняє особу від відбування покарання з постановлениям обвинувального вироку на підставах, передбачених ст. 80 КК, яка визначає умови звільнення від відбування покарання у зв'язку з закінченням строків давності виконання обвинувального вироку. Відповідно до п. 1 цієї статті особа звільняється від відбування покарання, якщо з дня набрання чинності обвинувальним вироком його не було виконано у визначені строки.... Проте видається не зовсім логічним постановления обвинувального вироку зі звільненням від відбування покарання у зв'язку з тим, що за попереднім обвинувальним вироком щодо тієї ж особи і по тому ж злочину спливли строки давності його виконання. Особа не може бути засуджена двічі за один і той же злочин, інакше порушуються принципи кримінального права. В даному випадку вона повинна звільнятися від відбування покарання без будь-якого наступного вироку.

Важко зрозуміти таку позицію законодавця. Проте потрібно зауважити, що крім спливу строків давності виконання обвинувального вироку є ще й інші підстави для постановления обвинувального вироку із звільненням від покарання, передбачені вже не у ст. 327 КПК, а в статтях загальної частини КПК.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 6 КПК суд постановляє обвинувальний вирок із звільненням засудженого від покарання внаслідок акту амністії, якщо він усуває покарання за вчинене діяння, а також у зв'язку з помилуванням засудженого. Але тут на відміну від попереднього випадку суд постановляє обвинувальний вирок "зі звільненням від покарання", а не "постановляє обвинувальний вирок і звільняє особу від подальшого відбування покарання", хоча й суть видається однаковою.

Крім того, згідно з ч. 5 ст. 7 КПК суд своїм вироком може звільнити особу від покарання, яка вчинила злочин невеликої або середньої тяжкості, коли визнає, що з урахуванням бездоганної поведінки і сумлінного ставлення до праці цю особу на час розгляду справи в суді не можна вважати суспільно-небезпечною. Втрата суспільної небезпеки з боку особи, яка вчинила злочин може пояснюватися суттєвою зміною обстановки в житті конкретної людини. Найбільш типовими прикладами такої зміни можна назвати перебування особи в іншому трудовому колективі, усунення її з раніше займаної посади, розрив відносин з кримінальним середовищем, під впливом якого був вчинений злочин, вагітність, вчинення корисного або героїчного проступку [8, 27], вчинення дій, які свідчать про його діяльне каяття (відшкодування заподіяної шкоди, примирення з потерпілим, пожертвування значної суми або цінностей на благочинні цілі, прийняття активної участі в суспільно-корисних роботах, зміна способу життя в позитивну сторону) [6, 26].

Ч. 6 цієї ж статті передбачає, що особа також може бути за вироком суду звільнена від відповідальності чи покарання на підставах, передбачених ст. 49 та 74 ЮС. Оскільки ж ст. 49 встановлює підстави для звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, то підстави для постановления обвинувального вироку із звільненням особи від покарання передбачені у ст. 74 ЮС. Однак не всі підстави, зазначені у ній, створюють умови для постановления обвинувального вироку із звільненням від покарання, а лише закріплені у пп. 4, 5. У п. 4 вміщено таке ж положення як і в частині ст. 7 ЮЖ. Для чого таке повторення теж не зрозуміло.

Пункт 5 же передбачає, що особа також може бути за вироком суду звільнена від покарання на підставах, передбачених ст. 49 ЮС - тобто у зв'язку із закінченням строків давності. Але важко зрозуміти як можна звільнити від покарання особу, яка взагалі не може бути притягнута до кримінальної відповідальності у зв'язку з закінченням строків давності. Тим паче, що відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 71 та ч. 2 ст. 111 КПК суд у судовому засіданні закриває справу, що надійшла до нього з обвинувальним висновком в разі закінчення строків притягнення до відповідальності.

Видається, що беручи до уваги те, що вирок є найважливішим актом кримінального судочинства, та значення, яке йому належить, недопустима така нечіткість з підставами для винесення обвинувального вироку, яку маємо у чинному КПК України.

Крім того, відповідно до ст. 75 ЮС суд може постановити обвинувальний вирок із звільненням від відбування покарання з випробуванням. Зокрема, п. 1 цієї статті говорить: якщо суд при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше 5 років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням.

Отже, з аналізу чинного законодавства випливає, що у ньому передбачено три види обвинувального вироку:

1) з призначенням покарання;

2) із звільненням від покарання;

3) із звільненням від відбування покарання з випробуванням.

І це чітко потрібно зазначити у законодавстві, передбачивши, що підставами для їх постановления мають бути: 1) для обвинувального вироку з призначенням покарання - визнання особи винною у вчиненні злочину, за відсутності підстав для постановления інших видів обвинувального вироку; 2) із звільненням від покарання - зміна обстановки; 3) із звільненням від відбування покарання з випробуванням - підстави, передбачені п. 1 ст. 75 ЮС.

Література

1. Кримінальний кодекс України: Офіційний текст. -К: Юрінком Інтер, 2001. - 240 с

2. Кримінально-процесуальний кодекс України. Станом на 1 вересня 2001р. - К: Атіка, 2001. - 208 с

3. Про виконання судами України законодавства і постанов пленуму Верховного суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановления вироку : Постанова Пленуму Верховного Суду України від 29 червня 1990р. №5 //Збірник Постанов Пленуму Верховного Суду України в кримінальних справах. - Львів, 1998. - С 261-268.

4. Грошевий Ю.М. Правові властивості вироку - акта правосуддя. -X, 1994.

5. Грошевой Ю.М. Сущность судебных решений в советском уголовном процессе. - X:Вища школа, 1979. - 143 с.

6. Комментарий к уголовно-процессуальному кодексу РСФСР / Под ред. В. Т. Томина - 5-е издание. –М.: Юрайт, 2001. - 815 с.

7. Кримінальний процес України: підруч. для студентів юрид. спец. вищ. закладів освіти / Ю.М.Грошевой, Т.М.Мірошниченко, Ю.В.Хоматов та ін.; За ред. Ю.М.Грошевого та В.М.Хотенця. -X: Право, 2000. - 496 с

8. Кримінально-процесуальний кодекс України. Науково-практичний коментар. За загальною редакцією В. Т. Маляренка, В.Г. Гончаренка. - К :ФОРУМ, 2003. - 938 с

9. Михеєнко М.М., Нор В. Т., Шибіко В.Π Кримінальний процес України: Підручник. 2-ге вид., перероб. і доп. - К: Либідь, 1999. - 536 с.

10. TepmuuIHUKВ.Μ. Кримінально-процесуальне право України: Підручник. 4-те вид., доп. і переробл. -К: Видавництво А. С К, 2003. - 1120 с.

Loading...

 
 

Цікаве