WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Нормативний зміст принципу безпосередності у досудових стадіях кримінального процесу - Реферат

Нормативний зміст принципу безпосередності у досудових стадіях кримінального процесу - Реферат

Слід погодитись з тими науковцями, які відносять обов'язок осіб, що ведуть кримінальний процес, намагатись отримувати фактичні дані про обставини злочину з першоджерел до невід'ємних елементів принципу безпосередності. Обґрунтованість цієї позиції підтверджується попередніми висновками стосовно особливостей кримінально-процесуального пізнання. Виключення вказаного правила зі змісту принципу безпосередності веде до нівелювання його дійсного значення. Якщо шукати критерій істини лише у межах свідомості, то питання про відповідність мисленнєвої картини вчинення злочину об'єктивній дійсності залишається відкритим. Перевірка знання шляхом зіставлення одних думок з іншими може у кращому випадку підтвердити логічність мислення, його відповідність правилам, законам логіки, але не гарантує досягнення достовірного знання.

Викладене приводить нас до висновку, що нормативним змістом принципу безпосередності охоплюються такі вимоги до суб'єктів, що ведуть кримінальний процес: 1) особисто досліджувати (сприймати, перевіряти, оцінювати) докази; 2) грунтувати свої рішення на доказах, досліджених особисто; 3) використовувати первісні докази, крім випадків, коли отримати останні неможливо.

Вказані компоненти принципу безпосередності, складаючи його основу, забезпечують правильне встановлення обставин злочину, виступають однією з істотних гарантій прийняття законних і обгрунтованих рішень органом і особою, що здійснює дізнання, слідчим, прокурором та судом. Але така конструкція забезпечує здебільшого публічні підвалини кримінального судочинства і, по суті, відображає тільки один напрям реалізації положень цього принципу.

В умовах реформування кримінально-процесуального законодавства на засадах забезпечення прав людини, розширення принципів змагальності, рівності сторін, диспозитивності положення принципу безпосередності набувають неабиякого значення для процесуальної діяльності групи суб'єктів кримінального судочинства, участь яких характеризується наявністю особистого інтересу у справі. Так, формування позиції захисту відбувається у прямій залежності від знання відповідними учасниками (обвинувачений, захисник) матеріалів справи. Однією з дієвих гарантій реалізації права на захист є можливість безпосередньої участі обвинуваченого та його захисника у проведенні процесуальних дій. Знання змісту матеріалів кримінальної справи і особиста участь у процесуальних діях має не менш важливе значення і для забезпечення прав і законних інтересів потерпілого. Таке право повинно бути гарантоване, виходячи з потреби забезпечити рівні умови участі в слідчих діях потерпілого і обвинуваченого (підозрюваного), на що звертається увага і у роботах, присвячених іншим проблемам [2, 13]. На важливість реалізації нормативних вимог принципу безпосередності саме у цьому значенні звертають свою увагу В.Д. Шундиков, І.В. Тиричев, Ю.І. Стецовський, О.М. Ларін [16, 22; 14, 66; 12, 152-153].

Особливістю дії даного принципу у цьому напрямку є те, що реалізація цієї засади виступає правом, а не обов'язком для вказаних суб'єктів кримінального процесу. Тим часом забезпечення можливості скористатись цим правом покладається на уповноважені органи держави: орган дізнання, дізнавача, слідчого, прокурора, суд.

Враховуючи сказане, уявляється доцільним визначити нормативний зміст принципу безпосередності як сукупність чотирьох вихідних положень, відповідно до яких суд, прокурор, слідчий, дізнавач зобов'язані: 1) особисто досліджувати (сприймати, перевіряти, оцінювати) докази; 2) Грунтувати свої рішення на доказах, досліджених особисто; 3) використовувати первісні докази, крім випадків, коли отримати останні неможливо; 4) забезпечувати можливість безпосередньої участі інших суб'єктів кримінально-процесуальної діяльності у проведенні процесуальних дій і ознайомлення їх з матеріалами кримінальної справи у випадках і межах, передбачених законом.

Перспективним напрямком подальших розвідок у даному напрямку виглядає дослідження окремих проблем реалізації принципу безпосередності і розробка конкретних пропозицій щодо вдосконалення кримінально-процесуального законодавства на основі викладених висновків.

Література

1. Альперт С.А. Принцип объективной истины в советском предварительном следствии // Вопр. уголов. права, уголов. процесса и криминалистики: Учен. зап. Харьков. юрид. ин-та. Вып. 16. -X.: Харьк. юрид. ин-т, 1962. - С. 44-55.

2. Волкотруб С.Г. Імунітет і проблеми його захисту β кримінальному судочинстві: Автореферат дис. ...канд. юрид. наук: 12.00.09 /Нац. юрид. акад. України. -X, 2003. - 21с.

3. Добровольская Т.Н. Принципы советского уголовного процесса. - Μ.: Юрид. лит., 1971. - 199 с.

4. Заика Ю.А. Теоретические и практические проблемы реализации принципов непосредственности иустности в советском уголовном судопроизводстве: Автореф. дис. ...канд. юрид. наук: 12.00.09 /Киев. гос. ун-т. -К, 1986. - 19 с.

5. Каткова ТВ. Проблемы реализации принципа непосредственности исследования доказательств на досудебном следствии: Дис. ...канд. юрид. наук: 12.00.09 / Ун-т внутр. дел. -X, 1997. - 195 с.

6. Лившиц В.Я. Принцип непосредственности в советском уголовном процессе. - М.-Л.: АН СССР, 1949. - 207 с.

7. Маляренко В.Т. Конституційні засади кримінального судочинства. - К: Юрінком Інтер, 1999. - 318 с.

8. Мірошниченко Т.М., ФілінД.В. Система принципів кримінального процесу: Конспект лекції. -X: Нац. юрид. акад. України, 1995. - 39 с

9. Назаров АД. Влияние следственных ошибок на ошибки суда. - СПб.: Юридический центр Пресс, 2003. - 323 с.

10. Проект Кримінально-процесуального кодексу України, підготовлений робочою групою, створеною за розпорядженням Голови Верховної Ради України Литвина В.М. №24 від 15 січня 2003 р. - Cm. 23.

11. Сарбаев З.И. Принципы устности и непосредственности в советском уголовном процессе: Автореф. due. ...канд. юрид. наук /АН СССР, ин-т госуд. и права. –М., 1967. - 23 с.

12. Стецовский Ю.И., Ларин A.M. Конституционный принцип обеспечения обвиняемому права на защиту. - М.: Наука, 1988. - 320 с.

13. Строгович М.С. Курс советского уголовного процесса: В 2-х т. Т.1. М.: Наука, 1968. -470 с.

14. Тыричев И.В. Принципы советского уголовного процесса: Учеб. пособие. М.: ВЮЗИ, 1983. - 80с.

15. Шейфер С.А. Следственные действия. Система и процессуальная форма. - М.: Юрлитинформ, 2001. - 208с.

16. Шундиков В.Д. Принцип непосредственности при расследовании и рассмотрении уголовного дела. - Саратов: Изд-во Саратовского ун-та, 1974. - 157с.

Loading...

 
 

Цікаве