WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Перевірка можливості використання результатів оперативно-розшукової діяльності при провадженні в кримінальних справах - Реферат

Перевірка можливості використання результатів оперативно-розшукової діяльності при провадженні в кримінальних справах - Реферат

Перевірка можливості використання результатів оперативно-розшукової діяльності при провадженнів кримінальних справах

Використання результатів оперативно-розшукової діяльності (ОРД) при провадженні в кримінальних справах те важливе значення в боротьбі зі злочинністю, захисті від злочинних посягань прав і законних інтересів громадян, інтересів суспільства та держави. Разом з тим, не можна не враховувати реально існуючого ризику негативних побічних наслідків цієї діяльності. ОРД за своїм характером і особливостями (негласність більшості оперативно-розшукових заходів (ОРЗ); обмеженість прав осіб, щодо яких такі заходи проводяться; відсутність ряду гарантій, які мають місце в кримінально-процесуальній сфері; закритість в певній мірі навіть від прокурорського нагляду та судового контролю) може викликати небезпечні порушення прав і свобод людини. Тому використання оперативно-розшукових заходів потребує їх чіткої правової регламентації.

Довгий час оперативно-розпгукова діяльність здійснювалась за відсутності законодавчого регулювання, на підставі лише таємних відомчих циркулярів. Не було також і ніяких офіційних правил використання її результатів в доказуванні. Прийняття у 1992 році Закону України "Про оперативно-розшукову діяльність"1 (надалі - Закону про ОРД), у якому вперше в історії держави в нормативному акті вищої юридичної сили були регламентовані принципові рішення багатьох питань із врахуванням специфіки ОРД, в тому числі й використання результатів цієї діяльності при провадженні в кримінальних справах, слід розцінювати як безсумнівне досягнення в цьому плані.

В законі передбачені і на практиці застосовуються дві основні форми використання при провадженні в кримінальних справах даних, отриманих в результаті ОРД:

а) як інформаційна основа рішень, що приймаються в кримінальній справі для підготовки і здійснення слідчих і судових дій, вибору тактики їх проведення;

б) для отримання відповідно до процесуального закону фактичних даних, які можуть бути доказами в кримінальній справі.

Разом з тим, визнання за результатами ОРД права бути використаними в кримінальному судочинстві, породило багато труднощів і питань, зв'язаних з їх реалізацією. Для того, щоб їх вирішити, на нашу думку, необхідно:

по-перше, закріпити в законі та підзаконних нормативних актах правила подання результатів ОРД до органів дізнання, слідчого і суду, а також забезпечити їх точне виконання;

по-друге, суворо і вимогливо перевіряти подані дані, насамперед, з точки зору законності їх одержання;

по-третє, розробити порядок використання поданих даних як орієнтуючої інформації, а також, при наявності підстав, порядок введення оперативних даних в кримінальний процес, формування на їх підставі процесуальних доказів.

Зрозуміло, що в одній статі неможливо належним чином розкрити всі висловлені вимоги, тому зупинимось лише на аналізі питання про перевірку результатів ОРД, які подані до органу дізнання, слідчого, суду та можливість їх використання при провадженні в кримінальних справах2.

Одним із найбільш ефективних засобів забезпечення законності оперативно-розшукової діяльності (ОРД) є використання передбачених законом форм прокурорського нагляду (ст. 14 Закону про ОРД), а також заходи відомчого та судового контролю (ст.ст. 8, 9 названого закону). Однак незалежно від цього, перед тим як вирішити питання про використання в доказуванні інформації, поданої оперативними органами, необхідно ретельно перевірити законність її одержання. Якщо виявиться, що оперативно-розшукові заходи, в результаті яких отримані подані відомості, проведені з порушенням закону, вони не можуть використовуватися в доказуванні.

Що ж конкретно слід перевіряти?

Перше. Чи дотримані положення закону про те, з якою метою може провадитися ОРД?

Метою ОРД є: захист життя, здоров'я, прав і свобод людини і громадянина, власності, забезпечення безпеки суспільства і держави від злочинних посягань.

Вказані цілі конкретизуються в завданнях оперативно-розшукової діяльності, які наводяться в ст. 1 Закону про ОРД. Ними є: пошук і фіксація фактичних даних про протиправні діяння окремих осіб та груп, відповідальність за які передбачена Кримінальним кодексом України, розвідувально-підривну діяльність спеціальних служб іноземних держав та організацій з метою припинення правопорушень та в інтересах кримінального судочинства, а також отримання інформації в інтересах безпеки громадян, суспільства і держави. Специфічними завданнями ОРД в кримінальному процесі є:

- виявлення і розкриття злочинів, а також осіб, які їх готують, вчиняють або вчинили;

- попередження злочинів;

- припинення злочинів;

- здійснення розшуку осіб, які переховуються від органів дізнання, слідства і суду;

- здійснення розшуку осіб, які ухиляються від кримінального покарання;

- здійснення розшуку безвісти зниклих громадян3;

- захист життя, здоров'я, житла і майна працівників суду і правоохоронних органів та осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві (ст.9 Закону про ОРД).

Не допускається здійснення ОРД для досягнення цілей і вирішення завдань, не передбачених законом, тобто в інтересах якої-небудь політичної партії, громадського об'єднання, в інтересах тих чи інших фізичних або юридичних осіб (наприклад, суб'єктів підприємницької діяльності, що конкурують між собою і т. п.).

Друге. Чи мали місце підстави для проведення ОРД (відповідно до ст. 6 Закону про ОРД) та для заведення оперативно-розшукових справ (відповідно до ст. 9 вказаного закону і ст. 12 Закону України "Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю").

Для вирішення питання про можливість використання оперативних даних в кримінально-процесуальному доказуванні необхідно встановити, чи мали місце для цього передбачені законом наступні підстави (далі мова піде тільки про ті підстави, які мають відношення до розслідування і розгляду справи):

- наявність достатньої інформації, одержаної в установленому законом порядку, що потребує перевірки за допомогою оперативно-розшукових заходів і засобів, про:

- злочини, що готуються або вчинені невстановленими особами;

- осіб, які готують або вчинили злочин;

- осіб, які переховуються від органів розслідування, суду або ухиляються від відбування кримінального покарання;

- осіб безвісно відсутніх;

- реальну загрозу життю, здоров'ю, житлу, майну працівників суду і правоохоронних органів у зв'язку з їх службовою діяльністю, а також особам, які беруть участь у кримінальному судочинстві, членам їх сімей та близьким родичам, з метою створення необхідних умов для належного відправлення правосуддя.

Зазначені підстави можуть міститися в заявах, повідомленнях громадян, посадових осіб, громадських організацій, засобів масової інформації, у письмових дорученнях і постановах слідчого, вказівках прокурора, ухвалах суду в кримінальних справах, що знаходяться в його провадженні, матеріалах органів дізнання, інших правоохоронних органів, у запитах оперативних підрозділів міжнародних правоохоронних органів та організацій інших держав.

Забороняється приймати рішення про проведення оперативно-розшукових заходів при відсутності вказаних вище підстав.

Третє. Чи проведені оперативно-розшукові заходи (ОРЗ) уповноваженим на те державним органом?

В законі міститься вичерпний перелік органів, які вправі здійснювати ОРД. Згідно з ст. 5 Закону про ОРД, оперативно-розшукова діяльність здійснюється оперативними підрозділами:

Міністерства внутрішніх справ України - кримінальною, транспортною та спеціальною міліцією, спеціальними підрозділами по боротьбі з організованою злочинністю, судовою міліцією;

Служби безпеки України -розвідкою, контррозвідкою, військовою контррозвідкою, захисту національної державності, спеціальними підрозділами по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю, оперативно-технічними, внутрішньої безпеки, оперативного документування, боротьби з тероризмом і захисту учасників кримінального судочинства та працівників правоохоронних органів;

Державної прикордонної служби України - розвідувальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у справах охорони державного кордону, підрозділами з охорони державного кордону органів охорони державного кордону та Морської охорони, забезпечення внутрішньої безпеки, забезпечення власної безпеки, оперативного документування та оперативно-технічними;

управління державної охорони - підрозділом оперативного забезпечення охорони виключно з метою забезпечення безпеки осіб та об'єктів, щодо яких здійснюється державна охорона;

органів державної податкової служби - оперативними підрозділами податкової міліції;

Loading...

 
 

Цікаве