WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Поняття та форми кримінальної відповідальності за чинним кримінальним кодексом України - Реферат

Поняття та форми кримінальної відповідальності за чинним кримінальним кодексом України - Реферат

Поняття та форми кримінальної відповідальності за чинним кримінальним кодексом України

Визначення поняття кримінальної відповідальності та її форм адекватно до їх соціально-правового змісту і призначення має, без сумніву, важливе значення, як для науки кримінального права, так і для вдосконалення кримінального законодавства та практики його застосування.

Чинний Кримінальний кодекс України 2001 р. (далі КК України), не визначає поняття кримінальної відповідальності, хоча у статтях та назвах статей тільки Загальної частини КК України воно вживається 106 разів. Аналогічна ситуація мала місце і в Кримінальному Кодексі України 1960р.

Такий стан речей, певним чином обумовлений відсутністю єдиної позиції щодо даної проблеми в науці кримінального права. Проблема сутності та форм кримінальної відповідальності стала предметом дослідження багатьох вчених. Дана проблематика відобразилась у працях наступних вчених: Л.В. Багрій-Шахматова, Ю.В. Бауліна,Я.М. Брайніна, О.В. Васильевского, М.П. Карпушина, Л.Л. Кругликова, В.І. Курляндского, Т.О. Лесневски-Костаревой, П.С. Матишевського, О.В. Наумова, В.В. Похмелкіна. А.Н. Санталова, Н.А. Стручкова, О.М. Тарбагаєва, Б.С Утевського, В.М. Хомича, О.О. Чистякова, LI. Чугуникова, CC. Яценкатаін. Проте підвищений інтерес до кримінальної відповідальності сприяв швидше не її вирішенню, а ще більше заплутав. Зважаючи на значну кількість досліджень з даної проблематики, дискусійними на сьогодні є питання не тільки про початок, зміст, етапи, форми, момент завершення кримінальної відповідальності, але і про її види. Однозначним є лише те, що кримінальна відповідальність є різновидом юридичної та соціальної відповідальності і реалізується не тільки в формі покарання. В іншому - погляди науковців суттєво різняться.

Тому перш ніж перейти до викладу власної позиції, вважаємо за необхідне провести огляд основних концепцій з визначеної проблеми висловлених в юридичній літературі. Однак, цьому повинно передувати певне уточнення, а саме, вказівка, який з видів кримінальної відповідальності ми досліджуватимемо.

Як ми вже зазначали, безспірним є факт, що кримінальна відповідальність є різновидом юридичної, а в свою чергу і соціальної відповідальності, входить в систему категорії "соціальна відповідальність" як її підсистема, складова частина. Соціальна ж відповідальність розглядається з двох позицій: відповідальність за минулу поведінку (ретроспективна) і відповідальність за майбутню поведінку (перспективна). Обґрунтовуючи, "що частина, яка входить в ціле, повинна бути наділена основними ознаками характерними для цілого" група науковців визнає існування принаймні двох видів кримінальної відповідальності: позитивної (перспективної) і негативної (ретроспективної). 1

Окрім цього, як аргументовано стверджує Ю.В. Баулін, термін "кримінальна відповідальність" у статтях чинного КК України розглядається принаймні в двох значеннях: 1) як синонім санкції - потенційна, можлива в майбутньому кримінальна відповідальність, 2) реальна кримінальна відповідальність.2

Предметом нашого дослідження буде реальна негативна кримінальна відповідальність (далі - кримінальна відповідальність), оскільки саме в такому розумінні це поняття найчастіше вживається у статтях чинного КК України.

В юридичній літературі неодноразово робились спроби класифікувати концепції кримінальної відповідальності. Однак і в цьому випадку відсутня єдність поглядів. Залежно від ступеня деталізації науковцями виділяється три3, іншими чотири6 , п'ять і навіть шість основних теорій кримінальної відповідальності. Окрім цього, в працях окремих вчених проглядається намагання сумістити елементи кількох з них.

Не вирішило розглядуваної проблеми і рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Міністерства внутрішніх справ України щодо офіційного тлумачення положень частини третьої статті 80 Конституції України (справа про депутатську недоторканість). Розмежувавши поняття притягнення до кримінальної відповідальності і її

настання та визначивши їх початкові моменти, Конституційний Суд України не запропонував свого бачення сутності та форм досліджуваного інституту.

В опублікованій після прийняття КК України юридичній літературі українськими вченими кримінальна відповідальність трактується також по різному. Зокрема, П.С. Матишевський, підтримуючи концепцію "кримінальна відповідальність - обов'язок", визначає її поняття як законно обгрунтований обов'язок особи, як правовий обов'язок особи, яка вчинила злочин, зазнати заходів державного впливу (підкоритися) та бути покараною. Дану концепцію підтримує також А.А. Пінаєв, визначаючи кримінальну відповідальність як обов'язок особи, що вчинила злочин, відповідати перед державою і перетерпіти визначені обмеження особистого чи майнового характеру, пов'язані з призначенням їй покарання .

Ю.В.Баулін, віддає перевагу концепції "кримінальна відповідальність-перетерпіння особою заходів примусу", узгоджуючи її з позицією Конституційного Суду України. Поняття кримінальної відповідальності він визначає як вимушене зазнавання особою, яка вчинила злочин, державного осуду, а також передбачених КК обмежень особистого, майнового або іншого характеру, що визначаються обвинувальним вироком суду і покладаються на винного спеціальними органами держави10 та як обмеження прав і свобод особи, винної у вчиненні злочину, яке передбачене Кримінальним кодексом України і застосовується судом, а також спеціальними органами держави, уповноваженими на виконання обвинувального вироку суду .

Л.В. Багрій-Шахматов схиляється до позиції поєднання елементів концепцій "кримінальна відповідальність - правовідносини" та "кримінальна відповідальність - обов'язок" стверджуючи, що кримінальна відповідальність являє собою правовідносини, суть яких полягає у взаємних правах і обов'язках сторін і передусім, заснованому на законі обов'язку особи, яка вчинила злочин, відповідати перед державою за свої діяння у встановленому нормами кримінально-процесуального і кримінально-виконавчого права порядку.

Мі. Хавронюк віддає перевагу концепції "кримінальна відповідальність - осуд", і визначає поняття кримінальної відповідальності як особливого правового інституту, у межах якого здійснюється офіційна оцінка поведінки особи як злочинної.

Н.В. Чернишова підтримує концепцію "кримінальна відповідальність - покарання" і трактує кримінальну відповідальність як відповідальність за суспільно небезпечне, винне, передбачене КК діяння, вчинене суб'єктом злочину, до якого за це застосовується покарання, що визначається судом в обвинувальному вироку і, відбуваючи це покарання, винний зазнає відповідних обмежень.

С.Д. Шапченко схиляється до позиції, що найбільш вдалим є трактування кримінальної відповідальності як реального покладання на особу яка вчинила злочин, передбачених кримінальним законом і конкретизованих вироком суду заходів державного осуду і примусу. Єдине уточнення, якого потребує таке визначення, на його думку, в окремих випадках кримінальна відповідальність може зводитися лише до державного осуду особи, яка вчинила злочин15.

Безумовно, всі викладені твердження місять низку достовірних, належним чином обгрунтованих положень. Однак при визначенні поняття кримінальної відповідальності їх автори виходять дещо з різних методологічних позицій, розглядають одне і те ж явище під різним кутом зору. У визначеннях одних з вчених (П.С. Матишевський, М.І. Хавронюк) визначено загальні риси кримінальної відповідальності, інші автори його більш деталізують. Зрозуміло, що такий стан речей не сприяє адекватному розумінню сутності кримінальної відповідальності як одного з центральних інститутів кримінального права, а відповідно не сприяє ефективності застосування кримінального закону. Окрім цього, в окремих випадках діаметрально протилежні погляди відомих вчених ускладнюють усвідомлення сутності даного інституту студентами в процесі вивчення кримінального права.

Виходячи з викладеного, завданням даного дослідження є не представлення якої-небудь нової концепції кримінальної відповідальності, а виявлення на основі аналізу існуючих теорій та вивчення законодавчих конструкцій з даним терміном, певних загальних рис, раціональних зерен, і визначення сутності кримінальної відповідальності та виділення її форм за чинним КК України.

Аналізуючи положення чинного КК України, КПК України, названого рішення Конституційного Суду України та викладених вище наукових концепцій, при визначенні поняття кримінальної відповідальності повинна враховуватись низка ознак, які, на нашу думку, є істотними, необхідними і достатніми.

Аксіоматичним є твердження, що підстави, форми, процес реалізації та інші моменти, що стосуються кримінальної відповідальності регламентується законом, тому дана ознака повинна знаходити своє відображення у визначенні поняття кримінальної відповідальності.

Беззаперечним є також положення про тісний зв'язок кримінальної відповідальності і кримінально-правових відносин. В той же час, ми підтримуємо позицію, що це не тотожні поняття16. На нашу думку, кримінальна відповідальність являє собою лише одну з форм реалізації охоронних кримінально-правових відносин, які виникають між державою і особою у зв'язку з вчиненням останньою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину. Підставою такого твердження є міркування, що кримінально-правові відносини можуть реалізуватись і в іншій формі, наприклад в формі звільнення від кримінальної відповідальності, а можуть і не реалізуватись взагалі, наприклад у випадку усунення кримінальним законом злочинності діяння вони припиняються, зникають. Окрім цього, в окремих випадках, наприклад у випадку вчинення суспільно-небезпечного діяння особою, яка не є суб'єктом злочину, кримінально-правові відносини виникають, а підстава кримінальної відповідальності, а отже і сама відповідальність - ні.

Оскільки обов'язковим елементом будь-яких правовідносин, в тому числі і кримінально-правових, є їх зміст (соціальний зв'язок, взаємні права і обов'язки) то в кримінальній відповідальності вони реалізуються як з боку держави, так і з боку особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, яке містить склад злочину. При цьому держава, в особі компетентних органів, реалізує своє право, яке одночасно є і обов'язком, відреагувати на діяння особи. Особа - зобов'язана перетерпіти осуд, а в певних випадках, конкретизовані обвинувальним вироком обмеження та негативні наслідки пов'язані з наявністю судимості та має право на дотримання при цьому вимог закону. Тому неповним є односторонній розгляд кримінальної відповідальності лише з позиції реалізації прав і обов'язків або тільки держави, або тільки винної особи, що має місце у вищенаведених концепціях. На нашу думку, поняття кримінальної відповідальності повинно відображати реалізацію юридичного зв'язку держави і особи, що виник, як наслідок вчинення останньою суспільно небезпечного діяння, що містить ознаки складу злочину.

Loading...

 
 

Цікаве