WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Громадські роботи як вид покарання за кримінальним законодавством зарубіжних держав - Реферат

Громадські роботи як вид покарання за кримінальним законодавством зарубіжних держав - Реферат

За законодавством деяких держав особа, до якої застосовані громадські роботи, може підлягати під час відбування цього покарання певним обмеженням і відповідному контролю, на неї може бути покладено виконання ряду обов'язків. Так, КК Чеської Республіки ( 45а) встановлює, що суд може призначити для злочинця на період виконання суспільно корисних робіт і деякі обмеження, спрямовані на упорядкування способу його життя. За КК Франції (ст. 131-22, 132-55) засуджений до робіт у громадських інтересах протягом строку виконання цього покарання підлягає таким заходам контролю:

- з'являтися за викликом судді з виконання покарань і призначеного соціального працівника;

- піддаватися перед виконанням покарання медичному обстеженню з метою виявлення, чи не схильний засуджений до будь-якого захворювання, небезпечного для інших працівників, і визнання його придатним за станом здоров 'я для виконання даних робіт;

- обґрунтовувати причини зміни свого місця роботи чи проживання, якщо ця зміна перешкоджає виконанню робіт в громадських інтересах у встановленому порядку;

- отримувати попередній дозвіл судді з виконання покарань на будь-який від'їзд, який може завадити виконанню робіт в громадських інтересах у встановленому порядку;

- приймати відвідування соціального працівника і надавати йому будь-які документи чи відомості, що стосуються виконання покарання.

У ч. 2 ст. 132-55 названого КК вказано, що на особу, засуджену до робіт у громадських інтересах, може бути покладено судом і виконання у період відбування цього покарання обов'язків, передбачених ст. 132-45 цього Кодексу. Такими обов'язками є:

- здійснювати яку-небудь професійну діяльність чи пройти курс освіти або професійного навчання;

- проживати у певному місці;

- підпорядковуватися заходам медичного спостереження, лікування чи догляду, а при необхідності - у режимі госпіталізації;

- підтверджувати свою участь у сімейних витратах або регулярно виплачувати аліменти, по яких він є боржником;

- відшкодувати відповідно до своїх фінансових можливостей повністю чи частково заподіяну злочинним діянням шкоду навіть при відсутності рішення за цивільним позовом;

- підтверджувати внесення на виконання вироку у державну казну сум відповідно до своїх фінансових можливостей;

- утримуватися від водіння транспортних засобів деяких категорій;

- не займатися професійною діяльністю при здійсненні чи у зв'язку із здійсненням якої було вчинено злочинне діяння;

- утримуватися від появи у будь-якому спеціально визначеному місці;

- не іти на парі (не битися об заклад, не закладатися), зокрема при тоталізаторі;

- не відвідувати деяких засуджених, зокрема виконавців або співучасників злочинного діяння;

- утримуватися від будь-яких стосунків з деякими особами, зокрема з потерпілими від злочинного діяння;

- не зберігати або не носити зброю.

За законодавством зарубіжних держав ухилення від відбування громадських робіт чи порушення умов їх виконання (у тому числі неналежне, незадовільне, недоброякісне їх здійснення) можуть потягти за собою:

- накладення на засудженого стягнення. Наприклад, Закон Великобританії „Про повноваження кримінальних судів" 1973р. ( 15-17) встановлює, що якщо засуджений без розумних вибачень порушив встановлені вимоги щодо відбування покарання у виді надання безоплатних послуг суспільству (включаючи незадовільне виконання дорученої йому роботи), то суд, не скасовуючи рішення про його застосування, може накласти на нього штраф у розмірі до 50 фунтів стерлінгів [2, 28-31];

- заміну громадських робіт більш тяжким покаранням. Так, ч. 2 ст. 42 КК Республіки Казахстан встановлює, що у випадку злісного ухилення від громадських робіт вони заміняються обмеженням волі, арештом або позбавленням волі у межах, передбачених для цих видів покарань у відповідних статтях Загальної частини даного Кодексу строків (за цим Кодексом обмеження волі застосовується на строк від 1 до 5 років, але у випадку заміни ним притягнення до громадських робіт воно може бути призначено на строк менше 1 року (ч. 1 ст. 45); арешт - на строк від 1 до шести місяців, але у разі заміни ним притягнення до громадських робіт він може призначатися на строк менше 1 місяця (ч. 2 ст. 46); позбавлення волі - за загальним правилом на строк від 6 місяців до 15 років, але при заміні ним притягнення до громадських робіт воно може призначатися на строк менше 6 місяців (ч. 3 ст. 48). За КК Киргизької Республіки (ч. 3 ст. 43) злісне ухилення засудженого від виконання громадських робіт тягне за собою заміну цього покарання арештом у межах, передбачених для даного виду покарання строків (згідно з ст. 48 названого Кодексу арешт встановлюється на строк від 1 до 6 місяців). У ч. 3 ст. 40 Кримінального закону Латвійської Республіки встановлено, що якщо засуджена до примусових робіт особа злісно ухиляється від їх відбування, то суд заміняє це покарання арештом із розрахунку 1 день арешту за 8 годин роботи. За КК Республіки Молдова (ч. 3 ст. 67) злісне ухилення засудженого від неоплачуваної праці в користь суспільства тягне за собою заміну цього покарання арештом із розрахунку 1 день арешту за 8 годин неоплачуваної праці в користь суспільства або штрафом з розрахунку 50 умовних одиниць штрафу за 60 годин неоплачуваної праці у користь суспільства. У ч. 3 ст. 49 КК Російської Федерації зазначено, що у випадку злісного ухилення засудженого від відбування обов'язкових робіт вони заміняються обмеженням волі або арештом. При цьому час, впродовж якого особа відбувала обов'язкові роботи, враховується при визначенні строку обмеження волі чи арешту із розрахунку 1 день обмеження волі або арешту за 8 годин обов'язкових робіт. Згідно з ст. 30 Кримінально-виконавчого кодексу Російської Федерації ухилення від відбування обов'язкових робіт є злісним, якщо засуджений: а) більше двох разів протягом місяця не вийшов на обов'язкові роботи без поважних причин; б) більше двох разів порушив трудову дисципліну; в) з метою ухилитися від відбування цього покарання скрився;

- застосування покарання, замість якого були призначені громадські роботи. Так, Закон Великобританії „Про повноваження кримінальних судів" 1973р. ( 15-17) встановлює, що якщо засуджений без розумних вибачень порушив встановлені вимоги щодо відбування покарання у виді надання безоплатних послуг суспільству (включаючи незадовільне виконання дорученої роботи), то суд може скасувати рішення про його застосування і призначити покарання, якому підлягала особаза вчинений нею злочин [2, 28-31]. За КК Іспанії ( 3 ст. 88) у випадку порушення засудженим порядку відбування громадських робіт або їх невиконання (повністю чи частково), що були застосовані замість призначеного за вчинений злочин покарання, починає виконуватися замінене покарання за вирахуванням тієї частини строку, яка відповідно до встановлених правил заміни покарань уже була ним виконана. У ст. 22g КК Нідерландів вказується, що якщо засуджений неналежним чином виконав громадські роботи, то суд може постановити про відбування ним повністю чи частково покарання, замість якого вони були застосовані. При цьому повинна бути врахована та частина роботи, яка була виконана належним чином;

- кримінальну відповідальність. Так, наприклад, згідно з ст. 419 КК Республіки Білорусь злісне ухилення засудженого від відбування громадських робіт визнається злочином і карається арештом на строк до 3 місяців. Особа визнається такою, що злісно ухиляється від відбування цього покарання, якщо вона: а) не вийшла після офіційного попередження без поважних причин більше двох разів протягом відбування даного покарання на громадські роботи; б) вчинила більше двох разів після офіційного попередження інші порушення трудової дисципліни під час виконання громадських робіт; в) зникла з метою ухилення від відбування цього покарання [3, 292].

Вироблення на основі проведеного аналізу зарубіжного кримінального законодавства пропозицій (рекомендацій), спрямованих на удосконалення вітчизняних кримінально-правових норм, присвячених громадським роботам - це наступний етап у дослідженні комплексу питань, пов'язаних з розглянутим видом покарання.

Література

1. Анселъ М. Методологические проблемы сравнительного права //Очерки сравнительного правоведения. - Μ., 1991.

2. Уголовное законодательство зарубежных стран (Англии, США, Франции, Германии, Японии): Сб. законодательных матер. /Под ред. И.Д. Козочкина. М., 2001.

3. Уголовное право. Общая часть: Учебник/Н.А. Бабий, А.В. Барков, И.О. Грунтов и др.; Под ред. В.М. Хомича. - Минск, 2002.

Loading...

 
 

Цікаве