WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Проблеми законодавчої регламентації повноважень антимонопольних органів України - Реферат

Проблеми законодавчої регламентації повноважень антимонопольних органів України - Реферат

Проблеми законодавчої регламентації повноважень антимонопольних органів України

Антимонопольні органи України виступають головним суб'єктом при здійсненні конкуренційної політики держави. Вони наділені владними повноваженнями щодо регулювання монополістичних та конкуренційних відносин у господарській діяльності.

Правовий статус, компетенцію та повноваження Антимонопольного комітету України та його органів врегульовано законами "Про Антимонопольний комітет України" від 26 листопада 1993 року [1], та "Про захист економічної конкуренції" від 11 січня 2001 року [2]. Головні свої зусилля Антимонопольний комітет України спрямовує насамперед на захист інтересів суб'єктів господарювання України, які в складних умовах сьогодення потребують з боку держави особливої уваги. Починаючи з 1993 року, антимонопольними органами України виявлено і припинено близько 11 тисяч порушень законодавства України. Внаслідок цього було відшкодовано потерпілим та спрямовано в бюджет понад 770 мільйонів гривень, що в 25 разів перевищує витрати на утримання Антимонопольного комітету України за весь час його існування [3].

Низка вчених, таких як І.І. Дахно,В.В. Качалин, Н.М. Корчактаінші [8, 12], приділяли свою увагу дослідженню проблем щодо визначення правового статусу антимонопольних органів України. Проте на сьогодні існують певні проблеми щодо конкретизації повноважень та компетенції антимонопольних органів України. Значну частину цих питань в законодавстві України про захист економічної конкуренції не врегульовано, що створює певні труднощі і вимагає особливої уваги до них.

Зазначимо, що суперечливість законодавства України про захист економічної конкуренції, а також нечітке розмежування компетенцій Антимонопольного комітету України та його органів (Постійно діючої та тимчасових адміністративних колегій, державних уповноважених, територіальних відділень) ускладнюють практику його застосування.

Для розгляду окремих категорій справ Антимонопольний комітетом України утворюються Постійно діюча та тимчасові адміністративні колегії, які формуються з державних уповноважених та голів територіальних відділень в складі не менше трьох осіб. Адміністративні колегії формуються за галузевим, регіональним або іншими принципами [1, ст. 14]. До посадових осіб, наділених компетенцією розглядати справи, належать державні уповноважені: Голова Комітету та десять осіб (державних уповноважених), та голови територіальних відділень [1, ст. 16]. Постійно діюча та тимчасові адміністративні колегії є органами Антимонопольного комітету України які уповноважені розглядати справи (як і державні уповноважені), проте в переліку органів Антимонопольного комітету їх немає [1, ст.6], а в Правилах розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції до органів, які розглядають справи, належать державні уповноважені [5, п.4].

Тобто існує колізія між статтями одного закону. Наприклад, як зазначають юристи-практики, при прийнятті господарськими судами України заяв від органів Антимонопольного комітету України (Постійно діючою та тимчасових адміністративних колегій, державних уповноважених, територіальних відділень) може виникнути питання: чи можуть у таких випадках в особі органів Антимонопольного комітету України виступати адміністративні колегії (Постійно діюча та тимчасові) або державні уповноважені [4, с.91] ?

Згідно з Законом України "Про Антимонопольний комітет України" та Правилами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, Антимонопольний комітет України є органом, до компетенції якого входить розгляд справ про порушення законодавства України про захист економічної конкуренції. В Правилах розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції вживається скорочена назва - Комітет [5, п.4], йдеться про колегіальний орган який уповноважений розглядати справи. Оскільки термін "Комітет" використовується і в інших нормативних актах як скорочена назва центрального органу виконавчої влади, то вважаємо за доцільне в п.4 Правил розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції зробити уточнення - Комітетом як вищим колегіальним органом (тобто 11 державних уповноважених).

Стосовно компетенції Антимонопольного комітету України, то зазначимо, що коло питань, які віднесені до компетенції Антимонопольного комітету України в Законі України "Про Антимонопольний комітет України", невичерпне. Так, стаття 7 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" закінчується реченням "здійснює інші дії щодо контролю за дотриманням антимонопольного законодавства в межах його повноважень" [1, ст.7]. Аналогічне положення містяться і у статті 8 Закону [1, ст.8].

На нашу думку, компетенція, як і повноваження державного органу виконавчої влади, повинна мати певні межі, тобто містити вичерпний перелік таких дій. В противному випадку це буде суперечити 4.2 ст.19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Тому останній пункт ст.7 та ст.8 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" доцільно було б взагалі виключити.

В юридичній літературі відмічалося, що розмежування компетенції та повноважень Антимонопольного комітету України, як це зроблено в Законі України "Про Антимонопольний комітет України" (ст.7 та ст.8 Закону), є штучним, що терміни "компетенція" та "повноваження" фактично є синонімами [4, с.91].

На нашу думку, термін "компетенція" за змістом ширший змістовного визначення терміну "повноваження". Повноваження уточнюють та конкретизують компетенцію органу чи посадової особи. Компетенція, як і повноваження державного органу, - це певним чином сформульовані його функції, і важливим є те, щоб вони належним чином виконувалися.

Слід відмітити, що компетенцію Антимонопольного комітету України визначено в окремих нормах, які містяться в законах "Про підприємства в Україні", "Про оренду державного та комунального майна", "Про зовнішньоекономічну діяльність" та інших. Це приклад конкретизації компетенції державного органу, реалізації принципу "дозволено те, що передбачено". Така конкретизація дозволяє запобігати перевищенню повноважень зі сторони державних органів при втручанні їх в окремі сфери економічного життя.

Стосовно правового статусу Антимонопольного комітету України, то хотілось би відмітити, до речі це підкреслюють і юристи-практики [4, с.90], що Антимонопольний комітет України має низку особливостей, які не дозволяють однозначно віднести його до структури органів однієї з трьох гілок влади.

Нагадаємо, що згідно з Законом України "Про обмеження монополізму та захист від недобросовісної конкуренції у підприємницький діяльності" (перша редакція Закону від 18 лютого 1992 року без змін і доповнень) Антимонопольний комітет України утворювався, був підпорядкований та підзвітний Верховній Раді України. Змінами до цього Закону від 5 липня 1995 року Антимонопольний комітет України було підпорядковано Кабінету Міністрів України. (Пізніше, з прийняттям Закону України "Про Антимонопольний комітет України" було встановлено (по суті продубльовано), що Антимонопольний комітет України утворюється та підзвітний Верховній Раді України, а у своїй діяльності підпорядкований Кабінету Міністрів України [1,ст.2]).

Проте Указом Президента України від 27 червня 1999 року "Про врегулювання деяких питань забезпечення діяльності Антимонопольного комітету України", Комітет офіційно було віднесено до центральних органів виконавчої влади із спеціальним статусом [6, п.1]. Але такі зміни мали бути зроблені на законодавчому рівні, з внесенням відповідних змін до Закону України "Про Антимонопольний комітет України", що і було зроблено 13 липня 2000 року шляхом внесення змін в зазначений Закон [1, ст.1]. Однак, при внесенні змін до вищезгаданого Закону з'явилася "прогалина" - не врегульовано питання стосовно того, ким утворюється Антимонопольний комітет України

Loading...

 
 

Цікаве