WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Процесуальна мета стадії підготовки цивільних справ до судового розгляду - Реферат

Процесуальна мета стадії підготовки цивільних справ до судового розгляду - Реферат

Зважаючи на це, а також на специфіку інституту забезпечення позову (ця процедура може застосовуватись на будь-якому етапі цивільного процесу а не тільки при підготовці справи до розгляду), ми схиляємося до думки про недоцільність віднесення даного питання до мети окремої стадії, зокрема стадії підготовки цивільних справ до судового розгляду.

Необхідно звернути увагу на ще одну характерну рису процесуальної мети стадії підготовки цивільних справ до судового розгляду.

Тривалий час в науці цивільного процесуального права домінувала думка, що суд є основним суб'єктом проведення підготовки цивільних справ до судового розгляду. Свою реалізацію вона отримала в главі 18 ЦПК України, яка, в свою чергу, передбачає дії тільки судді по підготовці справи до судового розгляду. Це притаманне так званому „слідчому процесу", який характеризується активністю суду та пасивністю сторін.

Закріплення на конституційному рівні таких принципів, як диспозитивність і змагальність та відповідні зміни цивільного процесуального законодавства обумовили послаблення активності суду.

Виходячи із суті принципу диспозитивності як основного керівного начала цивільного судочинства, відповідно до якого весь рух процесу (його виникнення, розвиток та припинення) залежать від волевиявлення головним чином заінтересованих осіб, обов'язки суду, як цілком вірно вказує О.П. Чистякова20, носять, головним чином, пасивний характер, встановлені лише як гарантії реалізації процесуальних прав сторін.

Перехід від активності суду до реальної реалізації принципу змагальності сторін, тобто до відносної пасивності суду та активності сторін, обумовлює залежність досягнення процесуальної мети стадії від діяльності останніх. Особливо яскраво така необхідність проявляється на етапі підготовки цивільних справ до судового розгляду.

І це логічно, адже підготовчі дії судді не можуть здійснюватись без взаємозв'язку з іншими учасниками процесу, а в змагальному процесі своєчасність та повнота підготовчих дій багато в чому залежать від активності осіб, які беруть участь у справі, та їх представників.

Зокрема неможливо забезпечити своєчасний та правильний розгляд справи без попереднього встановлення кола доказів по справі та забезпечення їх своєчасного надання. Як вже зазначалося вище, надаються докази саме сторонами і від того, наскільки повно і якісно вони нададуть докази по справі, залежить можливість досягнення процесуальної мети стадії підготовки цивільних справ до судового розгляду.

Тобто процесуальна мета стадії досягається діяльністю не тільки суду а й інших учасників процесу.

Крім того, спірним залишається питання про сутність мети стадії підготовки цивільних справ до судового розгляду в апеляційному, касаційному та інших видах проваджень по перегляду актів правосуддя.

Якщо відштовхуватися від традиційного бачення структури цивільного процесу, тобто від того, що процес складається з семи стадій: порушення цивільної справи; підготовка справи до судового розгляду; судовий розгляд; перегляд рішень та ухвал, що не вступили в законну силу (апеляційне провадження); виконання судових рішень (виконавче провадження); перегляд рішень та ухвал, що вступили в законну силу (касаційне провадження); перегляд рішень, ухвал, що набрали законної сили, у зв'язку з нововиявленими та винятковими обставинами22. То цілком логічним є умовивід, що в структурі цивільного процесу є лише одна стадія підготовки цивільних справ до судового розгляду.

Ми ж притримуємось точки зору Ю.К. Осипова, Г. А. Жиліна, які обгрунтовано стверджують, що цивільний процес складається з правозастосовчих циклів (проваджень), які в свою чергу складаються з окремих процесуальних стадій23. Тобто в структуру цивільного процесу входять кілька проваджень (провадження в суді першої інстанції, апеляційне провадження та інші), кожне з яких має три стадії: порушення справи, підготовка справи до судового розгляду судовий розгляд. Таким чином, має місце кілька окремих стадій підготовки цивільних справ до судового розгляду в кожному з вищевказаних проваджень.

Щодо мети підготовки, в цьому аспекті виникає питання - що має місце: спільна процесуальна мета для стадій підготовки цивільних справ до судового розгляду у всіх видах проваджень, чи кілька цілей24: окрема для стадії підготовки в провадженні в суді першої та окремі - для стадій підготовки в інших провадженнях.

Якщо погодитись з першим варіантом, тоді логічно було б зазначити, що і завдання в кожній з цих стадій однакові (тому що вони обумовлені метою). Але така позиція суперечить існуючому порядку речей.

Адже у всіх видах проваджень мають місце різні предмети судового розгляду: в суді першої інстанції ним є спір про право між сторонами (охоронюваний законом інтерес), в апеляційному провадженні - питання про законність та обгрунтованість, касаційному - законність рішень, ухвал суду першої інстанції тощо. Процесуальні дії по підготовці, з однієї сторони, у всіх інстанціях в першу чергу спрямовані на забезпечення правильного та своєчасного розгляду справи, що є їх спільною рисою, а з іншої - мають свою специфіку. Наприклад, відносно суду першої інстанції, це означає, що тут на етапі підготовки створюються основи для правильного розгляду цивільної справі та вирішення її по суті, постановления законного та обгрунтованого рішення та, відповідно, вирішення матеріально-правового спору. В стадії ж підготовки цивільних справ до судового розгляду в апеляційному провадженні діяльність суду та інших учасників процесу спрямована на перевірку самого рішення, ухвали суду першої інстанції на ознаку його законності та обгрунтованості.

Тобто кожна стадія підготовки цивільних справ до судового розгляду в тому чи іншому провадженні має власну процесуальну мету, яка обумовлена специфікою відповідного провадження.

На підставі вищевикладеного можна зробити такі висновки:

1. Орієнтація на досягнення найближчої процесуальної мети дозволяє віднести ту чи іншу сукупність процесуальних дій до змісту конкретної процесуальної стадії.

2. Мета стадії підготовки носить проміжний характер, і спрямована на створення умов для досягнення кінцевої мети цивільного судочинства.

3. Мета стадії підготовки цивільних справ до судового розгляду досягається діяльністю не тільки суду але й інших учасників процесу (сторін, третіх осіб тощо).

4. Підготовка цивільних справ до судового розгляду є окремою самостійною стадією в кожному з видів процесуальних проваджень. Кожна з цих стадій має окрему процесуальну мету яка хоча і зорієнтована на забезпечення умов правильного та своєчасного розгляду та вирішення цивільної справи, проте має свої особливості, обумовлені специфікою відповідного провадження.

5. Метою стадії підготовки цивільних справ до судового розгляду є забезпечення судом та іншими учасниками процесу умов для правильного та своєчасного розгляду справи у відповідному провадженні.

Чітке визначення мети стадії підготовки цивільних справ до судового розгляду дозволить не тільки виокремити дану стадію серед інших структурних елементів цивільного процесу, але й визначити її сутність, зміст та межі. Разом з тим, результати проведеного дослідження дозволяють розкрити комплекс проблемних питань, які потребують подальшого вирішення. Зокрема серед них можна виділити такі: окреслення напрямків удосконалення чинного процесуального законодавства щодо закріплення порядку проведення підготовки в справі, процесуального оформлення її меж, визначення сутності та значення завдань даної стадії. Ці питання можуть і повинні стати предметом подальших досліджень, оскільки їх вирішення створить підґрунтя для розробки найбільш оптимальної та ефективної процедури підготовки цивільних справ до судового розгляду і, відповідно, до підвищення ефективності правосуддя в цілому.

Література

ВІСНИК. Хмельницького інституту регіонального управління та права

Loading...

 
 

Цікаве