WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Процесуальна мета стадії підготовки цивільних справ до судового розгляду - Реферат

Процесуальна мета стадії підготовки цивільних справ до судового розгляду - Реферат

Так, якщо в кримінальному процесі справа з моменту порушення готується до передачі на розгляд суду компетентним юрисдикційним органом під наглядом прокурора, то в цивільному процесі значний відсоток процесуальних дій, які мають бути вчинені в процесі вирішення цивільно-правового спору, припадає на пересічних громадян, які не завжди можуть юридично грамотно оцінити спірні правовідносини, учасниками яких вони є, і, відповідно, надати всі необхідні докази в обгрунтування своїх вимог або заперечень.

Е.С. Шумейко виділяє ще однією причиною виникнення та законодавчого закріплення підготовки як окремого етапу цивільного процесу судову практику. Так, саме при застосуванні норм Процесуального кодексу 1923 року було виявлено, що найбільш суттєвою причиною судової тяганини був той факт, що в першому судовому засіданні сторони не надавали достатнього обсягу доказів для винесення рішення.

В таких умовах виникала об'єктивна необхідність у створенні проміжного етапу в процесі здійснення правосуддя. На цьому етапі уточнювалися б обставини справи та здійснювалась перевірка можливості подальшого розгляду справи, зокрема, компетентною особою (в даному випадку - суддею) мали б усуватися всі помилки та інші недоліки, які в майбутньому могли б спричинити ускладнення процесу розгляду та вирішення конкретної цивільної справи, а також сприяти оптимізації процедури розгляду та вирішення цивільних справ. Саме таким етапом стала стадія підготовки цивільних справ до судового розгляду, яка мала забезпечувати можливість подальшого розгляду та вирішення справи.

Проте процесуальна мета будь-якої стадії цивільного процесу хоча й обумовлена практичною необхідністю вирішення тих чи інших питань, що стоять перед судом та іншими учасниками процесу на відповідному етапі процесу розгляду та вирішення справи, проте зорієнтована в першу чергу на вирішення проміжного питання процесу, що в свою чергу є способом досягнення кінцевої мети цивільного процесу. Навіть якщо цей зв'язок не очевидний одразу (жодна процесуальна мета окремої стадії не дублює кінцеву), він існує, тому що процесуальна мета окремої стадії не може протирічити кінцевій меті всього цивільного процесу. І досягнення процесуальної мети окремої стадії є необхідним кроком на шляху до досягнення кінцевої мети цивільного судочинства.

Таким чином, для того, щоб сформулювати мету стадії підготовки цивільних справ до судового розгляду, потрібно проаналізувати не тільки причини та передумови виникнення даної стадії, а й визначити основну (кінцеву) мету цивільного судочинства.

Відповідно до Конституції України людина, їїжиття і здоров 'я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, саме права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість як держави в цілому, так і правосуддя як виду державної діяльності по розгляду та вирішенню судових справ, що здійснюється у встановленій законом процесуальній формі. Тому основна мета правосуддя як головний орієнтир процесуальної діяльності спрямована, в першу чергу, на охорону прав та свобод людини.

Аналогічне положення закріплено в чинному ЦПК України, проте вже тут дана мета називається завданнями. Так, ст. 2 ЦПК закріпила що „завданнями цивільного судочинства є охорона прав та законних інтересів фізичних, юридичних осіб, держави шляхом всебічного розгляду та вирішення цивільних справ у повній відповідності з чинним законодавством".

Виходячи із змісту цих норм права, можна зробити висновок, що кінцевою метою цивільного судочинства в Україні є охорона прав та законних інтересів фізичних, юридичних осіб, держави, шляхом всебічного розгляду та вирішення цивільних справ у повній відповідності з чинним законодавством. Тобто для досягнення даної мети потрібно забезпечити всебічний розгляд та вирішення цивільних справ у повній відповідності з чинним законодавством.

Проте в ситуації, якщо справу розглянуто всесторонне, досліджено всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, але з порушенням процесуальних строків, або винесено необгрунтоване рішення, говорити про досягнення кінцевої мети правосуддя неможливо, адже всебічність розгляду справи не гарантує охорони прав учасників процесу. Наприклад, трудові справи, відповідно до ст. 148 ЦПК України, повинні бути розглянуті в семиденний строк після закінчення підготовки. Отже, виникає питання, якщо така справа буде розглянута „в першому судовому засіданні" тільки через місяць, чи буде в такому випадку досягнута мета правосуддя? Ні, тому що має місце порушення встановлених процесуальним законодавством строків.

Таким чином, мета стадії підготовки цивільних справ до судового розгляду не може полягати виключно у забезпеченні всебічного розгляду та вирішення цивільних справ у повній відповідності з чинним законодавством, а має бути спрямована ще на створення умов для своєчасного (тобто, в межах строків, встановлених законом) розгляду справи.

Тому вважаємо обґрунтованою позицію Г.А. Жиліна, що кінцева мета правосуддя -охорона прав та законних інтересів фізичних, юридичних осіб, держави - досягається шляхом правильного та своєчасного розгляду та вирішення цивільних справ у повній відповідності з чинним законодавством15.

Саме тому ми не погоджуємось з визначенням ПЯ. Трубнікова, який вважає, що сукупність процесуальних дій, що вчиняє суддя при підготовці справи до судового розгляду спрямовані на досягнення єдиної мети - забезпечити правильне вирішення справи в першому ж судовому засіданні. І вважаємо вірними погляди І.М. Зайцева, Е.С. Шумейко, які зазначають, що метою підготовки цивільних справ до судового розгляду є забезпечення своєчасного та правильного розгляду та вирішення справи.

Правильність розгляду цивільної справи відповідає поняттю законності в цивільному судочинстві, своєчасність означає дотримання встановлених строків при здійсненні процесуальних дій. Ці правові категорії тісно взаємопов'язані та взаємообумовлені, адже недотримання (порушення) процесуальних строків є порушенням процесуального закону, яким вони встановлені. І навпаки, недотримання встановленого законом порядку розгляду та вирішення справ, як правило, призводить до ускладнень процесу і, як наслідок, до порушення строків підготовки та розгляду і вирішення справи по суті.

Водночас лише розгляду, вирішення цивільної справи та винесення по ній певного акту може бути недостатньо для вирішення цивільно-правового спору. Повинні бути створені реальні механізми виконання судового рішення, інакше воно не буде дієвим. Тобто для досягнення мети правосуддя має бути забезпечено не тільки правильний та своєчасний розгляд цивільних справ, а й можливість виконання постановлених судом по них рішень. Враховуючи той факт, що на етапі підготовки суддею вчиняються дії, спрямовані не тільки на забезпечення розгляду та вирішення справи, а й на забезпечення виконання рішення (забезпечення позову), може виникнути питання про віднесення до мети стадії підготовки цивільних справ до судового розгляду ще й забезпечення можливості виконання рішення по справі.

Так, О.О. Якименко стверджує, що система дій по підготовці справи спрямована на забезпечення постановления правильного і обґрунтованого рішення в першому ж судовому засіданні з дотриманням установлених законом процесуальних строків розгляду цивільних справ та його реального виконання.

Проте слід зауважити, що більшість рішень не потребують примусового виконання. Як вказує М.Й. Штефан, у примусовому порядку виконуються рішення суду в цивільних справах, якими задоволено позовні вимоги про присудження боржника до вчинення певних дій (про присудження майна, грошових коштів, відібрання дитини, поновлення на роботі, виселення, вселення, примусовий обмін житлового приміщення тощо). Рішення ж про відмову в позові про присудження, про визнання і встановлення фактів і правовідносин та перетворення правовідносин не потребують примусового виконання. Лише в частині стягнення судових витрат вони можуть виконуватися у примусовому порядку.

Loading...

 
 

Цікаве