WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Процесуальна мета стадії підготовки цивільних справ до судового розгляду - Реферат

Процесуальна мета стадії підготовки цивільних справ до судового розгляду - Реферат

Процесуальна мета стадії підготовки цивільних справ до судового розгляду

Цивільний процес як система врегульованих нормами цивільного процесуального права дій по здійсненню правосуддя в цивільних справах охоплює процесуальну діяльність не тільки суду (судді, суду першої інстанції, апеляційної, касаційної інстанцій), а й інших осіб, які беруть участь у справі або сприяють здійсненню правосуддя.

Процесуальна діяльність, як і будь-яка інша діяльність, завжди спрямована на досягнення певного результату. При цьому, як аргументовано зазначає Г.А. Жилін, суб'єктивне сприйняття бажаного результату процесуальної діяльності у різних учасників розгляду та вирішення справи різниться.

Для того, щоб цивільний процес був цілісним системним явищем, має бути виділений об'єктивний критерій, який дозволив би суб'єктивні уявлення всіх учасників розгляду та вирішення справи про бажаний результат процесуальної діяльності звести до спільного (загального) знаменника. Саме таким об'єктивним критерієм і є процесуальна мета.

Процесуальна мета спрямовує всі процесуальні дії в одному напрямку, дає їм процесуальний зміст та спрямованість. Однак, крім загальної (кінцевої) мети цивільного процесу перед судом на тому чи іншому етапі постає своя самостійна мета, яка зумовлює особливості завдань, на виконання яких зорієнтована діяльність суду та інших учасників процесу.

Така орієнтація на досягнення певної процесуальної мети дозволяє віднести ту чи іншу сукупність процесуальних дій до процесуальної стадії і, відповідно, дозволяє відмежувати одну стадію від іншої.

Проблемам підготовки цивільних справ до судового розгляду як стадії цивільного процесу у цивільній процесуальній науці були присвячені праці О.С. Шумейко, ПО. Світличної, ПА. Жиліна, О.О. Якименка, С.А. Ташназарова, В.К. Пучинського, П.В. Логінова, К.С. Юдельсона,В.Ф. Ковіна,С.В. Бирдиноїта інших авторів. Майже всі ці науковці у загальному вигляді приділяли увагу проблемі визначення процесуальної мети стадії підготовки як одного з основних критеріїв, що дозволяє віднести сукупність процесуальних дій по підготовці цивільної справи до судового розгляду до процесуальної стадії.

Так, СП Світлична, розкриваючи поняття стадії підготовки цивільних справ до судового розгляду, пише, що „до основних ознак, які зумовлюють самостійний характер підготовки справ до судового розгляду, належать: найближча процесуальна мета та специфічні завдання...".

Е.С. Шумейко зазначає, що мета, хоча і не є єдиним лише критерієм для диференціації цивільного процесу на стадії, але без врахування даного критерію неможливо говорити про об'єктивну класифікацію процесуальних дій на стадії процесу. Мета опосередковує специфіку процесуальних правовідносин в кожній стадії процесу, надаючи їм процесуальний зміст та спрямованість2.

Саме тому чітке визначення процесуальної мети має виключне значення для розуміння сутності та змісту будь-якої процесуальної стадії взагалі та стадії підготовки цивільних справ до судового розгляду зокрема.

Проте в своїх працях більшість науковців поняття „мета" і поняття "завдання" в силу їх тісного взаємозв'язку та лінгвістичної схожості нерідко ототожнюють або дають визначення процесуальної мети стадії підготовки, не обґрунтовуючи його.

Так, в своїй роботі присвяченій попередній підготовці цивільних справ до розгляду в суді В.П. Логінов допускає ототожнення категорій мети та завдання: спочатку забезпечення можливості розгляду справи в одному судовому засіданні він позначає поняттям „завдання", пізніше відносить до однієї з цілей стадії підготовки справ до судового розгляду.

В.К. Пучинський також фактично, називаючи мету стадії підготовки цивільних справ до судового розгляду, оперує поняттям завдання. Зокрема, він зазначає, що зразково провести підготовку означає виконати все, що потрібно для встановлення істини в справі, винесення законного и обгрунтованого рішення в першому ж судовому засіданні. Саме таким є значення підготовки справ, такими є її завдання.

Також забезпечення правильного та своєчасного розгляду та вирішення цивільних справ названо завданням стадії підготовки цивільних справ до судового розгляду в п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України „Про підготовку цивільних справ до судового розгляду" № 1 від 5 березня 1977року.

Зауважимо, що неоднозначність, що існує у розумінні мети стадії обумовлює необхідність чіткого розмежування таких правових категорій, як мета та завдання. Слід зазначити, що відмежування даних понять має виключне значення не тільки для відокремлення процесуальних стадій, визначення їх змісту та меж, але й дозволить більш ефективно використовувати нормативно закріплені у вигляді завдань засоби для досягнення необхідного результату процесуальної діяльності.

В етимологічному значенні мета - це те, чого хтось прагне, чого хоче досягти6; предмет прагнення, те, що бажано здійснити7, тобто мета відображає прагнення досягти певного результату, на реалізацію якого спрямована певна діяльність. В такому розумінні процесуальна мета - це нормативно закріплений загальновизнаний необхідний та бажаний результат здійснення правосуддя в цивільних справах.

Під „завданням" також розуміють те, чого хочуть досягти, але й те, що потребує виконання, завдання виступають як план дій, мислиннєво вироблений процес руху до мети.

Тобто мета та завдання тісно взаємозв'язані, тому що те, що потребує виконання, одночасно є тим, чого прагнуть, що потрібно здійснити, а виконанню завдань завжди передує мислиннєве уявлення про бажаний результат діяльності, і цей результат виступає мотивом відповідної діяльності.

Таким чином, мета є загальним орієнтиром, на досягнення якого спрямована процесуальна діяльність, а завдання виступають засобами досягнення даного орієнтиру.

Також немає єдності серед науковців в розумінні сутності змісту мети стадії підготовки цивільних справ до судового розгляду.

Так, С.А. Ташназаров вважає, що метою підготовки до судового розгляду є забезпечення правильного та швидкого розгляду та вирішення цивільних справ в стадії судового розгляду з винесенням законного та обгрунтованого рішення в одному судовому засіданні. Проте таке визначення, на нашу думку, є дещо звуженим, адже провадження може бути закінчено і без постановления рішення по справі (наприклад у випадках передбачених ст.ст. 227, 229 ЦПК України, або спір між сторонами може бути вирішено шляхом укладення мирової угоди). Тобто мета серед іншого має охоплювати забезпечення не тільки винесення законного та обгрунтованого рішення по справі, але й можливості закінчення процесу і без постановления такого.

На думку В.П. Логінова, існує три мети даної стадії, які полягають: перша- в обов'язкові суду та сторін забезпечити судовий розгляд всіма необхідними доказами для встановлення істини по справі, для визначення дійсних правовідносин сторін; друга - в забезпеченні можливості розгляду справи в одному судовому засіданні з постановлениям законного та обгрунтованого рішення; третя - у вирішенні справи з найменшими витратами коштів, часу суду та сторін.

Відзначимо, що процесуальна мета є не обов'язком, а тим результатом, на досягнення якого спрямований певний комплекс процесуальних дій, тому перша визначена В.П. Логіновим мета, швидше за все, є способом досягнення процесуальної мети стадії підготовки (її завданням). Вирішення ж справи з найменшими витратами коштів та часу необхідно розглядати як наслідок правильного та своєчасного розгляду та вирішення справи, а не мету стадії процесу, адже цивільний процес спрямований, в першу чергу, на захист порушених прав його учасників, ніж на створення зручних умов для розгляду та вирішення справ. Звісно, зайві витрати коштів та часу теж певною мірою порушують права учасників провадження, але таке порушення є незначним порівняно з тією шкодою, яку може заподіяти особі неправильне та необгрунтоване рішення по справі.

Якщо проаналізувати причини та передумови виникнення стадії підготовки цивільних справ до судового розгляду, стає очевидним, що поява інституту підготовки цивільних справ до судового розгляду в цивільному процесі обумовлена практичною необхідністю. У свій час при реформуванні вітчизняного правосуддя перед останнім, як зазначав В.К. Пучинський, було поставлене завдання реально захищати права громадян та організацій, в кожному конкретному випадку відшукувати об'єктивну істину13, і одним із засобів його виконання вбачалося створення оптимальної процедури розгляду та вирішення цивільних справ.


 
 

Цікаве

Загрузка...