WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Сутність та значення підготовчої частини засідання суду апеляційної інстанції - Реферат

Сутність та значення підготовчої частини засідання суду апеляційної інстанції - Реферат

Якщо перепон для перегляду справи немає, головуючий оголошує склад суду а також прізвища секретаря судового засідання, експерта, перекладача.

Перед тим як перейти до вирішення ряду важливих питань суд роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх право заявляти відводи (ст.ст. 18-23 ЦПК), а потім приступає до вирішення заявлених відводів і самовідводів. Роз'яснення права заявляти відводи повинно здійснюватись в простій і зрозумілій формі і стосуватися як питання про те, по відношенню до яких осіб може бути заявлений відвід і за якими підставами, так і питання про момент заявления відводу. Інколи є необхідним роз'яснення самого поняття відводу, яке іноді не зрозуміле окремим особам. Належне роз'яснення даного права є гарантом того, що особи, які беруть участь у справі, при необхідності скористаються ним. Право на відвід є процесуальною гарантією, яка забезпечує постановления судом законних і обгрунтованих рішень, підвищує авторитет суду і його актів та посилює їх виховний вплив. Надання можливості заявляти відводи на початку підготовчої частини має важливе значення. Така послідовність вчинення процесуальних дій є найбільш доцільною, оскільки роз'яснення цього права у кінці даної частини, зводило б нанівець усі процесуальні дії проведені вже судом в ході підготовчої частини. Подальший порядок проведення підготовчої частини залежить від того, чи були заявлені відводи, і від результатів їх вирішення.

У випадку, якщо заява про відвід була відхилена або відвід не був заявлений, головуючий роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх процесуальні права та обов'язки. Так, головуючий роз'яснює особам, які беруть участь у справі, права і обов'язки визначені ст. 99 ЦПК України, а для сторін також права передбачені ст. 103 ЦПК України, про що зазначається в протоколі судового засідання. Такі роз'яснення в доступній формі надають їм можливість використати (реалізувати) право на вчинення певних процесуальних дій10.

Відповідно до ст. 99 ЦПК України дані особи мають право: знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, одержувати копії рішень, ухвал, постанов і інших документів, що є у справі, брати участь у судових засіданнях, подавати докази, брати участь у їх дослідженні, заявляти клопотання та відводи, давати усні і письмові пояснення судові, подавати свої доводи, міркування та заперечення, оскаржувати рішення і ухвали суду, а також користуватися іншими процесуальними правами наданими їм законом.

Крім того, на рівні з правами, які належать особам, які беруть участь у справі, сторони володіють такими правами, яких немає у вищезазначених осіб. Сторони у відповідності до ст.103 ЦПК України мають права, які дозволяють їм вжити заходи для врегулювання спору, здійснити інші розпорядчі дії. Тому головуючий повинен роз'яснити позивачу право відмови від позову сторонам - укладення мирової угоди, роз'яснити їх процесуальні наслідки, якщо вони будуть прийняті судом.

Норми чинного ЦПК України, що регулюють апеляційне провадження не передбачають прямої вказівки на право позивача відмовитися від позову. На відміну від цього глава 41 ЦПК України "Касаційне провадження" прямо закріплює ст. 332 Кодексу право позивача відмовитись від позову в суді касаційної інстанції. У зв'язку з цим виникає питання, чому законодавець не пішов аналогічним шляхом при ухвалені норм глави 40 ЦПК України "Апеляційне провадження". Ст.298 ЦПК передбачено право на відмову від апеляційної скарги, апеляційного подання. Дана стаття містить положення про те, що у разі закриття апеляційного провадження в зв'язку з прийняттям судом відмови від апеляційної скарги, апеляційного подання повторне оскарження судових рішень особою, що подала дану скаргу, подання, не допускається. Залишається незрозумілим, чому особа у випадку відмови від апеляційної скарги, апеляційного подання позбавляється права касаційного оскарження. Можливо, зазначаючи такі наслідки законодавець мав на увазі відмову позивача від позову. Крім того, ст. 308 ЦПК України теж підтверджує право позивача на відмову від позову, посиланням на ст. 227 ЦПК України. Так, рішення суду підлягає скасуванню в апеляційному порядку з закриттям провадження у справі з підстав передбачених ст. 227 ЦПК України, а у нашому випадку п. 4 ч. 1 - "якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом". Як бачимо нормативне закріплення права позивача на відмову від позову в суді апеляційної інстанції потребує доопрацювання.

До числа розпорядчих дій сторін відноситься і визнання позову. В суді апеляційної інстанції відповідач також може вчинити дану процесуальну дію. Слід відзначити, що позивач в суді апеляційної інстанції не володіє правом змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог. Широкий перелік прав осіб, які беруть участь у справі, поєднується з покладеними на них процесуальними обов'язками.

Після вирішення усіх вище перерахованих питань суд переходить до заслуховування та вирішення клопотань осіб, які беруть участь у справі. Якщо такі будуть заявлені, то суд повинен вирішити їх негайно, але лише після того, як буде заслухана думка інших осіб, які беруть участь усправі, про що постановляється ухвала (ст. 171 ЦПК України). Статтею 171 встановлено порядок вирішення клопотань осіб, які беруть участь у справі. В зв'язку з цим залишається відкритим питання наявності права заявляти клопотання у інших учасників процесу.

Завершується підготовча частина засідання суду апеляційної інстанції, у випадку задоволення клопотання сторін (при підготовці апеляційного розгляду справи) про призначення експертизи та за відсутності обставин, які роблять неможливим розгляд справи, роз'ясненням головуючого експертові його прав і обов'язків і попередженням його про кримінальну відповідальність за відмову від виконання покладених на нього обов 'язків або за дачу завідомо неправдивого висновку.

Таким чином, підготовча частина засідання суду апеляційної інстанції є передумовою якості усього апеляційного перегляду. Порушення зроблені в даній частині можуть звести нанівець усі послідуючі процесуальні дії, вчинені при розгляді апеляційної скарги, апеляційного подання прокурора. Проте, незважаючи на важливість підготовчої частини засідання суду апеляційної інстанції, процесуальні дії вчинювані в ній цивільним процесуальним законодавством регламентовані недостатньо. Відсутня окрема правова норми, яка б визначала послідовність вчинення процесуальних дій у даній частині. Окремі положення носять оціночний характер. Норми ЦПК України містять прогалини щодо регламентації підготовчої частини та потребують доопрацювання. Пропозиції, що містяться в даному дослідженні, дадуть можливість уникнути їх під час роботи над новим ЦПК чи при розробці змін до діючого кодексу а також використати їх в судовій практиці чи то науково-педагогічній діяльності. Проведене дослідження спонукає до розгляду низки правових питань. Тому подальші розвідки з даної проблематики вбачаються в детальному дослідженні окремих процесуальних дій, вчинюваних в підготовчій частині засідання суду апеляційної інстанції.

Література

ВІСНИК. Хмельницького інституту регіонального управління та права

Loading...

 
 

Цікаве