WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Сутність та значення підготовчої частини засідання суду апеляційної інстанції - Реферат

Сутність та значення підготовчої частини засідання суду апеляційної інстанції - Реферат

Після оголошення головуючим справи, що розглядатиметься, секретар судового засідання відповідно до ст. 166 ЦПК України доповідає судові, хто з викликаних по справі осіб з'явився в судове засідання, чи вручені повістки та повідомлення тим, хто не з'явився, та які є відомості про причини їх неявки. Це дозволяє з'ясувати чи є необхідність у вчиненні наступних процесуальних дій, чи розгляд справи повинен бути відкладений. Відомості про явку осіб, які беруть участь у справі, представників, адвокатів, експертів, спеціалістів, перекладачів або їх неявку, причини відсутності та про вручення їм судових повісток зазначаються у протоколі (п. 5 ч. 4 ст. 198 ЦПК України). Що стосується перевірки вручення повісток, то П.В. Логінов, зазначав, що якщо її перенести в стадію попередньої підготовки на момент повернення зворотної розписки, то тим самим можна було виключити можливість відкладення справи через несвоєчасність чи неправильність вручення повісток. На його думку, перевірка повинна передувати відкриттю судового засідання і проводитись в момент повернення в суд зворотної розписки з тим, щоб у випадку необхідності можна було повторити виклик або, якщо не дозволяє час, послати повідомлення про перенесення слухання справи слуханням на другий день6.

Суд встановлює особу тих, хто з'явився. Перевіряються повноваження службових осіб, що з'явились на засідання, а також повноваження представників.

Неявка на засідання суду апеляційної інстанції сторони або інших осіб, що беруть участь у справі, повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи (ч. 3 ст. 303 ЦПК України). Особи, які беруть участь у справі, не зобов'язані з'являтись на слухання справи, але вони повинні бути повідомлені про час слухання справи для того, щоб вони могли скористатися своїми процесуальними правами. В зв'язку з цим К.С. Юдельсон писав : "змагальний цивільний процес розглядає особисту участь сторін в суді ..., як право сторони, яке гарантується законом, але до реалізації якого сторони не примушуються каральними засобами"7. Дане положення ст. 303 ЦПК України мотивоване законодавцем напевне тим, що в апеляційній скарзі, апеляційному подані прокурора та поясненнях на них зазначено у чому полягає неправильність рішення (ухвали) суду обставини справи та закон, якими спростовується рішення, нові факти чи засоби доказування, які мають значення для справи і заперечення проти доказів, коли суд першої інстанції необгрунтовано відмовив у їх прийнятті або коли неможливість їх подання раніше зумовлена поважними причинами, перелік з використаних судом першої інстанції доказів, що підлягають дослідженню в суді апеляційної інстанції (п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України). Відповідно ж до ст. 301 ЦПК України "Межі розгляду справи судом апеляційної інстанції" при розгляді справи в апеляційній інстанції суд перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, апеляційного подання прокурора. Суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обгрунтованість рішення лише в межах позовних вимог, заявлених в суді першої інстанції. Тобто, в них повно викладені всі обставини і докази по справі, у тому числі і нові. Крім того, відкладення розгляду справи тягне за собою повторний виклик учасників процесу, втрату робочого часу та затягування розгляду апеляційної скарги, апеляційного подання. Тому явка зазначених осіб у апеляційний суд є необов'язковою.

Закон не зобов'язує суд апеляційної інстанції відкладати розгляд справи і в разі визнання причин неявки поважними. Суд може відкласти розгляд, але не зобов'язаний цього робити (факультативне відкладення справи). Визнаючи причини неявки кого-небудь з осіб, які беруть участь у справі, поважними суд апеляційної інстанції вирішує питання про відкладення розгляду справи, виходячи із конкретних обставин справи. Слід зазначити й те, що критерії визнання причин поважними цивільне процесуальне законодавство не містить, є його суттєвим недоліком. Це, на сьогоднішній день, суто оціночне поняття. Таким чином, відповідно до ст. 303 ЦПК України суд, визнавши причини неявки кого-небудь з осіб, які беруть участь у справі, поважними може й не відкласти розгляд справи. Дане положення суперечить ч. 3 ст. 15 ЦПК України, якою встановлюється, що суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, створює необхідні умови для всебічного і повного дослідження обставин справи: роз'ясняє особам, які беруть участь у справі, їх права і обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їх прав у випадках, передбачених ЦПК України. Як видно суд зобов'язаний сприяти здійсненню прав осіб, які беруть участь у справі. Відповідно ж до ч. 2 ст. 303 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, позбавляється можливості реалізувати своє право участі в засіданні суду апеляційної інстанції, але ж її неявка зумовлена поважними причинами. Тому доцільно було б внести зміни до 4.2 ст. 303 ЦПК України, встановивши у випадку визнання судом причин неявки поважними відкладення розгляду справи.

Крім того, слід підкреслити й те, що згідно з п. 7 ч. 2 ст. 299 ЦПК України суддя-доповідач при підготовці апеляційного розгляду справи за клопотанням сторін вирішує питання про виклик у судове засідання свідків, призначення експертизи, про залучення до участі в справі спеціалістів та про витребування інших доказів. Проте, глава 40 "Апеляційне провадження" не містить наслідків неявки свідка і експерта. Виходячи ж з ч. 1 ст. 302 ЦПК України у вищезазначених випадках очевидно слід керуватись ст. 175 ЦПК. Необхідно зазначити, що норми ЦПК України не містять наслідків неявки перекладача.

У кожному з випадків про відкладення розгляду справи суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу. У випадку відкладення розгляду справи суд апеляційної інстанції призначає одночасно день нового судового засідання, про що оголошує під розписку учасникам процесу, які з'явилися. Тих учасників процесу, які не з'явились викликають в нове судове засідання повістками (ст. 176 ЦПК України).

Якщо розгляд апеляційної скарги, апеляційного подання не відкладено та хто-небудь з осіб, що беруть участь у справі, не володіє мовою судочинства і в судове засідання в зв'язку з цим викликався перекладач, то головуючий відповідно до ст. 167 ЦПК України роз'яснює перекладачеві його права та обов'язки і попереджає його про кримінальну відповідальність за завідомо неправильний переклад і за відмову без поважних причин від виконання покладених обов'язків. Як бачимо, перекладачеві першому з усіх учасників процесу роз'яснюються права і обов'язки (ст. 167 ЦПК України). Це пояснюється тим, що його участь у розгляді справи визнана судом апеляційної інстанції необхідною для забезпечення перекладу усіх дій, вчинюваних ним (судом).

Якщо згідно зі ст. 299 ЦПК України при підготовці апеляційного розгляду справи було вирішено питання про виклик у судове засідання свідків, то вони видаляються з залу судового засідання. Оскільки на них не повинна впливати позиція учасників процесу з приводу фактів, що досліджуються. При цьому головуючий повинен вжити заходів, щоб свідки, яких допитали, не спілкувались з тими, яких суд ще не допитав (ст. 168 ЦПК України). Такий порядок сприяє об'єктивності показів свідків і дає можливість суду апеляційної інстанції правильно їх оцінити.

Loading...

 
 

Цікаве