WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Сутність сімейних правовідносин - Реферат

Сутність сімейних правовідносин - Реферат

8. Характерною рисою сімейних правовідносин є специфічність санкцій, які застосовуються у сімейному праві. Сімейно-правові санкції містяться у правових нормах і спрямовуються на захист сімейних прав та інтересів. Вони істотно відрізняються від санкцій, що застосовуються в інших галузях права. Наприклад, їм не властивий компенсаційний (майновий) характер цивільно-правових санкцій, а саме відшкодування завданої шкоди у вигляді прямих збитків та упущеної вигоди, сплата неустойки тощо. У сімейному праві домінують санкції особистого характеру, на чому наголошують В.Ф. Яковлев, Г.К. Матвеев, В.О. Рясенцев, Ю.С. Червоний та інші вчені. До них належать: позбавлення батьківських прав, відібрання дитини без позбавлення батьківських прав, визнання шлюбу недійсним тощо.

9. Сімейним правовідносинам притаманна, поряд із присутністю низки диспозитивних норм, наявність загальнообов'язкових правил поведінки, що базуються на принципі імперативності. Це цілком обгрунтовано, оскільки враховується виняткова важливість для суспільства сім'ї як первинної базисної одиниці нашої держави. Так, Ю.С. Червоний підкреслює: "Дозвільність полягає у тому, що сімейне право наділяє громадян правовими засобами для задоволення їх потреб і інтересів, але зміст цих прав визначається імперативно. Імперативний характер приписів дозволяє сімейному праву однозначно виділяти основи побудови сімейних відносин, виключаючи залежність цих основ від свавільних рішень чи угод учасників сімейних відносин27. На нашу думку, поєднання у правовому регулюванні сімейних відносин засад диспозитивності та імперативності не лише підкреслює їх унікальність та своєрідність, але сприяє реалізації завдань сімейного законодавства, застосовуючи у необхідних випадках як дозвіл, так і примус. Тому неможливо погодитись з авторами, які до специфічних рис сімейних правовідносин відносять лише імперативність без наголошення на оптимальному поєднанні обох методів правового регулювання.

10. Наявність спеціального кодифікованого нормативно-правового акта, що регулює сімейні відносини, також вказує на специфіку сімейних правовідносин, оскільки сама держава у такому випадку підкреслює їх значення для суспільства. Таким нормативним актом є Сімейний кодекс України, прийнятий Верховною Радою України 10 січня 2002 року. Йому передували також кодифікації сімейного законодавства у формі Кодексів: Кодекс про шлюб та сім'ю УРСР від 20 червня 1969 p., Кодекс законів про сім'ю, опіку, шлюб і акти громадянського стану УРСР від 30 травня 1926 p., Кодекс законів про акти громадянського стану, про сім'ю та опіку від 1919 р.. Історично склалося, що, починаючи з 1919 p., сімейні відносини регулювалися Сімейними кодексами. СО. Харитонов, зазначає, що наявність у правовій системі Сімейного кодексу є перемогою Східної (Візантійської) традиції права. Це свідчить про те, що Україна як і більшість країн рецепіювала Візантійську гілку римського приватного права, що і проявилось у наявності окремих Сімейних кодексів. Прикладом, окрім України, може слугувати Польща. Отже, наявність окремого кодифікованого нормативно-правового акта - Сімейного кодексу -не лише данина радянській правовій системі, а й історично зумовлений факт рецепції римського приватного права, що свідчить про специфіку сімейних правовідносин в правовій системі України.

11. Неможливо обминути і процесуального моменту у нашому питанні, який є засобом втілення у життя матеріальних сімейно-правових норм. У цивільному процесі вирішення сімейних спорів займає особливе місце, оскільки істотно відрізняється від порядку розгляду інших цивільних прав. Істотно різниться і виконавче провадження по сімейних справах. Так, у справах про розірвання шлюбу обов'язковою є присутність обох сторін, не допускається участь таких суб'єктів цивільного процесу, як треті особи тощо31. Це підтверджує значення сімейних спорів у судовій практиці та їх специфіку у цивільному судочинстві, що опосередковано підкреслює особливість сімейних правовідносин як окремого виду галузевих правовідносин.

12. Безумовно, такій галузі права, як сімейне право, а відповідно і сімейним правовідносинам властивий елемент моральності. Це означає, що норми сімейного права тісно переплітаються із нормами моралі. Так, відомий український вчений ПК. Матвеев зазначає, що сфера сімейно-шлюбних відносин регулюється в соціальних умовах не тільки правом, а й мораллю32. Це проявляється у законодавчому закріпленні таких моральних норм як "побудова сімейних відносин на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові і поваги, взаємодопомоги і суспільства" (ч. 2 ст. 1 СК); "сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства" (ч. 9 ст. 7 СК) тощо. Не будемо давати правову оцінку доцільності закріплення на рівні СК цілої низки моральних норм, але варто підкреслити, що сімейні правовідносини завжди межуватимуть із моральними відносинами суспільства, на яких базується сім'я. Але із впевненістю можемо констатувати той факт, що у жодній галузі права, окрім сімейного норми моралі і права так тісно не пов'язані між собою, що є ще однією специфічною рисою сімейних правовідносин.

Вчені виділяють ще цілу низку ознак сімейних правовідносин, як-от: обов'язок їх здійснення володільцем сімейних прав, неможливість їх припинення здійсненням прав і виконанням обов'язків, їх нерозривність з особистістю носія тощо. Але у даній ситуації ми поділяємо позицію Є.М. Ворожейкіна, який зазначає, що вказані ознаки є складовими специфічного суб'єктного складу, особистого характеру чи інших вказаних вище ознак.

Слід зазначити, що у повному обсязі специфіку сімейних правовідносин ми можемо зрозуміти лише розглядаючи усі ознаки в сукупності. Ознаки сімейних правовідносин дають нам можливість не лише відмежувати їх від суміжних галузевих правовідносин, а й підкреслюють їх сутність та природу.

Отже, в результаті комплексного дослідження сімейних правовідносин можна зробити такі висновки:

1. Сімейні правовідносини є самостійним видом галузевих правовідносин, про що свідчить їх мета, соціальне призначення та характерні ознаки, виділення яких дає можливість зрозуміти сутність та юридичну природу сімейних правовідносин.

2. Особливе місце серед елементів сімейних правовідносин посідають їх суб'єкти, без яких неможливе ані виникнення, ані зміна, ані припинення сімейних правовідносин. Крім цього, сімейним правовідносинам, окрім особистого, притаманний безоплатний та тривалий характер, сімейні права та обов'язки є невідчужуваними, а підставою їх виникнення є специфічні юридичні факти.

3. Виокремлення специфічних ознак, з'ясування сутності та юридичної природи сімейних правовідносин, дасть можливість продовжити наші наукові розвідки у напрямку дослідження елементів сімейних правовідносин: суб'єктів, об'єктів, змісту та підстав їх виникнення зміни і припинення.

Література

ВІСНИК. Хмельницького інституту регіонального управління та права

Loading...

 
 

Цікаве