WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Особливості цивільно-правової відповідальності за шкоду, завдану неповнолітніми - Реферат

Особливості цивільно-правової відповідальності за шкоду, завдану неповнолітніми - Реферат

Особливості цивільно-правової відповідальності за шкоду, завдану неповнолітніми

Одним із найбільш дієвих методів впливу на поведінку суб'єктів цивільних правовідносин є інститут відповідальності, в тому числі і цивільно-правової. Зокрема, що стосується неповнолітніх, то притягнення їх до цивільної відповідальності надає широкі можливості для впливу на їх поведінку, виховання і в кінцевому рахунку для виконання завдань профілактики правопорушень.

Виділення нами положень про відповідальність неповнолітніх обумовлене тим, що за особливостями психічного розвитку, за становищем у суспільстві, за особливостями вступу у коло взаємовідносин, які в ньому існують, неповнолітні відрізняються від інших громадян, у зв'язку з чим досягнення мети попереджувального впливу майнової відповідальності пов'язане з колом особливостей. Особливості ці виражені в тому що майновий характер відповідальності передбачає позбавлення неповнолітнього майнових благ. На практиці ж частіше трапляється, що підлітки не мають майна, за рахунок якого можна було б відшкодувати заподіяну шкоду. Значна частина неповнолітніх є учнями або знаходяться на утриманні батьків.

Реальне позбавлення належних неповнолітньому майнових благ не може залишатися для нього не поміченим і невідчутним - на це і розрахований попереджувальний вплив майнової відповідальності неповнолітніх.

Разом з тим неповнолітні все частіше стають самостійними учасниками правовідносин з приводу набуття, користування і розпорядження майновими благами, самостійними учасниками трудових і інших правовідносин, посідають своє місце в суспільстві і досягають в ньому певного рівня соціалізації і адаптації, а отже, можуть самостійно відповідати за завдану ними шкоду.

При написанні цієї статті, ми брали за основу праці таких видатних вчених-цивілістів, як A.M. Белякової, С.Є. Донцова, М.Я. Марініної, Л.Г. Кузнецової, B.C. Орлова, Я.М. Шевченко. На жаль, публікацій, написаних в останні роки по цій проблемі ми не зустрічали, і тому нам здалося правильним повернутися до даної тематики. Тим більше, що новий Цивільний кодекс України, який був прийнятий 16 січня 2003 року, містить деякі новели стосовно цих питань.

Метою статті є визначення того, в якій мірі відповідають за завдану шкоду неповнолітні віком до 15 років та неповнолітні віком від 15 до 18 років.

Завданнями статті є: проаналізувати чинне цивільне законодавство стосовно цивільно-правової відповідальності малолітніх та неповнолітніх; показати, як ці питання регулюються новим Цивільним кодексом України; визначити в чому полягає вина батьків за шкоду, завдану їх дітьми.

Порядок притягнення неповнолітніх до цивільної відповідальності, а також відшкодування заподіяної шкоди визначається об'ємом і характером їх цивільної дієздатності. Як відомо, вони ще не набули тієї фізичної і інтелектуальної зрілості, яка є необхідною для розуміння юридичної значимості своїх вчинків. Тому закон не наділяє їх повною дієздатністю.

Підставою виникнення зобов'язань, що виникають внаслідок заподіяння шкоди, є протиправна поведінка у вигляді правопорушення (делікту). Під правопорушенням розуміють протиправне діяння, яке порушує майнові або особисті немайнові права фізичних, юридичних осіб, яке тягне за собою заподіяння шкоди особі або її майну, або яке створює загрозу заподіяння шкоди1.

Взагалі порушення суб'єктивного права можливе не лише при наявності несприятливих наслідків у вигляді шкоди, але й при сукупності обставин. Ця сукупність являє собою протиправну поведінку, яка порушує права інших осіб і тягне за собою настання негативних наслідків. Відшкодування шкоди, завданої неповнолітніми, має свої правила. Ці правила носять спеціальний характер. Причому вони розрізняються залежно від віку дитини. Якщо шкода завдана дитиною віком до 15 років (за Цивільним кодексом України від 16 січня 2003 року – 14 років), встановлюються одні правила відшкодування шкоди, а у випадку, коли шкода завдана дитиною віком від 15 до 18 років, - інші.

Розглянемо ці правила окремо. Підставою для відшкодування шкоди, завданої неповнолітніми, які не досягай 15-річного віку, по-перше, є протиправна поведінка самого неповнолітнього, яка порушує норми цивільного права (цивільне правопорушення). Прийнято вважати, що дитина віком до 15 років не може в силу своєї розумової незрілості в достатній мірі виразити своє психічне ставлення до протиправної поведінки, а також до тих несприятливих наслідків, які виникли в результаті його поведінки. Отже, поведінка дитини визнається такою, що порушує цивільно-правові норми, але не є винною. В цивільному праві є можливою відповідальність без вини. У зв 'язку з цим пропонується вину розуміти не як психічне ставлення особи до своєї поведінки, аяк незастосування нею об'єктивно можливих заходів по запобіганню настанню несприятливих наслідків своєї поведінки.

Але ця точка зору не виключає наявності або відсутності у особи здатності виразити своє психічне відношення до власної поведінки та її наслідків. Наведені аргументи свідчать про одну із можливих форм прояву суб'єктом психічного ставлення до протиправної поведінки та її негативних наслідків. Незастосування правопорушником всіх можливих заходів по запобіганню негативним наслідкам своєї поведінки і є проявом психічного ставлення особи до наслідків своєї поведінки.

Можна зробити висновок, що дитина об'єктивно вчиняє цивільне правопорушення, її поведінка порушує норми цивільного права чи суб'єктивні права. І ця поведінка є винною. Це є цивільне правопорушення, яке виражається в усіченому складі. Елементами цього складу є об'єктивна сторона у вигляді дії (бездіяльності) і шкоди.

Разом з цим, поведінка неповнолітнього віком до 15 років, яка потягнула завдання шкоди, законодавством визнається як одна із підстав цивільно - правової відповідальності.

По-друге, іншою обставиною, яка визнається підставою цивільно- правової відповідальності, буде поведінка законних представників дитини. Отже, підстава відповідальності за шкоду завдану неповнолітнім віком до 15 років, складається з двох елементів: поведінки дитини і поведінки її законних представників. Якщо поведінка дитини, яка не досягла 15 років, не визнається винною, то поведінка батьків (інших законних представників) для настання відповідальності повинна бути протиправною.

В чому ж виражається протиправна поведінка батьків, опікунів, піклувальників?

Встановлена цивільним законодавством відповідальність батьків за шкоду, завдану неповнолітніми, повинна розглядатися як цивільно–правова відповідальність за неналежне виховання дітей. Обґрунтовуючи покладення на батьків обов'язку відшкодувати шкоду, завдану дітьми, наведемо такі міркування з цього приводу. По-перше, в більшості випадків протиправна поведінка дітей обумовлюється безвідповідальним їх вихованням в сім'ї. По-друге, так як неповнолітні віком до 15 років є неделіктоздатними, то вони і не можуть бути притягнуті до відповідальності. Неповнолітні віком від 15 до 18 років, хоча і визнаються деліктоздатними, не завжди мають потрібні кошти для відшкодування шкоди.

На відміну від інших видів відповідальності, цивільна відповідальність може наступити, якщо майнова шкода, завдана дитиною, стала результатом неналежного виховання. Тому ми цілком згідні з авторами, які зазначають, що покладення обов'язку відшкодування шкоди, завданої неповнолітніми, на батьків зо всім не означає, що останні відповідають за "чужі" ді4. Тлумачення норм-ст. ст. 446, 447 ЦК УРСР - дозволяє зробити висновок, що відповідальність настає за їх власну поведінку Відповідно до ч. 1 ст. 446 ЦК УРСР (ч.1 ст. 1178 ЦК України) за шкоду, заподіяну неповнолітнім, який не досяг 15 років, відповідають його батьки (усиновителі) або опікун, якщо не доведуть, що шкода сталася не з їх вини. Якщо ж шкода завдана неповнолітнім віком від 15 до 18 років, то при відсутності у нього майна або заробітку, достатнього для відшкодування заподіяної ним шкоди, шкода у відповідній частині повинна бути відшкодована його батьками (усиновителями) або піклувальником, якщо вони не доведуть, що шкода сталася не з їх вини(ч.2ст.447ЦКУРСР) (ч.2ст.1179 ЦК України).

Таким чином, під виною батьків, усиновителів, опікунів, піклувальників розуміють нездійснення за неповнолітніми належного контролю, безвідповідальне ставлення до їх виховання або неправильного використання щодо них їхніх прав, результатом якого і є неправомірна поведінка неповнолітнього, що потягла завдання шкоди.5 Тобто законодавець вбачає пряму залежність між поведінкою дітей і їх вихованням в сім'ї.

Відповідно до законодавства батьки і особи, які їх замінюють, повинні виховувати дітей, турбуватися про їх фізичний розвиток та навчання. В обов'язки батьків також входить турбота про утримання дітей, створення їм необхідних побутових умов, забезпечення їх доглядом і лікуванням, а також захист їх прав та інтересів (ст.150 СК України). Цей захист здійснюється батьками у всіх закладах, в тому числі і в суді, без особливих повноважень (ст.154 СК України). Для виконання цих завдань вони наділяються низкою прав і перш за все правом на особисте виховання своєї дитини. Причому закон надає обом батькам рівні обов'язки щодо до своїх дітей; всі питання, які стосуються виховання дитини, вирішуються ними за взаємною згодою. Невиконання батьківських обов'язків чи зловживання батьківськими правами, яке потягнуло за собою завдання шкоди неповнолітнім, є протиправною винною поведінкою. Вона і обумовлює цивільно-правову відповідальність батьків.

Loading...

 
 

Цікаве