WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Правове регулювання договорів оренди єдиного майнового комплексу (підприємства) - Реферат

Правове регулювання договорів оренди єдиного майнового комплексу (підприємства) - Реферат

Враховуючи це, ми вважаємо, що необхідно закріпити в ЦК України положення, що на момент закінчення строку дії договору оренди та повернення орендованого підприємства, вартість підприємства повинна бути не менша, ніж його вартість на момент передачі в оренду.

Виходячи з цього слід зазначити, що при укладені договору оренди підприємства як єдиного майнового комплексу в договорі обов'язково повинна бути визначена вартість підприємства як єдиного майнового комплексу яка буде визначатись за згодою сторін.

Ще одне питання, яке виникає при аналізі відносин оренди підприємства, як єдиного майнового комплексу, - це питання дотримання прав кредиторів, оскільки у складі підприємства до орендаря переходять борги юридичної особи.

Відповідно до ст. 520 ЦК України боржник за зобов'язанням може бути замінений іншою особою лише за згодою кредиторів. Однак, як обгрунтовано зазначає В.В. Вітрянский, беручи до уваги, що у власника (орендодавця) середнього або великого підприємства можуть бути сотні або тисячі кредиторів по зобов'язаннях, пов'язаних з діяльністю цього підприємства, необхідність отримання від кожного з кредиторів письмової згоди на перевід боргу була б нездоланною перешкодою для передачі вказаного підприємства в оренду5.

В зв'язку з цим, законодавство РФ не встановлює обов'язок отримання згоди кредиторів на перевід боргу, а з метою захисту інтересів кредиторів та з урахуванням вимог законодавства про перевід боргу лише за згодою кредитора, зобов'язує орендодавця до передачі підприємства в оренду письмово повідомити про це кредиторів по зобов'язаннях, які включаються до складу підприємства.

Так, відповідно до ст. 657 ЦК РФ кредитори за зобов'язаннями, які включені до складу підприємства, повинні бути до його передачі орендарю письмово повідомлені про передачу підприємства в оренду. Кредитор, який письмово не повідомив орендодавця про свою згоду на перевід боргу, вправі протягом трьох місяців з дня отримання повідомлення про передачу підприємства в оренду вимагати припинення або дострокового виконання зобов'язання та відшкодування нанесених цим збитків. Кредитор, який не був повідомлений про передачу підприємства в оренду в порядку, передбаченому цією статтею, може подати позов про задоволення вимог про припинення або дострокове виконання зобов'язання та відшкодування завданих цим збитків протягом року з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатись про передачу підприємства в оренду. Після передачі підприємства в оренду орендодавець та орендар несуть солідарну відповідальність за включеними до складу переданого підприємства боргам, які були переведені на орендаря без згоди кредитора.

Як бачимо, в Росії, як зазначає В.В. Вітрянський, кредиторам, які отримали повідомлення та не надали згоди на передачу в оренду підприємства та кредиторам, які не отримали такого пові-домлення, надані однакові права, з тією лише різницею, що кредитор, який отримав повідомлення, може скористатись своїми правами впродовж трьох місяців з дня отримання повідомлення про оренду підприємства, а кредитор, який не отримав такого повідомлення, - протягом року з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатись про передачу підприємства в оренду.

В цілому принциповий підхід до вирішення питання отримання згоди кредиторів на перевід боргу при передачі в оренду підприємства, запропонований в законодавстві РФ, на нашу думку, є прийнятний, однак потребує деякого вдосконалення. Так це стосується строку, в який кредитори повинні повідомити про свою згоду на переведення боргу. На нашу думку, необхідно встановити в законодавстві строк, в який кредитори повинні повідомити орендодавця про своє рішення щодо переводу боргу, оскільки наявність або відсутність згоди кредиторів тягне за собою певні юридичні наслідки і тому може впливати на визначення умов договору оренди підприємства. Ми вважаємо, розумним строком в такому випадку буде строк - десять робочих днів з дня отримання, оскільки кредиторам для прийняття рішення необхідно буде проаналізувати інформацію щодо умов оренди, а особливо щодо орендаря, оскільки на нього переводять борги.

Враховуючи це, орендарю, при повідомлені кредитора про передачу підприємства в оренду, доцільно було б направляти кредитору інформацію щодо орендаря, оскільки така інформація може вплинути на прийняття кредитором позитивного рішення щодо надання згоди на перевід боргу.

Крім цього, на нашу думку, необхідно встановити, що кредитор повинен повідомити не про свою згоду на перевід боргів, а про свою незгоду. У випадку, якщо кредитор не повідомить орендодавця про свою незгоду у встановлений в законодавстві строк, необхідно вважати, що кредитор погоджується на перевід боргу.

Ще одним недоліком конструкції, яка використовується в ЦК РФ, на нашу думку, є те, що після передачі підприємства в оренду солідарної відповідальності орендаря та орендодавця по боргам, які включені до складу переданого підприємства, перед кредиторами, які на надали згоди на перевід боргу. В такій ситуації постає питання про доцільність надання кредиторами згоди на перевід боргу, оскільки у випадку, якщо вони її надають, зобов'язаною перед ними буде лише одна особа - орендар, а у випадку, якщо кредитори не надають згоди на перевід боргу, зобов'язаними перед ними будуть дві особи - орендар та орендодавець. Немає сумніву, що за таких умов для кредиторів більш прийнятною буде ситуація, коли відповідати по боргах перед ними будуть більше осіб, тому викликає сумнів можливість надання кредиторами згоди на перевід боргу при передачі в оренду підприємства як єдиного майнового комплексу.

Тому ми вважаємо, що недоцільно встановлювати солідарну відповідальність орендаря та орендодавця за боргами, переданими орендарю у складі підприємства, перед кредиторами, які не надали згоди на перевід боргу. На нашу думку, не можна встановлювати більш вигідні умови кредиторам, які не надали згоди на перевід боргу, а необхідно встановити рівні умови для кредиторів, які надали згоду на перевід боргу та які не надали.

На наш погляд, виправданим може вважатись встановлення солідарної відповідальності орендаря та орендодавця лише перед кредиторами, яких не повідомили про передачу підприємства в оренду.

Крім того, нашу думку, якщо кредитор упродовж трьох місяців не пред'явить вимог про припинення зобов'язання та відшкодування збитків, слід вважати, що він погодився на перевід боргів, і тому він втрачає право на припинення або дострокове виконання зобов'язання та відшкодування шкоди.

Підводячи підсумки, можна зробити такі висновки:

- складність та особливість відносин, пов'язаних з передачею в оренду підприємства як єдиного майнового комплексу зумовлює необхідність законодавчого врегулювання особливостей оренди підприємства як єдиного майнового комплексу, що, на нашу думку повинно бути зроблене в ЦК України;

- в ЦК України необхідно встановити порядок розпорядження майном, переданим орендарю у складі єдиного майнового комплексу. Ми вважаємо, що орендар має право продавати, обмінювати, надавати в тимчасове користування або в позику сировину, готовий товар та інші споживні речі (оборотні засоби), а також уступати права вимоги та переводити борги без згоди орендодавця, а неспоживні речі (нерухоме майно, обладнання та інші основні засоби) орендар має право продавати, обмінювати, надавати в тимчасове користування або в позику лише за згодою орендодавця, якщо інше не встановлено договором оренди підприємства як єдиного майнового комплексу;

- умовою здійснення орендарем права розпорядження майном, переданим йому у складі підприємства як єдиного майнового комплексу без згоди орендодавця, повинна бути умова, щоб вартість підприємства після закінчення строку оренди та при повернені орендодавцеві була не меншою, ніж його вартість на момент передачі його в оренду;

- при укладенні договору оренди підприємства як єдиного майнового комплексу в договорі обов'язковою повинна бути визначена вартість підприємства як єдиного майнового комплексу;

-в ЦК України необхідно закріпити положення про те, що при передачі в оренду підприємства як цілісного майнового комплексу орендодавець зобов'язаний повідомити про це кредиторів за зобов'язаннями, які включені до складу підприємства. Якщо кредитори в строк до 10-ти робочих днів з дня отримання повідомлення про перевід боргу не повідомлять про те, що вони не погоджуються на перевід боргу, вважається, що вони надають згоду на перевід боргу;

- в ЦК України необхідно закріпити, що у випадку, якщо кредитор заявив про свою незгоду на перевід боргу, він вправі протягом трьох місяців з дня отримання повідомлення про передачу підприємства в оренду вимагати припинення або дострокового виконання зобов'язання та відшкодування нанесених цим збитків. Кредитор, який не був повідомлений про передачу підприємства в оренду в порядку, передбаченому законодавством, може подати позов про задоволення вимог про припинення або дострокове виконання зобов'язання та відшкодування нанесених цим збитків протягом року з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатись про передачу підприємства в оренду. Якщо такі кредитори впродовж строків, встановлених для пред'явлення вимог (позовів), не пред'являть вимог про припинення зобов'язання та відшкодування збитків, слід вважати, що вони погодились на перевід боргів, і тому вони втрачають право на припинення або дострокове виконання зобов 'язання та відшкодування шкоди.

Завершуючи цю статтю, слід відзначити, що подальшого дослідження потребують питання, пов'язані з відчуженням підприємства як єдиного майнового комплексу.

Loading...

 
 

Цікаве