WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Правосвідомість молоді в сучасних умовах: порівняльний аспект - Реферат

Правосвідомість молоді в сучасних умовах: порівняльний аспект - Реферат

Правосвідомість молоді в сучасних умовах: порівняльний аспект

Перетворення, які відбулися в пострадянських країнах, докорінно змінили свідомість молодих людей взагалі і правосвідомість зокрема. Радикальні зміни правового буття значною мірою відобразилися на розумінні молоддю права, законодавства, прав і свобод людини та громадянина, ставленні до правотворчої і правозастосовчої практики, готовності застосовувати набуті правові знання. В такій ситуації значно зростає інтерес до дослідження проблематики правосвідомості молодих людей.

Проблема правосвідомості молоді була поставлена в 70-х роках XX століття. Різні аспекти цієї проблеми досліджувалися в працях радянських авторів С.А. Батової, А.І. Долгової, А.К. Івлева, В.І. Камінської, Л.М. Корнієнко, Г.І. Маркової, А. Медведева, Н.І. Мідлера, Г.М. Міньковського, М. Найманова, А.Ф. Нікітіна, Н.А. Носкова, В.В. Оксамитного, А.Р Ратінова, П.М. Рабіновича та інших. Проблема правосвідомості молоді залишається в центрі уваги сучасних науковців. В сучасних дослідженнях правосвідомості молоді виділяються такі основні напрямки: правосвідомість молоді як складова частина свідомості молоді і її зв'язок з іншими видами свідомості (О.П. Ільїних, А.Г. Кузнецов); рівень правосвідомості молоді (В.В. Головченко, Н.Ю. Евпалова, Г.І. Неліп, М.І. Неліп, С.А. Тугутова); становлення і еволюція правосвідомості молоді в сучасних умовах (Г.Р Ішкільдіна); проблеми формування правосвідомості молоді (Т.Б.Соломатіна); зв'язок правосвідомості молоді і правового виховання (Н.І. Еліасберг, С.В. Широ); правосвідомість молоді і девіантна поведінка (А.Г. Супрунов, О.М. Чікішев) тощо. Малодослідженим залишається питання порівняльного аналізу правосвідомості молоді пострадянських країн, цим і пояснюється вибір теми нашого дослідження-правосвідомість молоді в сучасних умовах: порівняльний аспект.

Метою нашого дослідження є отримання інформації про особливості правосвідомості молодих людей країн колишнього СРСР. Відповідно до поставленої мети потребують дослідження такі завдання:

1) порівняти рівень правових знань молодих людей пострадянських країн,

2) провести компаративістське дослідження ставлення сучасної молоді до права і правових явищ.

Результати проведеного автором анкетування1 вказують на те, що на шкалі загально-людських цінностей молодих людей право займає 14 місце. На думку молоді, право поступається таким цінностям як здоров'я, сім'я, друзі, любов, мир, освіта, кар'єра, матеріальний добробут, розваги, цікава робота, самовизначення, професійна майстерність, релігія. Такі результати вказують на сприйняття молодими людьми права як другорядного явища, а не як базової, фундаментальної ідеї. Висновок про невисоке місце права в системі цінностей молодих людей був зроблений і російським дослідником правосвідомості молоді С.В. Широ2.

Як показали дослідження, які були проведені автором серед української молоді, більшість респондентів (64,6%) вважають, що право захищає інтереси окремих соціальних груп. З них 32,8% опитаних молодих людей дотримуються думки, що право виражає інтереси багатих людей, 21,2% - державного апарату та 10,6% - інших соціальних груп („політиків", „тіньових структур"). 29,3% респондентів впевнені, що право виражає інтереси всього народу. 6,1 % опитаних не змогли визначити, чиї інтереси захищає право. Аналогічні тенденції в молодіжному середовищі були виявлені і в Російській Федерації. Так, дослідження проведені, Н.Ю. Евпаловою, доводять, що молодь сприймає державу і право як щось чужорідне: 16% школярів, 20% учнів професійних училищ, 41% студентів, 41% осіб, які закінчили соціалізацію і 31% молодих засуджених вважають державу і право апаратом для задоволення інтересів правлячої групи3.

Оскільки молоді люди невисоко оцінюють значення права, то цілком закономірним є і слабкий інтерес до питань права. Дослідником була виявлена така тенденція: молоді люди погоджуються з тим, що теоретично правові знання потрібні, але практичний інтерес демонструє тільки незначна частина молоді. Результати проведеного А.А. Абдумоміновим опитування показують, що тільки 13,45% учнів постійно цікавляться правовими питаннями4. Більша частина молодих людей вважають правову інформацію нецікавою. Крім того, як показують наші спостереження, з віком інтерес до питань права набуває утилітарного, прикладного характеру: молоді люди знайомляться з правовими нормами не стільки з цікавості, а в міру необхідності.

В результаті проведених досліджень була виявлена різка диференціація правових знань молодих людей. Незначна частина молодих людей (це, як правило, студенти юридичних вузів чи майбутні абітурієнти юридичних закладів) показують високий рівень правової поінформованості, що виражається у вільному володінні юридичною термінологією, слідкуванні за поточним вітчизняним законодавством та практикою його застосування, знанні своїх прав і обов'язків. Проте більшість опитаних молодих людей мають низький рівень правових знань. Низький рівень правових знань проявляється в засвоєнні основних юридичних понять на неналежному рівні, невмінні виділяти істотні та неістотні ознаки правових явищ, перебільшенні ролі мотиву при вчинені злочинів, слабкому уявлені про поточне законодавство, недостатній поінформованості про зміст правових актів міжнародних органів і організацій, безграмотність у сфері використання прав і свобод. Крім того, правові знання значної частини молодих людей носять абстрактний характер, що означає відірваність теоретичних правових знань від життя, невміння їх застосовувати в конкретних життєвих ситуаціях. Правові знання молодих людей характеризуються також такими рисами, як фрагментарність, суперечливість, несистемність, синкретичність моральних і правових знань, незнання процесуальних норм. Схожі висновки були зроблені дослідником правосвідомості російської молоді Г.Р. Ішкільдіною5.

Дослідження показали, що в системі правових знань молодих людей, як і колись, домінує інформація про кримінальне законодавство. Це пояснюється тим, що: а) кримінально-правові заборони в більшій частині доступні сприйняттю і усвідомленню молодих людей (особливо молодшого віку), оскільки закріплюють ті елементарні моральні норми, порушення яких особливо небезпечні для суспільства; б) засвоєння ряду кримінально-правових заборон і усвідомлення їх соціальної доцільності значною мірою здійснюється до досягнення віку кримінальної відповідальності, тобто в 10-13 років. Процес же засвоєння норм, що належать до адміністративно-правового, трудового, цивільно-правового регулювання, більш тривалий і їх соціальний смисл менш очевидний для молодої людини.

Аналіз досліджень та наукової літератури показав, що загальний обсяг поінформованості недостатньо високий як в законослухняних молодих людей, так і в правопорушників. Законослухняні і злочинці неістотно відрізняються між собою за рівнем юридичної підготовки: обсяг поінформованості злочинців до моменту здійснення злочину був приблизно таким же, як і в більшості законослухняних, що вивчають право в навчальних закладах. Законослухняні особи, які не вивчають право в навчальних закладах, мають меншу поінформованість, ніж злочинці, що вивчали право. З числа засуджених найбільш інформовані і підготовлені насильницькі злочинці.

Ставлення молоді до вітчизняного законодавства характеризується неоднозначністю та протилежною направленістю. 8,1 % опитаних молодих людей ставляться до вітчизняного законодавства з повагою;45,0 % респондентів відповіли, що „деякі закони мені подобаються, а деякі ні". Турбує те, що серед молоді широкого поширення набули негативні настрої щодо вітчизняного законодавства - 34,8 % опитаних. Частина опитаних молодих людей не змогли визначити своє ставлення до вітчизняного законодавства і вибрали варіант „не знаю". Як показали дослідження, проведені в Російській Федерації, на ставлення молоді впливає психологічна оцінказа допомогою критерію справедливості і раціональне судження про реальну силу чинного законодавства. Так, 73% респондентів вважають, що не всі нормативні акти Російської Федерації є справедливими, 18,6% - всі справедливі, а 8,4% - повністю несправедливі. Щодо критерію справедливості, то 66,5% респондентів вважають, що частина російського законодавства не наділена фактичною юридичною силою, 20,8 % - законодавство Російської Федерації має юридичну силу, 12,7% - законодавство Російської Федерації не має реальної сили8 .Найбільшу недовіру в силу нормативних актів висловили особи, які закінчили соціалізацію, потім студенти і засудженні, а найменшу - школярі і учні системи професійної освіти. Таким чином, по мірі здобуття досвіду правового життя віра в силу закону зменшується.

Loading...

 
 

Цікаве