WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Правові аспекти забезпечення прозорості у системі державного регулювання економіки - Реферат

Правові аспекти забезпечення прозорості у системі державного регулювання економіки - Реферат

Правові аспекти забезпечення прозорості у системі державногорегулювання економіки

Прозорість у діяльності державних органів і суб'єктів господарювання має важливе міжнародно-правове значення у світлі обраного Україною курсу на європейську інтеграцію. У 1996 році Радою Європи була прийнята Програма дій по боротьбі з корупцією, складовою частиною якої є розробка заходів щодо боротьби з корупцією на національному рівні. Забезпечення прозорості й акуратності фінансової звітності та аудиту віднесено до першочергових заходів, які потрібно прийняти на національному рівні, і розглядається як один із найважливіших елементів механізму ефективної реалізації Програми дій по боротьбі з корупцією. Підписання цієї Конвенції Україною означало прийняття на себе зобов'язань щодо розробки відповідних правових заходів з метою запобігання корупції. До числа цих заходів належить і забезпечення прозорості у фінансово-господарській діяльності.

Необхідність забезпечення прозорості у сфері господарської діяльності базується на двох основних передумовах. По-перше, вона сприяє підвищенню рівня контролю органів державного управління за фінансово-господарською діяльністю суб'єктів господарювання. Забезпечення надання певного обсягу інформації про фінансово-господарську діяльність підприємств, належна практика прозорості сприяє підвищенню потенційної ефективності ринків та підвищенню інвестиційної привабливості суб'єктів господарювання.

Використання правових методів для забезпечення прозорості у системі державного регулювання економіки має першочергове значення. У зв'язку з цим питання прозорості фінансової звітності підприємств розглядалися в Указі Президента України "Про заходи відносно детінізації економіки України на 2002 - 2004 роки" як важливий напрям у боротьбі з тіньовою економікою і подальшому запобіганні її виявам в економіці1.

В Указі підкреслювалося, що наслідком поширення тіньової економічної діяльності є зменшення податкових надходжень до державного і місцевого бюджету; скорочення обсягів інвестицій в економіку держави, дискримінація суб'єктів підприємницької діяльності та інші негативні наслідки.

Дослідженню правових та економічних проблем забезпечення прозорості фінансово-господарської діяльності приділялася велика увага. Про це свідчать наукові праці М.Т. Білухи, П.С. Безруких, С.Ф. Голова, В.М. Костюченко, О.В. Ефімової, В.К. Мамутова, В.Д. Новодворського, В.Ф. Палія, Л.З. Шнейдмана, О.В. Соловйової та ін.

У сучасній зарубіжній науковій літературі велика увага приділяється правовим питанням дослідження прозорості фінансової звітності, що підтверджують роботи Р. Адамса, Л.А. Бернстайна, М.Ф. Ван Бреда, Э.С. Хендриксенатаінш.

У вітчизняній і зарубіжній науковій літературі детально досліджувалися різні аспекти забезпечення прозорості фінансово-господарської діяльності. Так, В.П.Гомаль, Я.Ю. Шаміна детально вивчали питання міжнародно-правових зобов'язань щодо забезпечення прозорості звітності у зв'язку із підписанням Україною Конвенції про відмиття, виявлення, вилучення і конфіскацію прибутків від злочинної діяльності і Конвенції про боротьбу з корупцією2.

Правові методи забезпечення прозорості фінансово-господарської діяльності, зокрема, забезпечення належних організаційних процедур розглядалися О. Босиєм, яким з метою підвищення ефективності реалізації правових норм була обгрунтована необхідність широкого інформування адресатів про їхні права та обов'язки і зміст фінансово-правових норм3 .

Питання забезпечення прозорості фінансово-господарської діяльності на основі детальної регламентації процедур, пов'язаних з аудитом фінансових звітів суб'єктів господарювання, завданням яких є визначення відповідності фінансової звітності нормативним вимогам, розглядалися у роботах Болдовського. Особлива увага була приділена правовим аспектам аудиту, його значенню у забезпеченні прозорості звітності суб'єктів господарювання4.

У той же час коло питань, пов 'язаних із забезпеченням прозорості і розробкою правових заходів щодо її забезпечення, передбачає проведення додаткових досліджень.

Зокрема вимагає розкриття визначення самого терміну "прозорість" стосовно до фінансово-господарської діяльності. Аналіз концептуальних положень, сформульованих у вітчизняній і зарубіжній літературі, дозволяє визначити прозорість як середовище, в якому цілі діяльності, її правові і економічні межі, рішення у сфері фінансово-господарської діяльності і їхнє обгрунтування, дані та інформація, пов'язані з фінансово-господарською політикою, а також умови підзвітності суб'єктів господарювання надаються громадськості на основі принципів зрозумілості, доступності і своєчасності.

Отже, прозорість включає такі елементи:

а) розкриття інформації щодо цілей, функцій, обов'язків та відповідальність суб'єктів господарювання;

б) закріплення процедур прийняття і доведення до відома громадськості облікової і звітної інформації;

в) доступність для громадськості інформації про вимоги до звітності;

г) підзвітність і гарантії сумлінності суб'єктів господарювання.

Концептуальні положення, що закріплюють роль держави у забезпеченні прозорості інформації в сфері фінансово-господарської діяльності підприємств визначені у Законі "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" (далі Закон)5. Прозорість у діяльності суб'єктів господарювання на законодавчому рівні забезпечується шляхом розробки нормативних положень (стандартів), що регламентують форму подання звітності по повноті, періодичності, своєчасності даних і доступу до них громадськості. Тому ст. 6 Закону закріплює положення про те, що державне регулювання бухгалтерського обліку і фінансової звітності в Україні здійснюється з метою створення єдиних правил ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності, які є обов'язковими для всіх підприємств і гарантують та захищають інтереси користувачів.

Таким чином, стандартизація розглядається як один з найважливіших методів державного регулювання обліку і звітності суб'єктів господарювання з метою забезпечення користувачів повною, правдивою і неупередженою інформацією про фінансово-господарську діяльність підприємств.

Для забезпечення прозорості діяльності суб'єктів господарювання на різних ринках розроблені і затверджені нормативні акти, що регламентують правила їхніх дій. Зокрема, з урахуванням вимог прозорості розроблені правила торгівлі на фондових ринках.

У той же час низка питань, пов'язаних із забезпеченням прозорості фінансової інформації, не знайшла досить повного висвітлення у науковій літературі. До їх числа можуть бути віднесені питання доступу посадових осіб державних органів до фінансової інформації підприємства, в тому числі до первинних бухгалтерських документів.

Актуальність правового регулювання доступу до фінансової інформації має важливе значення у світлі обраного Україною курсу на європейську інтеграцію. Дослідження зарубіжного досвіду, зокрема рішень Суду ЄС з даної проблеми, показує, що державне регулювання даної сфери відносин охоплює такі аспекти: встановлення правових розпоряджень для суб'єктів господарювання, фінансову звітність яких відкрито для посадових осіб; процедуру доступу до звітності посадових осіб державних органів і громадських організацій; правовий режим для користувачів інформації, які зацікавлені мати доступ до звітності компаній.

З правової точки зору важливе значення мають роз 'яснення Суду ЄС у сфері тлумачення розпоряджень нормативних актів, що регламентують ці питання. Зокрема у справі 3-97/96 Daihatsu Deutschland Суд обґрунтовує право кредиторів компанії, центрального робочого комітету або робочого комітету на стягнення штрафу з компанії за неналежне виконання зобов'язань щодо розкриття річної звітності в світлі ст. 6 Першої Директиви стосовно відповідальності компаній перед третіми особами за розкриття інформації.

У справі 3-97/96 Daihatsu Deutschland Суд ЄС роз'яснює, що доступ до річної звітності компаній з обмеженою відповідальністю регламентується одночасно положеннями Першої і Четвертої Директиви, які є основоположними для норм національного законодавства країн ЄС стосовно подання і змісту щорічних балансів і звітів та їх публікації для компаній, на яких розповсюджуються норми європейського підприємницького права.

У Справі № 3-237/99 OPACs and SA HLMs Logirel Судом було дано роз'яснення з питань доступу до бухгалтерських документів, пов'язаних з оплатою витрат за суспільними контрактами7. Аналізуючи матеріали справи в контексті різних процедур, що стосуються оплати суспільних контрактів по будівництву житла, укладених суб'єктами господарювання у сфері будівництва, суд звернув увагу на ту обставину, що розкриття інформації стосовно будівельних суспільних контрактів передбачає їх публікацію в офіційному друкованому виданні до якого, належить Official Journal of the European Communities. Цей порядок передбачено Директивою 93/37/EEC of 14 June 1993 щодо координації процедур виконання контрактів на громадські роботи. У той же час Суд підкреслив, що для забезпечення прозорості бухгалтерських рахунків національне законодавство країн ЄС може вводити правові розпорядження щодо регламентації доступу посадових осіб до бухгалтерських документів за суспільними контрактами. Зокрема, законодавством Франції, що регулює питання будівництва житла (Construction and Housing Code), передбачено, що посадові особи, відповідальні за контроль, можуть знайомитися з будь-якими рахунками, листами і документами, які стосуються прибутків і витрат, а також з протоколами зборів акціонерів.

В Україні право доступу надане державній контрольно-ревізійній службі, органам державної виконавчої влади, які у межах своїх повноважень мають доступ до облікової інформації, пов'язаної із здійсненням закупівлі за рахунок бюджетних коштів.

У законодавстві не знайшли досить повного відображення і питання встановлення певних обмежень на розкриття інформації, пов'язані з можливими негативними наслідками для процесу прийняття рішень суб'єктами господарювання. У той же час у Четвертій Директиві ЄС про річну звітність компаній всіх типів передбачена можливість подання компаніями різних форматів звітності, у тому числі і обмеженого формату, що може бути зумовлено різними надзвичайними обставинами.

Loading...

 
 

Цікаве