WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Кадровий потенціал місцевого самоврядування: регіональний аспект - Реферат

Кадровий потенціал місцевого самоврядування: регіональний аспект - Реферат

Кадровий потенціал місцевого самоврядування: регіональний аспект

Зміни, що відбуваються в суспільстві, підтверджують необхідність серйозного оновлення усіх сфер управління, в тому числі і кадрову їх складову. Досвід недавньої історії переконливо показує, що більшість бід країни викликані професійною некомпетентністю її кадрового корпусу практично в усіх органах влади і управління як державного, так і самоврядного рівнів. Тому можна констатувати, що ті структурні зміни, які були направлені на підвищення ефективності їх роботи, бажаних результатів поки що не дали.

Особливого занепокоєння викликає в цьому плані питання інтелектуального та кадрового забезпечення органів місцевого самоврядування, яке є одним із основних напрямків адміністративної та муніципальної реформи. Незважаючи на те, що ратифікувавши Європейську Хартію Місцевого Самоврядування, Україна визнала інститут місцевого самоврядування, що поняття і зміст його чітко визначено Конституцією України, все ж нормативно-правові засади місцевого самоврядування залишаються нецілісними і недосконалими. Базовий Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні" [13] вже не відповідає вимогам часу. В ньому залишається досі чимало неврегульованих питань. Матеріальна та фінансова бази місцевого самоврядування залишаються недостатніми, а фінансова підтримка з боку держави є недосконалою і неповною. Про це свідчать результати досліджень та публікацій вітчизняних науковців і практиків з питань ресурсного та інтелектуального забезпечення місцевого самоврядування в Україні, а саме О.А. Воронька, В.М. Князева, ПІ. Лелікова, В.І. Лугового, Ю.М. Мальчина, О.Ф. Мельникова, В.М. Олуйка,В.Г. Яцуби,В.А. Яцюкатаін. [1-11, 17-18], а також вивчення автором стану даної проблеми в Хмельницькій області.

Метою даного дослідження є спроба на прикладі аналізу ситуації, окремих проблем і варіантів їх вирішення в конкретному регіоні ще раз привернути увагу до загальних проблем і виробити певні пропозиції по їх розв'язанню.

Згідно з даними обласного управління статистики на 1 січня 2003 року в органах місцевого самоврядування Хмельницької області було зайнято 2539 посадових осіб місцевого самоврядування, що в загальній чисельності працюючих в економіці області складає 0,7 %. Аналіз якісних характеристик наявного кадрового корпусу свідчить, що освітній рівень, насамперед наявність базової та повної вищої освіти посадових осіб місцевого самоврядування дещо нижчий, ніж державних службовців. Із загальної кількості посадових осіб місцевого самоврядування лише 57% мають повну вищу та 39 % - базову вищу освіту, 4,5 % посадовців взагалі не мають відповідної освіти (левова частка їх: 91 особа з 113 - працює в селищних та сільських радах). Крім того, серед посадових осіб місцевого самоврядування керівники становлять 56,8 % (1,4 тис.осіб), спеціалісти - 43,2 % (1,1 тис.осіб), тобто на одного керівника не припадає навіть одного спеціаліста. Подібна ситуація і в цілому по країні. Станом на 01.01.2002 року серед працівників органів місцевого самоврядування керівники становили 46 % [5, с 87].

Надзвичайно висока питома вага керівників у місцевому самоврядуванні, які відповідають за прийняття рішень, зумовлює додаткові вимоги до кваліфікації кадрів, сприяє активізації роботи щодо професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації даної категорії осіб. Звичайно, переважною формою навчання в масштабах регіону на сьогодні залишається підвищення кваліфікації за професійними програмами, програмами тематичних постійно діючих та короткотермінових семінарів. Головним же закладом, який відповідно до чинного законодавства України працює в цьому напрямку, є Центр перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, керівників державних підприємств, установ та організацій.

Так, наприклад, з моменту проведення виборів 2002 року за тижневою програмою тематичного постійно діючого семінару "Актуальні питання вдосконалення роботи органів місцевого самоврядування" пройшли навчання 190 новообраних сільських та селищних голів та близько 500 секретарів сільських рад. У 2003 році таким навчанням планується охопити 100% виборних посадових осіб місцевого самоврядування та розпочати навчання за професійною програмою підвищення кваліфікації спеціалістів-бухгалтерів, статус яких можна визначити як "вперше прийняті на службу в органи місцевого самоврядування" (до 2002 року ця категорія службовців не підпадала під дію Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування).

Найважливішим моментом успішного і якісно організованого навчального процесу для посадовців органів місцевого самоврядування є вирішення нарівні області фінансової сторони навчання. Завдяки розумінню проблем кадрового забезпечення місцевих органів влади з боку обласної ради та обласної державної адміністрації, протягом останніх трьох років діє механізм централізованого відшкодування витрат на відрядження слухачів Центру. Це унормовано рішеннями сесії обласної ради, якими передбачається, "що у складі видатків Центру перепідготовки та підвищення кваліфікації передбачені витрати на відрядження (добові, витрати на проживання та проїзд) посадовим особам місцевого самоврядування" [15, 16]. Для більш чіткого уявлення необхідно відмітити, що кошторис видатків Центру в 2001-2002 pp. становив відповідно 220та280тис. грн., а на 2003рік затверджений в сумі 330 тис. грн.

Цікавим і корисним, з погляду на майбутній розвиток і реформування системи місцевого самоврядування, в тому числі й у частині забезпечення місцевого самоврядування кадрами нової формації, спроможними вирішувати проблеми територіальних громад, є аналіз соціологічних опитувань серед слухачів Центру перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, керівників державних підприємств, установ та організацій. Під час навчання їм пропонувалася анкета, в якій містилися питання стосовно профілю їх освіти, бажаних форм підвищення кваліфікації, усвідомлення рівня необхідності вдосконалення своїх знань і т. п. Результати досліджень показали: більшість респондентів розуміють необхідність підвищення освітнього рівня. За це висловилось майже 96% опитаних. Слухачам ставилось питання, що дозволяло визначити пріоритет необхідних для них знань. 75% висловились за юридичні, 51% - за економічні знання. Високо оцінюється потреба в комп'ютерній підготовці (48,3 %), незважаючи на дефіцит подібної техніки в органах місцевого самоврядування. 33,2 % слухачів вважають за необхідне перш за все вивчати передовий досвід, а 14% висловились за глибше вивчення соціально-політичних наук. Подібна розстановка освітніх потреб визначена їх професійною спеціалізацією. Із загального числаопитанихреспондентів36,8 %мали сільськогосподарську освіту 17,4 % -педагогічну, 15,6 % -економічну, 11,5 % -інженерно-технічну, і лише 1,1 % -юридичну. Освіти, яка б відповідала теперішньому змісту управлінської діяльності посадових осіб (державне управління, державна служба), при аналізі не було виявлено. Отже, цим підтверджується надзвичайної ваги проблема, "при досить високих показниках загального освітнього рівня населення України (99 % зайнятого населення має вищу або середню освіту) лише 15-17 % його за рівнем підготовки відповідає сучасним потребам суспільної діяльності" [12]. Звичайно, наявність сільськогосподарської, інженерно-технічної і педагогічної освіти не означає професійної непридатності керівника самоврядного органу. Більш того, він повинен бути спеціалістом, який добре розуміється в базових галузях виробництва своєї місцевості. Але практика показує, що сьогодні вкрай необхідні знання в галузі права, управління і економіки. Ось чому 27 % слухачів заявили про бажання отримати другу вищу чи першу, але профільну (управлінську освіту).

Чи спроможна сьогодні існуюча загальнонаціональна система навчання державних службовців і посадових осіб місцевого самоврядування забезпечити такі потреби? Звичайно ж ні, тому її слід всебічно вдосконалювати.

Loading...

 
 

Цікаве