WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Регіональне правове поле та управління в державних установах - Реферат

Регіональне правове поле та управління в державних установах - Реферат

Спробуємо більш змістовно підійти до розгляду питання: як впливає єдність правового та інформаційного простору на стійкість розвитку нашої спільноти, ефективність прийняття рішень органів державної влади і окремо запропонувати заходи підвищення ефективності програм по правовій інформатизації. До осмислення і постановки цього питання в умовах сьогодення нас підштовхує вкрай незадовільне формування регіональних відношень, труднощі здійснення контролю за накопиченням та бережливим використанням інтелектуальних і природних ресурсів, неупорядкованість при спорудженні інформаційно-правового поля, особливо в органах місцевого самоврядування. Невипадково в Посланні Президента України "Європейській вибір" піднімається питання щодо необхідності проведення саме активної регіональної політики за рахунок створення умов для "динамічного, збалансованого розвитку територій, усунення основних регіональних диспропорцій" [12, с 67]. Виходячи із наведеного, ми звертаємо увагу на гносеологічні аспекти даного питання. Аналіз факторів свідчить, що проблема цілого "єдиного поля" - це основа права і управління. В той же час "наука про право вважає своїм предметом ідею права - поняття права і його реалізацію" (Гегель). Великий філософ, як нам здається, в єдності поняття права і його реалізації бачив закономірність становлення ідеї права, передбачив нерозривність понять правового і суттєво-формалізованого (інформаційного) при організації державного управління.

Філософія права по Гегелю не завжди відповідає вимогам юриспруденції: філософія права

- це досягнення думок, що лежать в основі права, формуванні поняття права [3, с 326-334]. Юриспруденція ж забезпечує реалізацію поняття права, вона займається позитивним правом, законодавством, має справу з конкретними протиріччями, структурами і ситуаціями. В наш час філософія права вирішує проблеми правоведения і державоведення, вважається одним із головних аспектів в системі юридичних наук. В її зміст входить визначення онтологічного статусу права, теорій пізнання права, аксиологічної проблематики (цінісні аспекти права). В цілому ж "право" - це "визначений компонент свідомості, поведінки, діяльності і відношень людей, що проявляють свої співвідношення, солідарність, належність до єдиної спільності" [2, с 400]. Крім того, систематизована сукупність загальнообов`язкових соціальних норм, що закріплені і охоронюються державою, включають норми права, свободи і обов`язки людини і громадянина

- здійснюють систему права.

Система права реалізується в житті, спираючись на засоби і методи забезпечення доступності і гарантованості виконання цих норм для кожного громадянина, незалежно від його соціального положення. В даному випадку вступають в силу особливості формування інформаційного простору, завдяки якому і забезпечується взаємодія всіх суб'єктів права (органи влади, юридичні і фізичні особи, сім'ї, громадяни), визначається ефективність дій системи права, що формується, нарозвиток соціально-політичних і економічних процесів. Інформаційний простір складається з інформаційних ресурсів (інформаційні масиви, бази даних, класифікатори, стандарти документів, мовні засоби роботи з базами даних) і структуризується у вигляді інформаційних систем. Інформаційні системи створюються для цілеспрямованої підтримки рішення державних, передачі зацікавленим суб'єктам необхідної інформації в заданих формі і обсязі. Від того, наскільки адекватно задачам державного будівництва формується інформаційний простір і функціонують інформаційні системи, прямо залежить ефективність державного управління, дієвість системи права, оцінюється рівень стійкості суспільства і, що не менш важливо, визначається благополуччя громадян України. Інформаційні системи потрібні для принципового покращання інформаційного забезпечення діяльності керівників органів влади, усунення бюрократичних завалів при отриманні ними необхідної і повної інформації з питань, що їх цікавлять, особливо з врахуванням можливостей використання ними великої кількості незалежних джерел. Попередня обробка і систематизація інформації-фільтрація-звісно потрібна, але кожна процедура по фільтрації інформації, не доповнена можливостями надання керівникам даних із першоджерел, перманентно погіршує якість прийняття рішень і, зменшуючи інформаційну відкритість системи прийняття рішень, знижує рівень стійкості та розвитку суспільства [17, с 23-31]. Наприклад, в Україні лише починає формуватися інформаційна система для органів державної виконавчої влади і окремо - для органів самоврядування [1]. В регіонах на цей час практично відсутня, здається, вкрай обов'язкова єдина інформаційна система державних адміністрацій, казначейства і т.п. Без таких систем державні рішення як в головних органах влади, так і на регіональному рівні довгий час ще будуть прийматися на основі "профільтрованої" інформації, тому що навіть при великому бажанні існуючі труднощі з обробкою всього масиву необхідної інформації ніякий бюрократичний організм принципово не зможе подолати. Ми в ході пілотного опитування часто спостерігали, що подекуди бажання керівників створити життєво важливі для регіону і держави інформаційні системи пов'язуються з престижем або "відомчим генотипом". Встановлено, що необхідні для функціонування держави інформаційні системи формуються на "відомчій основі" і "особистому інтересі" - з мінімальним використанням вже накопиченого інформаційно-технологічного і кадрового потенціалу в суміжних структурах влади та інших державних установ і організацій. Крім того, було встановлено, що в останні роки всі відомства, які "турбуються" про благополуччя пенсіонерів, незалежно роблять або вже зробили майже однакові інформаційні системи обліку - пенсійний фонд, Мінпраці з центрами зайнятості населення, державна податкова інспекція. Облік пенсіонерів, може не так цілеспрямовано, ведуть органи внутрішніх справ, фонд інвалідів, фонд малозабезпечених верств населення та інші. Характерно, що деякі із цих систем включають сотні комп'ютерів, на кожному з них встановлено програмне забезпечення, постійно вносяться зміни в бази даних-це лише один з прикладів неефективності бюджетних витрат. Проблематут не у відомчих амбіціях, професійній слабкості і не в природному бажанні відомчих установ дати якомога більше роботи чиновникам, а у відсутності ефективного державного управління, а також регулювання щодо створення державних інформаційних мереж та у відсутності державної політики у сфері формування державних інформаційних ресурсів. Передача обов'язків вирішення цих питань будь-якому відомству не перспективна - питанню потрібен обов'язковий патронат держави, адміністрації Президента України. (В Сполучених Штатах Америки під керівництвом віце-президента формується і використовується стаття держбюджету по інформаційному забезпеченню органів державної влади (25 млрд. доп.), координується робота майже 500 інформаційно-аналітичних організацій для розробки державних рішень).

Ми приходимо до висновку, спостерігаючи емпіричну реальність, що система права, що складається в Україні, природно знаходиться під впливом історичних традицій, соціально-політичної структури суспільства і в результаті, вона, як вказувалося вище, гальмує чи то прискорює його еволюцію. Саме це зобов'язує нас з більшими вимогами ставитися до пошуків необхідних умов створення адекватних методів і засобів правової інформації, таких, що передбачають включення механізмів забезпечення адаптації системи права, а також необхідного впливу правових норм на позитивний розвиток соціально-політичної і економічної ситуації на ринку реальних або запланованих цільових ідеалів та стратегічної концепції, що формується в державі і в окремому регіоні. В стабільній ринковій соціально-економічній системі адекватність системи права природним закономірностям розвитку суспільства підтримується традиційними механізмами державного управління і регулювання. В Україні ці механізми не такі ефективні, мабуть з причин відсутності досвіду державного управління в ринкових умовах. Вони потребують постійної уваги, особливо при визначенні необхідних умов ефективної організації робіт по формуванню інформаційно-правового простору, створенню засобів правової інформації. Тим більше, що вже на цей час на державному рівні основним плануючим механізмом упорядкування всіх робіт по створенню цих засобів є відповідні цільові програми, в тому числі по правовій інформації в умовах конкретного регіону [1].

Важливою проблемою слід вважати діяльність по створенню єдиної програми правової інформації. Ми не будемо в даній роботі аналізувати створені вже програми. Серед них, наприклад, дуже цікава і доступна для споживачів програма комітетів Верховної Ради України та Уряду України. Проте відмітимо, що програми з питань правової інформації, наприклад, не входять в єдину державну інформаційну систему. Необхідно також визначити і деякі особливості сьогодення, що можуть значною мірою впливати на створення цільових інформаційних програм. Серед них:

Loading...

 
 

Цікаве