WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Державна регіональна політика в Україні - Реферат

Державна регіональна політика в Україні - Реферат

Адміністративно-територіальний поділ - один із елементів територіальної організації державної влади та місцевого самоврядування. В ньому мають бути враховані особливості територій, їх географічні, економічні і демографічні характеристики, а також інші фактори. Загалом адміністративний поділ має забезпечити:

- організаційно-територіальну основу для функціонування системи регіональних і локальних структур державного управління, їх взаємодію з центральними державними органами;

- функціонування демократичних інститутів громадянського суспільства шляхом територіального упорядкування системи і правової визначеності статусів "району", "міста";

- рівні організаційно-територіальні умови для реалізації громадянами їх політичних, соціально-економічних та інших прав і свобод.

Потреба в уточненні та удосконаленні адміністративно-територіального поділу давно назріла. Система адміністративно-територіальних органів та їх поділ, порядок їх утворення, перетворення, удосконалення або скасування має бути закріплена в законі.

В цьому плані особливе значення має взаємодія регіональних органів влади з інститутами громадянського суспільства, політичними партіями, суспільно-політичними рухами, профспілками, громадськими асоціаціями.

Важливим є з'ясування конституційно-правового статусу регіону. Регіони України - АР Крим, області, райони мають набути не лише відповідні права, а і відповідальність перед населенням своїх регіонів і держави - за життєзабезпечення, зміцнення державності, ефективне використання ресурсів і т.д.

Оптимізація організаційних структур регіонального управління набула основного значення, адже через організацію має створюватися новий адміністративно-правовий простір, здійснюватися субординація, координація і т.д.

Організаційні одиниці в регіоні повинні розглядатись як, по-перше, самостійні просторово-часові одиниці соціального відтворення, по-друге, елементи "системи-регіон", по-третє, частка єдиної соціокультурної цінності Української держави.

При великій кількості в Україні особливих організаційно-правових режимів та сформованих у цьому зв'язку особливо-статусних територій, доцільно юридично закріпити статути:

- території особливої функціональної, або проблемної орієнтації: закриті адміністративно-територіальні утворення, райони компактного проживання певних груп національного населення, особливо охоронні природні території та об'єкти і т.п.;

- території з особливими режимами господарювання та зовнішньоекономічної діяльності: особливі економічні зони, технопарки, прикордонні і т.п.;

- території з особливими організаційно-правовими режимами, що встановлюються у зв'язку з необхідними заходами попередження виникнення і ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій: зони радіаційного забруднення, зони стихійних лих і т.д.

Має бути розроблена доктрина правового захисту регіонів, яка б включала:

- прогнозування розвитку, розміщення та структурну перебудову перш за все опорних індустріальних регіонів;

- чіткі юридичні механізми активізації державної підтримки регіонів (виділення їм державних дотацій і субвенцій, інвестицій і т.п.).

Державної підтримки організаційно-правового вирішення потребують депресивні території, тобто такі територіальні утворення, в яких через економічні, політичні, соціальні, екологічні та інші підстави перестали діяти умови і стимули розвитку. Ці територіальні утворення не можуть розраховувати на самовирішення депресивної ситуації і потребують надзвичайної, соціально організуючої підтримки з боку держави.

Новий спосіб співіснування та розвитку регіонів передбачає розробку та здійснення спеціальних заходів з вирішення зростаючих протиріч між ринковими цілями і соціальними інтересами населення. Обгрунтування їх, розробка технологій, що гарантують стійкість соціального розвитку, потребують правового регламентування.

Включення регіонів в систему ринкових відносин обумовлює дотримання ними основних принципів:

-відповідність нормам права, положенням організації території та концепції розподілу влад;

- гарантованого проведення усіма структурними ланками регіону єдиної довготривалої стратегії розвитку України;

- збереження стійкості соціально-економічної і суспільно-політичної системи регіонів;

- адаптованість до нових проблемних ситуацій, орієнтованості структур на новації, запобігання створенню умов і передумов для динамічного розвитку соціально-орієнтованих відносин;

- децентралізації управління, послідовної заміни вертикальних зв'язків горизонтальними, оптимальне їх поєднання;

- забезпечення внутрішньої рівноваги оргструктур управління, балансу прав і відповідальності перед населенням та суспільством в цілому;

- пріоритету функцій (потреба у здійсненні нових функцій викликає утворення нових оргструктур, а не навпаки);

- максимальної результативності структур управління, що полягає в тому, що:

1) кінцеві соціально-економічні результати розвитку регіону повинні випереджувати збільшення чисельності управлінського персоналу та затрат на їх утримання;

2) оцінка діяльності структури управління здійснюється не по кількості проведених заходів, а по реальній соціально-економічній динаміці у регіоні;

- адекватність професійно-кваліфікованих характеристик персоналу характеру завдань, що вирішуються адміністрацією регіонів.

Слідування сукупності наведених принципів у повній мірі може гарантувати якість та кінцеві результати управління у тому випадку, якщо весь механізм та процедури управління враховують особливості розвитку регіону.

Регіони мають зосередитись на підвищенні економічної сфери і підприємництва, соціальної сфери та розвитку науки, охорони природи, використання природних ресурсів та ін.

Пріоритети у саморозвитку регіонів мають стати домінуючим фактором. Шляхи їх вирішення мають відбуватися за рахунок власних, регіональних ресурсів.

Необхідно принципово переглянути сам підхід до правового забезпечення політики державного регулювання територіального розвитку. Відповідна правова база має формуватися:

- цілеспрямовано , тобто виходячи із прогнозованої уяви про кінцеву конфігурацію правового поля, що формується, його якісних та кількісних параметрах;

- комплексно, тобто щоразу приймаючи конкретний нормативно-правовий акт, необхідно чітко уявляти його місце в загальній структурі джерел цієї галузі права та забезпечення їх взаємоузгодження;

- поетапно, тобто неодномоментно заміною діючого законодавства блоком нових розроблених нормативних актів, а шляхом поступового та послідовного введення в дію нових законів, внесення доповнень та змін у чинні акти, відміною застарілих рішень;

-узгоджено, тобто забезпечуючи необхідну відповідність законодавчих та інших правових актів.

Правового упорядкування потребує сутність та механізми державного регулювання територіального розвитку. Доцільно прийняти закон "Про основні засади державного регулювання територіального розвитку". Метою цього закону має стати правове встановлення предмету, суб'єктів, принципів, форм і методів державного регулювання територіального розвитку. Цей закон міг би визначити правові основи і привести у сферу упорядкованих часто розрізнені, інколи нелегітимні дії державного впливу на процеси територіального розвитку.

Великого значення для ефективного державного управління, розвитку держави таїїрегіонів набувають тісні, зацікавлені взаємозв'язки між державою і наукою, широке використання в державній діяльності наукових знань, відкриття державного управління для аналізів і оцінок. Ми часто забуваємо значення пояснюючої функції всякої наукової теорії, результати, якої ведуть до нового рівня розуміння, переосмислення і переінтерпретації вже існуючої системи факторів.

Очевидний факт, що в ході реформ в Україні сфери науки, освіти, науковоємких виробництв отримали найбільший руйнівний удар. На початку реформ передбачалось, що рух до ринкового типу економічних впливів стане фактором збудження інтересу у суб'єктів ринку до інновацій і науково-технологічних пошуків. Навпаки, стимули інноваційності були поламані, а економічні мотиви підприємництва, що з'явились сконцентрувались виключно на інтересах короткотермінового циклу кон'юнктури, на прибутках, що робились за рахунок обігу грошей. Державні органи, що відповідають за науку виявились в складному стані.

Поступове згортання наукових розробок для сфери виробництва негативно вплинули на науковий потенціал, переорієнтовувати на імпортні товари і т.д. Об'єктивні умови розвитку світового співтовариства, внутрішні і зовнішні фактори потребують чітко визначити своє місце кожній державі. А стратегічним завданням є досягнення кращих світових стандартів розвитку. Важливою складовою розвитку держави є наукове забезпечення. Доцільно буде звернути увагу на такі фактори:

1) Сучасне світове господарство - це глобалізована система і висококонкурентна економіка тому лише бажання вписатись у таку складну систему недостатньо.

2) Визнання у світового співтовариства може отримати сильний конкурентноздатний партнер.

3) Масштаби і жорсткість конкуренції зростають. Сьогодні відбувається не тільки боротьба за перерозподіл ринків збуту, а і переділ джерел сировини, сфер впливу.

Для інтеграції до світового співтовариства потрібні виробничий, науковий, фінансовий, кадровий, управлінський потенціал. Наука - це не просто система знань. Це ще і люди, що володіють знаннями та примножують їх, будуючи об'єднанні у певну соціальну структуру.

Наука - частина суспільства, і якщо у суспільстві з'являються недоліки, то ці вади відбиваються і в науці.

1) Головний недолік - бюрократизація науки, недостатній рівень демократії і внутрішньої свободи для науковців.

2) Нові ціннісні орієнтири, що з'явились в практичному житті, безумовно, впливають на поведінку науковців, а це привело до пониження ролі моральних мотивів в діяльності науковців.

3) Моральні орієнтири наукової молоді також мають бути вагомішими.

Місце в світі держави, регіону та їх розвиток залежить від кадрового, наукового та іншого ресурсного забезпечення.

Література

Вісник Хмельницького інституту регіонального управління та права.

Loading...

 
 

Цікаве