WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Тeopeтичні проблеми криміналістики в дисертаційних дocлiджeнняx в Україні - Реферат

Тeopeтичні проблеми криміналістики в дисертаційних дocлiджeнняx в Україні - Реферат

Тeopeтичні проблеми криміналістики в дисертаційних дocлiджeнняxв Україні

Одним із важливих та інформаційних джерел, вивчення яких дозволяє визначитись із станом розвитку науки є дисертації. Ми звернули увагу на докторські дисертації з криміналістики -науки, яка покликана забезпечити розкриття, розслідування та попередження злочинів. Докторські дисертації ми відносимо до фундаментальних для конкретної науки досліджень.

На можливість існування в рамках криміналістики науки фундаментальних і прикладних знань ми вже звертали увагу [29, 22-23; 6, 83; 9, 18-29]. Щодо цього нами аргументувалося положення про те, що в рамках криміналістики об'єктивно існують, взаємодіють і розвиваються як фундаментальні, так і прикладні дослідження [19, 103-119]. До числа фундаментальних ми відносимо дисертаційні дослідження, насамперед, докторського рівня. Оскільки це своєрідне джерело даних про напрями та стан дослідженості проблем криміналістики не часто виступає об'єктом вивчення, ми звернулися до аналізу таких джерел.

Серед вивчених робіт - дисертації, підготовлені в науково-дослідних установах чи навчальних закладах України і захищені в спеціалізованих вчених радах України, чи в спеціалізованих вчених радах Російської Федерації колишнього Радянського Союзу. Це фактично докторські дисертації українських криміналістів. До 2000 р. таких дисертацій було захищено двадцять вісім.

Але в спеціалізованих радах України захищені докторські дисертації, підготовлені громадянами інших республік колишнього СРСР і незалежних держав, утворених після його розпаду. Таких дисертацій до 2000 р. - дев'ять. Автор вирішив відобразити зміст зазначених робіт з таких міркувань. При виборі спеціалізованої ради, у який рекомендується до захисту докторська дисертація, певна кафедра, відділ, лабораторія, установа керується насамперед тим, наскільки авторитетна наукова школа й окремі вчені, представлені в спеціалізованій вченій раді й у відповідних підрозділах установи, де створена спеціалізована рада. Адже дисертація до розгляду в спеціалізованій раді повинна пройти попередню експертизу на профільній кафедрі, відділі, лабораторії.

Вибір "іноземцем" спеціалізованої ради в Україні, Росії чи іншій державі свідчить про авторитетність вчених конкретного наукового центра, високий рівень наукової кваліфікації його співробітників.

Як нам відомо, першою докторською дисертацією з криміналістики, виконаною в Україні, була робота "Боротьба з розкраданнями соціалістичної власності, пов'язаними з підробкою документів", підготовлена СІ. Тихенком [38]. Ця дисертація захищена в Інституті держави і права АН СРСР. Автор детально зупинився на особливостях кримінально-правової характеристики зазначених злочинів. Зокрема, у дисертації розглянута кримінальна відповідальність за розкрадання майна, підробка документів і кримінально-правова кваліфікація цих злочинів, проаналізовані зв'язки способів розкрадання майна з підробкою документів. Основна увага приділяється криміналістичним проблемам боротьби з розкраданням державного майна. С І. Тихенко одним з перших в українській криміналістиці узагальнив наукові розробки з питань методики розслідування взагалі і щодо зазначеної категорії злочинів зокрема. На цій основі в роботі висвітлені основні задачі розслідування і напрямки їх вирішення, у тому числі з використанням можливостей криміналістичної експертизи документів.

Друга докторська дисертація також присвячена проблематиці методики розслідування злочинів. Вона підготовлена В.П. Колмаковим на тему "Криміналістичні методи розслідування і попередження злочинів проти життя" [23]. Робота 1962 р. захищена в спеціалізованій вченій раді Харківського юридичного інституту. Це була перша докторська дисертація, підготовлена і захищена в Україні.

У роботі проаналізовані особливості кримінально-правової кваліфікації злочинів проти життя і здоров'я громадян. Автор зосередив увагу також на особливостях методики їх розслідування. У дисертації розглянуті загальні положення розслідування злочинів проти життя і показана специфіка роботи слідчого, детально висвітлені особливості висування і перевірки слідчих версій, організації невідкладних слідчих дій і оперативно-розшукових заходів і залучення громадськості до їх проведення. Велика увага приділена слідчому огляду, можливостям встановлення потерпілого, призначенню і проведенню судових експертиз, основам профілактики злочинів проти життя.

1965 р. була захищена дисертація Л.Ю. Ароцкера "Криміналістичні методи в судовому розгляді кримінальних справ" [3]. У роботі розглянуті теоретичні основи використання криміналістичних методів у суді і на цій основі розкрита взаємодія криміналістичної тактики і планування судового слідства. Значна увага приділена особливостям проведення слідчих дій у суді - допиту, пред'явленню для впізнання, огляду, експерименту, проведенню експертизи й оцінці її висновків, профілактичним можливостям суду.

Роком пізніше, у 1966 p., захищена дисертація "Теоретичні проблеми слідчої тактики (Пізнавальна функція логіки і психології в слідчій тактиці)", підготовлена В.О. Коноваловою [24]. Основну увага в роботі приділено концептуальним основам попереднього слідства: розглянуті задачі, проаналізовані функції органів розслідування, показана специфіка пізнання дійсності при розслідуванні злочинів. У роботі детально аналізується пізнавальна функція слідчої тактики в розслідуванні злочинів, виділені основні положення слідчої тактики, розкрита специфіка взаємозв'язків слідчої тактики і кримінально-процесуального права, окреслені логіко-психологічні основи слідчої тактики, досліджені логічні основи побудови і перевірки слідчих версій. Велика увага приділена пізнавальній діяльності слідчого в процесі проведення слідчих дій. Йдеться про пізнавальну роль тактичних прийомів проведення окремих слідчих дій, детальний аналіз пізнавальної сутності допиту, призначення і проведення судових експертиз.

У 1967 p., захищено дві роботи. Г.Л. Грановський у Вищій школі Міністерства охорони громадського порядку СРСР захистив дисертацію "Наукові основи і методи трасологічної ідентифікації особи" [12]. Уній, на основі аналізу теоретичних основ трасологічної ідентифікації людини, детально висвітлені питання ідентифікації особи за слідами рук, ніг, зубів, показані можливості використання слідів людини у розслідуванні і судовому розгляді кримінальних справ.

Друга дисертація "Наукові і правові основи розслідування окремих видів злочинів" підготовлена О.Н. Колесниченком [22]. Серед найбільш важливих проблем, розкритих автором, можна назвати такі: розгляд загальних положень методики розслідування злочинів; визначення основних ознак методики; комплексний аналіз способів здійснення злочинів і способів їх приховування; дослідження індивідуальності, планомірності розслідування, ролі погодженості слідчих дій з оперативно-розшуковими заходами, можливостями залучення фахівців і громадськості до розслідування і попередження злочинів.

Крім того, у роботі висвітлені основи побудови окремих методик розслідування злочинів, обгрунтована загальна їх структура, що включає обставини, що підлягають встановленню; проведення першочергових слідчих дій; особливості побудови слідчих версій і проведення подальших дій слідчого; питання попередження злочинів.

З.М. Соколовський дисертацію "Проблема використання в кримінальному судочинстві спеціальних знань при встановленні причинного зв'язку явищ (криміналістичне і процесуальне дослідження)" [36]захистиву 1968 р. У роботі розглянуті доказові аспекти проблеми причинності в праві, висвітлені загальні питання використання спеціальних знань при встановленні причинних зв'язків, показана методика дослідження причинно-наслідкових зв'язків. Крім того, автор аналізує причинні зв'язки і можливості використання спеціальних знань для попередження небезпечних наслідків, зупиняється на оформленні висновків експерта про причинний зв'язок і оцінці експертного висновку.

Дисертація "Теоретичні основи встановлення групової приналежності в судовій експертизі (методологічні і правові проблеми)" [32], підготовлена М.В. Салтевським, захищена в 1969 р. У роботі досліджувалися різноманітні проблеми, серед яких в узагальненому вигляді можна назвати такі: проаналізована судово-слідча діяльність як процес пізнання; розглянуті методологічні основи встановлення групової належності; показані особливості встановлення групової належності і тотожності у світлі окремих положень кібернетики; розкрито юридичне розуміння оперативно-розшукової і доказової інформації, співвідношення понять "властивість", "ознака", "знак", "сигнал"; обгрунтована класифікація об'єктів ідентифікації і встановлення групової належності.

Автор також звертає увагу на форму висновків про встановлення групової належності об'єктів і їх логічну структуру, показує роль висновків експерта в судовій експертизі і розкриває зміст методу встановлення групової належності в експертних дослідженнях.

Проблематиці криміналістичної ідентифікації була присвячена дисертація М.Я. Сегая "Методологія судової ідентифікації" [33], що захищена 1970р. Автором розкриті предмет, метод, сутність судової ідентифікації, показані її специфіка, об'єкти і закономірності, методи здійснення, процесуальні форми проведення, її зміст. У роботі досліджені методологічні основи судової ідентифікації, її гносеологічна сутність, психологічні аспекти пізнання ідентифікаційних зв'язків. Значна увага приділена техніко-криміналістичним і тактичним основам встановлення ідентифікаційних зв'язків за матеріальними слідами, проаналізовані методичні основи використання різноманітних типів і видів ідентифікаційних зв'язків.

У 1973 р. захищена робота М.О. Сенчика "Розслідування і попередження злочинів у торгівлі" [34]. Слід зазначити, що вона в силу різних причин не була затверджена Вищою атестаційною комісією СРСР. Однак ми не можемо залишити її без уваги, оскільки в ній висвітлювалися актуальні на той час і певною мірою важливі зараз проблеми. Так, автор розглядав кримінально-правову характеристику злочинів у торгівлі (спекуляція, обкрадання покупців, продаж недоброякісних товарів). Висвітлювалися також обставини, що підлягають встановленню у справах про злочини в торгівлі. Розкрито способи здійснення цих злочинів і особливості їх дослідження та можливості використання спеціальних знань при розслідуванні зазначених злочинів. Проаналізовано причини й умови, що сприяють здійсненню злочинів у торгівлі, розроблені основи наукової організації діяльності органів суду прокуратури і внутрішніх справ у боротьбі зі злочинами в торгівлі; показані напрями профілактичної діяльності органів розслідування і суду щодо цих злочинів, розкриті можливості криміналістичного прогнозування для попередження злочинів у торгівлі.

Loading...

 
 

Цікаве