WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Бюджетно-правові поняття: теоретико-правовий аспект - Реферат

Бюджетно-правові поняття: теоретико-правовий аспект - Реферат

Бюджетно-правові поняття: теоретико-правовий аспект

Загальновідомо, що будь-яка наука має свій самостійний і відокремлений предмет та становить собою систему знань про явища і закономірності об'єктивного світу. Логічною формою закріплення цих знань є система понять, що розробляються відповідними науками. Саме поняттю відведена певна роль у вирішенні задач, що поставлені перед наукою бюджетного права на сучасному етапі у галузі подальшого вдосконалення і ефективного правового регулювання бюджетно-правових відносин. Це передбачає в першу чергу необхідність глибокої і досить ґрунтовної наукової розробки понять, що містяться в нормах бюджетного права.

Не буде перебільшенням сказати, що в Українській науці бюджетного права проблема бюджетно-правових понять спеціально не досліджувалась і не вивчалась. У сукупності з іншими аспектами понятійно-категорійного апарату бюджетного права даній проблемі присвячені праці переважно загально-теоретичного характеру. Зокрема основні поняття теорії права розглядали у своїх працях такі видатні вчені як А. М. Васильєв, Т.В. Кашаніна, В.Є. Жеребкін. Інші вчені, такі як B.C. Готт, Ф.М. Землянський, М.М. Розенталь розкривали лише філософський аспект даної проблеми, ігноруючи сферу права. Ряд науковців, серед яких Н.В. Сидорова, Ю.А. Крохіна, що займаються питаннями бюджетного права, досить грунтовно зосереджують свою увагу на теоретичних підвалинах бюджетного права, проте не розкриваючи суті бюджетного поняття як одного з елементів понятійно-категорійного апарату бюджетного права. Отже, об'єктом спеціального дослідження дана проблема ще не виступала жодного разу особливо в умовах якісного реформування суспільних відносин, переходу до ринкової економіки та правової держави.

Автор ставить перед собою завдання проаналізувати ступінь наукової розробки проблеми, охарактеризувати бюджетно-правові поняття як складовий елемент понятійно-категорійного апарату бюджетного права на сучасному етапі, окреслити його значення та перспективи розвитку.

Понятійно-категорійний апарат бюджетного права являє собою об'єднання окремих елементів - понять, категорій, термінів, а також їх визначень. Виділення серед понять окремих груп - категорій і термінів - методологічно важливо, оскільки дозволяє уяснити значення поняття, його роль і відвести йому відповідне місце в системі. Зокрема СЮ. Головіна стверджує, що "в понятійному ряду поняття-термін-категорія перше слово має найбільш загальний зміст" [3, c.72]. Поняття - це думка, що відображає в узагальненій формі предмети і явища дійсності [4, с 17; 16 с.21]. Саме в тому, що поняття являється мисленою абстракцією певних сторін, рис, що притаманні предметам об'єктивного світу, полягає його природа. У свій час ще класики марксизму-ленінізму стверджували, що "поняття - це основний будівельний матеріал процесу пізнання та мислення, основна логічна "клітина" пізнання. В цьому смислі ми рахуємо її, цю "клітину", первинною при аналізі інших форм мислення" [13, с.205].

Термін "поняття" було введено ще стоїками. Основоположник школи стоїків Зенон із Кітіона на Крітірозумів під поняттям щось, що було вже пізнане, тобто першопочатково до поняття підходили як до готового, зафіксованого у слові згустку знань [16, с.315]. Пізніше Платон, Гегель, Спінозата інші трактували поняття як синтез, як продукт духовного конструювання, який являвся діалогом мислення з самим собою і реалізувався через мову. Тепер під поняттям розуміють форму мислення, що відображає суттєві якості і відносини предметів і явищ, виділяє загальне шляхом відокремлення основних особливостей окремої групи предметів даного класу [14, с 1600] як форму мислення, яка відтворює предмети та явища в їхніх істотних ознаках [9, c.30; 18, с.24].

Саме через поняття пізнається сутність речей. Воно набуває повної завершеної форми лише в процесі розвитку термінів і визначень, а також у процесі їх практичного застосування. Однак, поняття не тільки добуваються у процесі діяльності людини шляхом практичного їх освоєння, але й направлені на вдосконалення науки (виділено мною - П.Т.). Поняття мають здатність опредмечуватись не лише у мовній формі, але й у наукових працях, діях, де вони об'єктивуються. Ось, що з цього приводу пише ТВ. Кашаніна: "Головну особливість понять в праві складає своєрідна форма їх об'єктивації: вони використовуються в законодавстві" [8, с.36]. Ми цілком підтримуємо цю думку, бо читаючи будь-який бюджетний закон, від першої по останню сторінки зустрічаються бюджетно-правові поняття. Прикладом може бути зовсім новий нормативний акт кодифікованого характеру - Бюджетний кодекс України, який і складається з основних понять, категорій, термінів бюджетного права та містить їх визначення [2]. Справедлива думка про те, що бюджетно-правова наука являється не тільки пізнавально-теоретичною, вона ще і "виробнича" в смислі безпосереднього активного впливу на законодавство і практику його застосування [10, с.91], що досягається звичайно за допомогою її понятійно-категорійного апарату.

Так більшість авторів виходить з того, що юридичні поняття являються нормативними. Нормативність - це саме те, що відрізняє юридичні поняття від понять іншої науки. Але що являє собою сама нормативність, чим обумовлена така властивість юридичних понять, трактується по різному.

Нормативний характер юридичних понять В.К. Бабаев пояснює тим, що "вони в тій чи іншій мірі пов'язані з нормами права, з законодавством" [1, c.110]. Правові поняття дійсно пов'язані з нормами права, однак констатація цього факту сама по собі ще не роз'яснює нормативну природу юридичних понять. До прикладу візьмемо статтю 210 Кримінального кодексу України, що передбачає відповідальність за порушення законодавства про бюджетну систему України. В ній сказано: "Використання службовою особою бюджетних коштів усупереч їх цільовому призначенню або в обсягах, що перевищують затверджені межі видатків, атак само недотримання вимог щодо пропорційного скорочення видатків бюджету чи пропорційного фінансування видатків бюджетів усіх рівнів, як це встановлено чинним бюджетним законодавством, якщо предметом цих діянь були бюджетні кошти у великих розмірах, - карається..."[11]. Тут, як бачимо, зустрічається поняття "великі розміри". Якщо слідувати наведеному визначенню нормативності, необхідно відмітити, що поняття "великі розміри" -поняття юридичне, нормативне, бо в певній мірі пов'язане з нормою права, з законодавством.

Власне таких прикладів можна привести немало. Відповідно, те, що яке-небудь поняття (термін) зустрічається в нормі права, в тексті статті нормативного акту зовсім не перетворює його в поняття юридичне і тим більше в нормативне.

Нормативний характер юридичних понять визначається чимось іншим. Наприклад Г.Т. Чернобель бачить це інше не в нормі права, не у зв'язку поняття із законодавством, а у правовому мисленні. "Нормативне поняття є не що інше, як логічна форма нормативного мислення. Саме таким поняттям і являються юридичні поняття як результат правового мислення" [19, с 106]. Але що являє собою нормативне мислення, що слід розуміти під "правовим мисленням", автор не роз'яснює. Тому його трактування нормативності залишається неясною.

Мислення людини, мислення взагалі здійснюється не хаотично, не беззв'язково, а підкорене певним законам діалектичної та формальної логіки [7, с.48]. Якщо закони ці тлумачити як норми, то можна сказати, що мислення нормативне. Але в такому випадку нормативним слід визнати будь-яке мислення, мислення в будь-якій галузі знань.

Законодавець, досліджуючи суспільне явище, що підлягає врегулюванню, виробляючи норму права, а відповідно, і поняття про це явище, мислить як вчений, його мислення не підкорене ніяким правовим нормам, не виступає нормативним. Нормою стає лише результат його пізнавальної діяльності. Однак норма права як форма відображення не може бути зведена до мислення. Норма - це різновид (форма) соціального, а не логічного відображення, що суттєво відрізняється від таких форм відображення, як поняття і судження.

Loading...

 
 

Цікаве