WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Правова природи поняття про розрахунки за зобов'язаннями шляхом зарахування взаємних грошових вимог - Реферат

Правова природи поняття про розрахунки за зобов'язаннями шляхом зарахування взаємних грошових вимог - Реферат

Правова природи поняття про розрахунки за зобов'язаннями шляхом зарахування взаємних грошових вимог

Належне виконання зобов'язання є нормальним і найбільш поширеним способом припинення зобов'язань. До такого способу припинення зобов'язання, як виконання, деякі автори відносять залік взаємних однорідних вимог: "Залік є по суті способом задоволення таких вимог обох сторін, які засновані на їх зобов'язаннях один перед одним. Тому залік можна вважати способом припинення зобов'язань шляхом виконання" [1, с.365].

Метою даної статті є аналіз нормативних актів і наукової літератури в сфері регулювання і дослідження правової природи поняття розрахунків за зобов'язаннями шляхом зарахування взаємних грошових вимог, а також вироблення науково обгрунтованих пропозицій для удосконалення чинного вітчизняного законодавства. Дослідженню даного питання в науковій літературі в свій час приділяли увагу такі вчені, як В.Ф. Чигирь, Л.А. Новосьолова, О.М. Олейник, Л. Єфімова, М.П. Березина, К.А. Флейшиц, М.В. Зімільова, В.І. Серебровський, 3.1. Шкундін, І.Б. Новицький, Л.А. Лунц та інші, однак вітчизняні науковці не досить часто звертаються до цієї вкрай актуальної для юридичної науки теми.

Частиною 1 ст. 217 ЦК УРСР, нормативно закріплюються три умови, за наявності яких зобов'язання може бути припинено способом взаємних вимог.

Перш за все, вимоги суб'єктів правовідносин повинні бути зустрічними, тобто такими, які витікають з двох різних зобов'язань, між двома особами, з тим, щоб та особа, яка є кредитором по одному зобов'язанню, була боржником й по іншому.

По-друге, зустрічні зобов'язання контрагентів повинні бути однорідними, тобто предметом одного та іншого зобов'язання повинні бути речі одного й того ж роду. Хоча ст. 217 ЦК УРСР допускає залік зобов'язань, де предметом виконання є будь-які родові речі, однак на практиці залік застосовується практично лише у відношенні грошових зобов'язань.

По-третє, нормами ст. 217 ЦК УРСР обумовлене обов'язкове настання строку виконання взаємних обов'язків сторін. Кожна сторона може вимагати належного виконання від боржника його обов'язків в той строк, який передбачений нормами закону або положеннями договору як момент виконання зобов'язання. Якщо строк виконання по зустрічним зобов'язанням не визначено або визначений моментом вимоги, кожна сторона має право пред'явити вимогу про залік у будь-який момент.

Слід зауважити, що положення нового ЦК України мають такий же підхід до визначення припинення зобов'язань зарахуванням. Так, ст. 601 нового ЦК України встановлює, що зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Залік за своєю правовою природою є односторонньою угодою - для проведення заліку достатньо заяви однієї сторони за зобов'язанням. Проте залік не може бути проведений автоматично, інша сторона може висунути свої заперечення стосовно проведення цього способу припинення зобов'язання. Відносно цього окремо можна виділити таку умову проведення заліку, як дійсність або ясність вимог. Передбачається, що між сторонами немає спору стосовно характеру зобов'язання, його змісту, умов виконання тощо.

За загальним правилом заява однієї із сторін по зобов'язанню про необхідність проведення заліку взаємних вимог розглядається як необхідна для проведення заліку дія, а саме: зобов'язання припиняється в момент настання строків виконання по зустрічним, однорідним вимогам.

Згідно зі ст. 218 ЦК УРСР залік не допускається по зобов'язаннях, за якими минув строк позовної давності, а також по зобов'язаннях, що пов'язані з особистістю суб'єктів, які домовляються про проведення заліку.

Особливої правової форми набуває залік при безготівкових розрахунках. Ці особливості, перш за все, пов'язані з правовою природою безготівкових коштів і тим, що розрахунки в безготівковій формі проводяться через фінансово-кредитні установи, та становлять самостійний вид правовідносин - розрахункові правовідносини.

З моменту передачі готівкових коштів в банк вони поступають в загальну масу активів банку, правовий зв'язок грошей з тим чи іншим суб'єктом, їх економічний обіг з цього часу відображається як низка записів по банківському рахунку.

В зв'язку з цим сформувалися дві провідні концепції щодо суті безготівкових розрахунків. Згідно з першою концепцією, прихильником якої є, зокрема, Новосьолова Л.А., "з моменту передачі грошей готівкою в банк, вони зливаються з загальною масою його майна, поступають в його власність", і, як наслідок, "при безготівкових розрахунках товар фактично обмінюється на такий вид активу, як право вимоги до банку про виплату певної грошової суми або перерахування її, засноване на договорі, умовами якого клієнту надане безумовне і не пов'язане строком право вимагати від банку здійснення таких дій." [2, с.37, 46].

При такому підході до розуміння правової природи безготівкових розрахунків під час проведення заліку взаємних вимог слід виходити з того, що цивільне законодавство в такому випадку надає боржнику можливість зарахувати проти вимог нового кредитора свої вимоги до старого кредитора, якщо сама вимога виникла з підстав, існуючих до моменту отримання боржником повідомлення про уступку вимоги, і строк вимоги наступив до його отримання або цей строк не зазначений або визначений моментом вимоги.

В Цивільному кодексі 1963 р. дане правило знайшло своє відображення в ст. 200: боржник вправі висувати проти вимоги нового кредитора всі заперечення, які він мав проти першого кредитора до моменту отримання повідомлення про уступку вимоги.

Виходячи з правової концепції, прибічником якої є Новосьолова Л.А., та положень ст. 200 ЦК УРСР, при безготівкових розрахунках боржник (або банк, який обслуговує платника) має право здійснити залік своїх вимог до платника по відношенню до одержувача коштів.

Згідно з іншою теорією правової природи безготівкових коштів, яку підтримують Єфімова Л.Г. та ОлейникО.М., переданівбанк гроші залишаються власністю клієнта, виділяються за кількісним показником та фіксуються в записах по рахунку: "Передача грошей банку не змінює речових прав, а тільки встановлює додаткові обтяження цих прав. Якщо укладається договір банківського вкладу, то право власності не переходить до банку, який отримує тільки право користування грошима, яке обтяжене зобов'язаннями повернути суму за вимогою або зі спливом строку і виплатити проценти. Якщо мова йде про банківський рахунок, то гроші залишаються об'єктом права власності клієнта, який знаходиться під владою банку, розпорядчі ж функції власника здійснюються з обтяженням обов'язками банку". [3, с.265].

При такому підході платіж в безготівковій формі розглядається як передача певної кількості речей (грошових знаків у безготівковій формі), а саме грошове зобов'язання розуміється як "зустрічний обов'язок іншої сторони провести розрахунки за надане виконання, тобто передати контрагенту певну кількість грошових знаків в готівковій або безготівковій формі." [4, с.61].

Обидві теорії заслуговують на увагу мають свої позитивні риси. Так, точка зору запропонована Єфімовою Л.Г., є прийнятною стосовно розуміння речової природи безготівкових коштів: "визнання правовідношення обов'язковим зовсім не виключає речової природи його предмета" [5, с.32]. Але з іншого боку, не можна погодитися з тією позицією, що гроші, передані в банк, залишаються власністю клієнта, як зазначають Єфімова Л.Г., Олійник О.М.

Пункт 1 Розділу IX Інструкції "Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті", затвердженої постановою Правління НБУ № 135 від 29.03.2001р., залік взаємних вимог визначає як один з видів розрахунків, за якими взаємні зобов'язання боржників і кредиторів погашаються в рівнозначних сумах, і лише за їх різницею здійснюється платіж на загальних підставах.

Loading...

 
 

Цікаве