WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Примусове виконання обов'язку в натурі в зобов'язаннях з виконання робіт та надання послуг - Реферат

Примусове виконання обов'язку в натурі в зобов'язаннях з виконання робіт та надання послуг - Реферат

Примусове виконання обов'язку в натурі в зобов'язаннях з виконання робіт та надання послуг

В діючому ЦК УРСР наслідки невиконання зобов'язань, за якими боржник повинен виконати певну роботу, встановлюються ч. 4 ст. 208, згідно з якою в разі невиконання боржником зобов'язання виконати певну роботу кредитор вправі виконати цю роботу за рахунок боржника, якщо інше не випливає з закону або договору, або вимагати відшкодування збитків. Встановлення в законодавстві таких положень в юридичній літературі пояснювалось тим, що примусове виконання в натурі в зобов'язаннях такого виду неможливе.1

Однак не можна сказати, що така позиція підтримувалась всіма вченими-юристами. Питання щодо можливості використання такого способу захисту цивільних прав та інтересів, як примусове виконання обов'язку в натурі у зобов'язаннях з виконання робіт або надання послуг завжди викликали дискусії серед вчених юристів. Так, Константинова B.C. вважає, що немає перепон для використання такого способу захисту в зобов'язаннях з виконання робіт або надання послуг.2 Краснов Н.І. навпаки вважає, що застосування примусового виконання обов'язку в натурі в цій ситуації є теоретично необгрунтованим, а тому недопустимим.3

Новий Цивільний кодекс України встановив загальний перелік способів захисту цивільних прав та інтересів. Згідно з ч. 2 ст. 16 ЦК України встановлюється, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

При цьому новий ЦК України прямо не обмежує право учасників цивільних правовідносин на обрання того чи іншого способу захисту цивільних прав та обов'язків. Таким чином, можна було б зробити висновок про те, що застосування такого способу захисту цивільних прав та інтересів, як примусове виконання обов'язку в натурі, можливе й в зобов'язаннях з виконання робіт та надання послуг.

Однак в ст. 621 ЦК України встановлюється такий самий принцип як і в ч. 4 ст. 208 діючого ЦК УРСР та зазначається, що у разі невиконання боржником для кредитора певної роботи чи ненадання йому послуги кредитор має право виконати цю роботу власними силами або доручити її виконання чи надання послуги третій особі і вимагати від боржника відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов'язання. Зі змісту цієї норми можна зробити висновок, що все ж таки законодавство України встановлює загальне правило щодо спеціального застосування у вищеназваних відносинах такого способу захисту цивільних прав та інтересів, як відшкодування збитків при цьому зазначаючи, все ж таки, що виключення можуть встановлюватись договором, актами цивільного законодавства або випливати з суті самого зобов'язання. Таким чином, можна говорити про загальне правило встановлене законодавством України щодо недопустимості використання примусового виконання обов'язку в натурі в зобов'язаннях з виконання робіт або надання послуг з якого можливі виключення.

Про такі виключення можна говорити, наприклад, у відносинах, які виникають на підставі договорів побутового підряду. Згідно зі ст. 865 ЦК України за договором побутового підряду підрядник, який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується виконати за завданням фізичної особи (замовника) певну роботу, призначену для задоволення побутових та інших особистих потреб, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Згідно з ст. 15 Закону України „Про захист прав споживачів", яка встановлює спеціальні права споживачів щодо захисту своїх цивільних прав та інтересів у разі порушення виконавцем умов договору про виконання робіт і надання послуг, встановлюється, що у випадку, якщо виконавець своєчасно не приступає до виконання договору або виконує роботу так повільно, що закінчити її у визначений термін стає неможливим, споживач має право відмовитися від договору про виконання робіт і надання послуг і вимагати відшкодування збитків. Якщо під час виконання робіт або надання послуг стане очевидним, що їх не буде виконано згідно з умовами договору, споживач має право призначити виконавцю відповідний термін для усунення недоліків, а в разі невиконання цієї вимоги у визначений термін - розірвати договір і вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення недоліків третій особі за рахунок виконавця. Уразі виявлення недоліків у виконаній роботі (наданій послузі) споживач має право за своїм вибором вимагати: безоплатного усунення недоліків у виконаній роботі (наданій послузі); відповідного зменшення ціни виконаної роботи (наданої послуги); безоплатного виготовлення іншої речі з такого ж матеріалу і такої ж якості чи повторного виконання роботи; відшкодування завданих йому збитків з усуненням недоліків виконаної роботи (наданої послуги) своїми силами чи із залученням третьої особи.

Таким чином, Закон України „Про захист прав споживачів" надає споживачам право використовувати у відносинах з виконання робіт та надання послуг на рівні з іншими способами захисту цивільних прав та інтересів, такий спосіб захисту як примусове виконання обов'язку в натурі.

Наступні виключення з загального правила можна знайти і в самому ЦК України. Так, ст. 852 ЦК України встановлює, що якщо підрядник відступив від умов договору підряду, що погіршило роботу, або допустив інші недоліки в роботі, замовник має право за своїм вибором вимагати безоплатного виправлення цих недоліків у розумний строк або виправити їх за свій рахунок з правом на відшкодування своїх витрат на виправлення недоліків чи відповідного зменшення плати за роботу, якщо інше не встановлено договором. За наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Стаття 858 ЦК України визначає відповідальність підрядника за неналежну якість роботи і встановлює, що якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника: 1) безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк; 2) пропорційного зменшення ціни роботи; 3) відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором.

Слід зазначити, що ЦК України не передбачає застосування примусового виконання обов'язку в натурі, тобто прямо не надає право кредитору вимагати від боржника виконання робіт у відносинах за договором будівельного підряду або надання послуг за загальними положеннями, закріпленими в главі 63 нового ЦК України „Послуги. Загальні положення".

Однак, на нашу думку, це не означає, що застосування такого способу захисту цивільних прав та інтересів не можливе у досліджуваних відносинах. Як зазначалось вище, ст. 621 встановлює, що виключення з загального правила можуть встановлюватись актами цивільного законодавства, договором або випливати з суті зобов'язання.

До зобов'язань, які за своєю суттю передбачають необхідність надання кредитору можливості застосовувати для захисту своїх цивільних прав та інтересів такий спосіб захисту як примусове виконання обов'язку в натурі, на нашу думку, перш за все відносяться відносини, коли боржником у зобов 'язанні з виконання робіт або надання послуг виступають підприємства-монополісти на ринку. Це стосується, насамперед, Укрзалізниці на ринку залізничних перевезень, Укртелекому на ринку послуг зв'язку.

Враховуючи особливий статус таких суб'єктів законодавство України встановлює спеціальні норми для захисту прав фізичних та юридичних осіб - споживачів таких послуг. Так, ст. 22 Закону України „Про залізничний транспорт" встановлено, що перевізники не мають права відмовляти пасажирові та відправникові вантажу в перевезенні, крім випадків, передбачених Статутом залізниць України.

Застосування боржником у відносинах з такими підприємствами способу захисту цивільних прав, передбаченого ст. 621 ЦК України, є неможливими, оскільки боржник в такому випадку є монополістом і кредитор не може доручити виконання третім особам через відсутність на ринку інших суб'єктів, які надають такі послуги (наприклад, перевезення залізничним транспортом). І хоча новий ЦК України ні в гл. 63, ні в гл. 64, які встановлюють загальні правила надання послуг та регулювання відносин перевезення, прямо не надає право кредитору вимагати від боржника надання послуги перевезення, ми вважаємо, що у відносинах з надання послуг перевезення залізничним транспортом кредитор має право застосовувати такий спосіб захисту своїх цивільних прав та інтересів як примусове виконання обов'язку в натурі.

Loading...

 
 

Цікаве