WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Право на життя - Реферат

Право на життя - Реферат

Право на життя

Законодавча система України закріплює, що людина, її життя і здоров'я є найвищою соціальною цінністю.

Ця конституційна засада всієї правової системи створює відповідний правовий режим реалізації різноманітних елементів права на життя у тій чи іншій правовій галузі.

Конституція України у ст.27 закріплює положення: "Кожна людина має невід'ємне право на життя. Ніхто не може бути свавільно позбавлений життя. Обов'язок держави - захищати життя людини". Деклароване у конституційному акті право, що є невід'ємним елементом всієї системи прав людини, є зрозумілим для всіх і кожного. Що для людини є зрозумілішим ніж поняття "життя"? Однак у практиці повсякденного застосування законодавства, що торкається захисту та охорони права на життя, виникають численні проблеми та ускладнення правового характеру. З метою уникнення зазначених ускладнень, видається необхідним визначитись зі змістом, складом та правовим розумінням цього явища.

Ставлячи запитання, чим є право на життя з точки зору юридичного поняття, зауважимо, що це є категорія, яка регулює відносини з приводу такого блага фізичної особи, як благо життя. Це благо носить нематеріальний характер і є об'єктом регулювання численних галузей права.

Життя є особистим немайновим благом фізичної особи (людини). Цим благом особа наділена і є її носієм внаслідок еволюційного природного процесу, продуктом якого є все людство.

Благо життя є біологічною базою, основою на якій будується право людини на життя, що є категорією соціальною і етично-правовою. Благо життя є основою формування розуміння права на життя, його складових елементів, змісту та значення.

Вчені-юристи активно досліджують проблеми здійснення права на життя людини. Серед таких відомих науковців-правників необхідно відзначити Л.О. Красавчикову, М.М. Малеїну, О.М. Єрмолаєва, З.В. Ромовську, О.І. Йойриш, О.О Красовського, М. Ардашеву, М.І. Ковальова, О.В. Тихомирова, Н. Болотіну та багатьох інших.

Учинній правовій системі питаннямохфоші, захиступорядку здійснення праванажиття присвя-чено норми конституційного, кримінального, цивільного, сімейного, екологічного права України.

Особливо важливого значення набуває розширення сфери регулювання суспільних відносин у частині здійснення права на життя у реформованому цивільному та сімейному праві України.

Зокрема у ст.270 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України) визначено, що "Відповідно до Конституції України фізична особа має право на життя ...". Цивільне законодавство відносить право на життя до системи особистих немайнових прав, що забезпечують природне існування фізичної особи (глава 21). У ст.281 (Право на життя) зазначено, що це право має невід'ємний характер і її носій (фізична особа) не може бути позбавлений життя. Далі у цій статті законодавець розміщує правову норму, пов'язану з положеннями кримінального права щодо змісту поняття необхідної оборони (права захищати своє життя від протиправних посягань будь-якими засобами, не забороненими законом).

Крім вище зазначених положень, до змісту права на життя законодавець відносить наступні елементи: обов'язковість проведення медичних, наукових та інших дослідів лише щодо повнолітньої дієздатної особи за її вільною згодою; заборону задоволення прохання фізичної особи про припинення її життя; обов'язковість стерилізації лише повнолітньої особи за її бажанням та особливу вимогу щодо порядку стерилізації недієздатної особи; порядок проведення операцій по штучному перериванню вагітності, штучного запліднення та перенесення зародка в організм жінки.

Іншими словами, законодавець, відштовхуючись від існуючих правових концепцій та домінуючих поглядів вчених-правників, зробив спробу максимально широко регламентувати елементи права на життя у одному нормативно-правовому акті.

Сучасна цивілістична наука, активно досліджуючи перспективи правового регулювання здійснення права на життя, містить різноманітні точки зору які інформують існуючі правові концепції.

Право на життя в об'єктивному значенні - це сукупність цивільно-правових норм, спрямованих на охорону життя людини, які встановлюють неможливість самовільного позбавлення життя, заборону активної евтаназії, дозвіл на штучне запліднення та імплантацію ембріона, а також самостійне вирішення жінкою питання про материнство, у тому числі і щодо штучного переривання вагітності. Як наслідок, елементом права на життя у розумінні цивільного права визначається: право на штучне запліднення та імплантацію ембріона; право жінки на штучне переривання вагітності; право на стерилізацію; право на евтаназію.

До змісту елементів, які формують право на життя, у цивілістичному значенні відносять також необхідність визначення юридичних меж життя (його початку та закінчення); право вимагати підтримки медичними засобами внутрішньоутробний розвиток плоду у тілі матері, яка визнана за медичними критеріями померлою. В той же час відомий дослідник особистих немайнових прав людини М.М. Малеїна зазначає, що відносини з приводу штучного запліднення та імплантації ембріона, штучного переривання вагітності, стерилізації мають відношення до інтересів саме батьків. "Зміст права на життя можуть складати тільки ті повноваження, які належать вже існуючому суб'єкту, людині яка народилась. Повноваження на проведення штучного запліднення, імплантації ембріона, штучного переривання вагітності, стерилізації ембріону не належать, а закріплені за майбутніми батьками, але не як складові права на життя, а як складові права на здоров 'я.

З позицій цивілістики зміст права на життя складається з правомочностей збереження життя (індивідуальності) та правомочності на розпорядження життям.

У цивілістичній науці існують позиції, пов'язані з сучасними природознавчими концепціями та розумінням життя людини як складної єдності фізіологічного існування та соціального буття. Як наслідок, робиться висновок про те, що об'єктом цивільного права під нематеріальним благом життя розуміється фізіологічне існування людини від моменту народження до моменту смерті. Цивільно-правові засоби захисту даного блага повинні забезпечити нормальне фізичне існування індивіда при відсутності загрози незаконного припинення цього існування.

Вочевидь, існуюче різноманіття поглядів розуміння права на життя у межах тільки цивільно-правової науки підкреслює необхідність подальшого удосконалення рівня теоретичного розуміння даного явища.

Проте виникає питання, на чому будуються зазначені правові концепції? Відповідь на це міститься у розумінні поняття "життя".

Філософське розуміння "життя" побудоване на розумінні його як форми руху матерії, яка втілюється і реалізується в індивідуальних біологічних організмах або в їх сукупності. Життю властиві якості обміну речовин, росту, розвитку, розмноження та змін під постійним впливом оточуючого середовища та генетичних мутацій.

Сучасні природознавчі концепції, визначаючи поняття "життя", перераховують його основні властивості: складність і відокремленість існуючої системи; отримання енергії з оточуючого середовища, яка спрямовується на підтримання високої впорядкованості системи; активне реагування на оточуюче середовище; здатність до прогресу та ускладнень системи; здатність до розмноження (самовідтворення); передача нащадкам схожості з батьками шляхом використання інформації, закладеної у генах; властивість пристосовуватись до оточуючого середовища.

Об'єднуючи зазначені риси та виділяючи найбільш суттєві з них, можна стверджувати, що життя - це форма існування складних, відкритих систем, властивістю яких є самоорганізація та самовідтворення. Не менш важливою виступає така риса життя, як властивість живого організму зберігати та передавати інформацію.

На базі зазначених філософських та природознавчих позицій побудоване і сучасне медичне розуміння життя. Життя характеризується такими властивостями, як структурованість (окремі частини мають закономірне розташування та об'єднані у комплекси), асиміляції (здатності до обміну речовин та енергії з оточуючим середовищем), властивостями до розмноження, спадковості, здатністю змінюватись, подразливістю.

Loading...

 
 

Цікаве