WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Роль колеги оборонців в організації правового захисту політичних в’язнів у політичних судових процесах у східній Галичині (1918 - 1926 pp.) - Реферат

Роль колеги оборонців в організації правового захисту політичних в’язнів у політичних судових процесах у східній Галичині (1918 - 1926 pp.) - Реферат

Інші ж адвокати, яких була більшість, вважали за необхідне заперечення обвинуваченими своєї вини, а зізнання на допитах у поліції пояснювати як наслідок застосування до них побоїв. Ця група адвокатів вважала, що доказів вини обвинувачених зібрано недостатньо, і польський суд не посміє винести обвинувальний вирок. Суд засудив І. Луцейка і В. Крупу до смертної кари. Коли було вирішено клопотати про помилування, яке гаряче підтримав головуючий у справі, то по прямому телефонному зв'язку з канцелярії Президента Польщі запитали думку прокурора. Останній сказав: "Я рішуче заперечую проти помилування. Якби обвинувачені визнали свою вину, я б найгарячіше прилучився до позиції суду."25 Після цих слів з телефонної трубки від імені канцелярії Президента прозвучала фраза: "Президент не скористався з права помилування". Через декілька годин хлопців було розстріляно.

Не зайвим буде тут хоча б коротко згадати про те, що після заборони польською поліцією Українського Горожанського Комітету і безуспішної боротьби за відновлення його діяльності українські адвокати 17 січня 1923 року внесли до воєводського управління на затвердження проект Статуту про створення Союзу Українських Адвокатів (далі - СУА). Найбільш активними в розробці статуту СУА були адвокати Стефан Федак, Масимілян Левицький, Володимир Охримович, Мирослав Янкевич, Михайло Волошин, Євген Давидяк, Мар'ян Глушкевич, Ізидор Голубович, Ярослав Олесницький, Юліан Лещій, Альфред Говикович, Степан Бандель, Євген Гвоздецький, Лев Ганкевич, Іван Волошин, Іван Кміцикевич, Микола Шухевич та ін.

Наказом воєводи від 5 травня 1923 року Статут СУА було затверджено. Ініціативний комітет українських адвокатів у складі М. Левицького, Б. Євина і Л. Ганкевича скликав Загальні Констатуючі Збори Товариства СУА. 20 травня 1923 року о 9 год.30 хв. у приміщенні товариства "Бесіда" перші Загальні збори великою промовою відкрив М. Левицький. Головою зборів було обрано адвоката Йосипа Партацького зі Станіслава, секретарем - Романа Домбчевського з Миколаєва. На зборах були присутні 50 адвокатів і 15 кандидатів до адвокатури.

На цих зборах було обрано керівництво СУА, що звалося "Виділ". До першого Виділу було обрано: головою - С Федака, його заступником - Л. Бачинського; членами Виділу: А. Гарасимовича, Ф. Євина, М. Левицького, Є. Давидяка, Л. Ганкевича, М. Глушкевича, М. Волошина, В. Загайкевича, А. Малецького, С Шухевича, О. Надрагу

СУА був новим вищим ступенем національного гуртування української адвокатури з метою "оборони українських національних прав" (ст. 2 статуту СУА). Як слушно відзначав один із польських адвокатів, українські адвокати відіграли визначну роль в обороні національних прав, були творцями "українізму", "його вогнищем і оборонцем." Нова організація українських адвокатів відновила Колегію Оборонців.

Ініціатива організації захисту в судових політичних справах не завжди виходила від Колегії Оборонців. З часом, коли підпільні прокомуністичні, про комсомольські організації УВО, а потім ОУН активізували свою діяльність, сама практика залучення адвокатів до участі у кримінальних справах дещо змінилась. Зокрема, керівники цих організацій або інші особи могли звертатися до конкретних адвокатів з проханням взятися за підбір необхідної кількості адвокатів для участі у конкретній справі. Такий адвокат сам підбирав склад оборони, він розподіляв між адвокатами гонорар, був "провідником оборони". Незважаючи на це, сама методика вироблення тактики захисту залишалася попередньою - регулярні наради Колегії Оборонців. У справі про вбивство Львівського шкільного куратора Собінського Лев Ганкевич надсилає українським адвокатам листа : "Саме сьогодні дістав я доручення обняти провід оборони і зайнятись технічною стороною того процесу (підкреслення мої - І.Г.). Коли хочете взяти участь в обороні тих хлопців, то прошу порозумітися - зі мною". Оскільки в переважаючій частині політичних судових процесів за свою участь у них українські адвокати не отримували гонорару то з часом з великого числа адвокатів Колегії Оборонців утворилася дуже мала група адвокатів, які постійно брали участь у таких процесах. Це: М. Глушкевич, В. Старосольський, С Шухевич, С Шевчук, і Л. Ганкевич. Решта адвокатів якщо і брала участь, то лише зрідка.28 З цих причин Колегія Оборонців як така вже в 1926 році перестала існувати. На засіданні СУА 14 жовтня 1933 року Лев Ганкевич, розповідаючи присутнім про історію заснування Колегії, між іншим, сказав: "Існувала вона (Колегія Оборонців -1. Г.) до 1926 року і від того часу заглохла".29 Хоча впродовж наступних років українські адвокати продовжували користуватися давно виробленою методикою колективного опрацювання тактики захисту, збиралися на свої наради, а подекуди і вузьке коло адвокатів, що брали участь у кримінальній справі, називало себе Колегією Оборонців, але в ці слова вкладався уже дещо інший зміст. Так, адвокат Кость Паньківський у листі до 3. Книша, розповідаючи про підготовку до участі у справі Біласа, Данилишина та інших, в грудні 1932 року описує неодноразові засідання колегії оборонців з питань тактики у даній справі.30 Аналогічно в цій самій справі адвокат Олександр Марітчак також пише про засідання колегії оборонців: "При Союзі Українських Адвокатів у Львові існувала колегія оборонців, що займалася політичними процесами перед польськими судами на всій території Польщі... Також у процесі перед наглим судом у Львові проти Біласа, Данилишина і товаришів згадана колегія призначила для оборони таких адвокатів: д-ра Володимира Старосольського і мене для Василя Біласа, д-ра Степана Шухевича і д-ра Костя Паньківського для Дмитра Данилишина - як головних обвинувачених."

Починаючи з 14 жовтня 1933 року, на засіданні СУА було розпочато роботу з відновлення Колегії Оборонців. В ході широких дискусій, які точилися і весь 1934 рік, українські адвокати не зуміли дійти згоди, і Колегія Оборонців стала історією. Проблема дослідження причин занепаду діяльності Колегії Оборонців потребує спеціального розгляду, в ході якого слід було б зачепити і ряд етико-моральних причин, проаналізувати вплив на Колегію Оборонців інших чинників соціально-економічного і політичного розвитку української адвокатури. Разом з тим, залишається беззаперечним фактом те, що Колегія Оборонців залишила помітний слід у визвольних змаганнях українців Східної Галичини.

Отже, Колегія Оборонців, будучи громадсько-дорадчим органом для українських адвокатів, відіграла помітну роль в організації правового захисту українців у політичних судових процесах. Саме в Колегії Оборонців українські адвокати формувалися не лише як захисники в кримінальних справах, але й як борці за національну ідею. Жертовне служіння українських адвокатів Галичини в 20-30 - х роках XX ст. справі захисту українських революціонерів у політичних судових процесах гідне наслідування адвокатами незалежної України XXI століття.

Література

Стаття рекомендована до друку кафедрою історії та теорії держави і права Львівського національного університету ім. Івана Франка (протокол № 14 від 25.05.2003 року).

Loading...

 
 

Цікаве