WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Особливості оціночного компонента правосвідомості молоді - Реферат

Особливості оціночного компонента правосвідомості молоді - Реферат

Нас, як дослідників, цікавила і відповідь молодих людей на питання „Що заставляє людей виконувати закони?", адже на цю проблему існують дві протилежні точки зору. Перша сприймає людину як раціональну істоту, яка робить вибір між можливими варіантами поведінки, і співвідносить при цьому майбутні блага та задоволення з ризиком бути покараною. Якщо загроза бути покараною і тяжкість покарання виявляться сильнішими, ніж очікувані блага, тоді людина закон не порушить і потенційний правопорушник не перетвориться в реального. Представники другої точки зору (їх ще називають „психіатрами") рішуче заперечують цю модель як таку, що не відповідає дійсності. Вони стверджують, що законослухняність є наслідком не страху покарання, а результатом впливу моральних норм і моральних заборон. При відсутності внутрішнього „гальма" погроза застосування санкцій майже не має сенсу1.

В результаті анкетування були отриманні наступні результати: молодих людей заставляє виконувати закони страх перед покаранням (50,5 %), переконання в необхідності і корисності законів (20,7 %), звичка виконувати правила поведінки (13,1 %), пасивне сприйняття оточуючого правового порядку (8,6 %), страх бути осудженим (ою) знайомими, друзями (5,1 %)2, інші причини (2 %). Таким чином, результати дослідження підтвердили право на існування двох вищезгаданих теорій, але все ж таки основним регулятором поведінки молодих людей є страх перед покаранням. Результати досліджень, які проводилися радянськими дослідниками в 70-80 роках минулого століття3, також свідчать про існування в молодіжному соціумі значної кількості тих осіб, для кого страх перед покаранням („страх відповідальності") є головною причиною виконання правових норм. Соціологічні дослідження радянського періоду мають велику цінність для нас, оскільки дають можливість зробити наступні висновки:

1) тенденція домінування страху перед покаранням серед причин, які заставляють молодь виконувати закони, носить стійкий характер;

2) виявлена спадковість і схожість у поглядах батьків (молоді 70—80 років XX ст.) та їхніх дітей (молодь кінця XX - початку XXI ст.) щодо страху відповідальності як основної причини, яка заставляє виконувати закони.

Цілком очевидним є те, що реакція молодих людей на погрозу застосування покарання різноманітна. Саме за ставленням до погрози бути покараним за вчинене правопорушення молодих людей можна поділити на три категорії:

1) правослухняні молоді люди, які обирають правильний шлях поведінки незалежно від правових санкцій,

2) потенційні злочинці, які утримуються від правопорушень тільки страхом перед можливим покаранням,

3) правопорушники, які хоча і остерігаються правових санкцій, але не настільки, щоб не порушувати правові норми.

Важко однозначно встановити, до якої конкретної категорії відноситься молода людина адже це залежить від життєвих ситуацій, психічного стану індивіда та інших факторів. В результаті анкетування ми встановили, що більшість молодих людей (64,1 %) бачать себе в майбутньому правослухняними громадянами. Насторожує той факт, що 27,3 % опитаних не можуть відповісти на це питання, тобто спостерігається тенденція до невизначеності правової установки на майбутню правомірну поведінку, а 7,6 % опитаних молодих людей впевнені, що в майбутньому будуть правопорушниками. 2 молодих людей зізналися, що взагалі не визнають будь-яку владу і її закони. Результати нашого дослідження, які свідчать про схильність значної частини молодих людей до вчинення злочинів, збігаються з результатами соціологічного дослідження проведеного Й. Васьковичем4.

Така ситуація в майбутньому цілком можлива, якщо будуть й надалі розвиватися настрої і тенденції по відношенню до злочинів і злочинців, які існують в молодіжному середовищі сьогодні.

Серед сучасної молоді спостерігається терпиме ставлення до злочинів і злочинців. Така ситуація є наслідком поширення в українському соціумі антисуспільних поглядів: відкритого пропагування порушення правових заборон, впровадження цінностей кримінальної субкультури, культивування жорстокості та цинізму, духу споживацтва. Про панування в молодіжному середовищі культу грошей і не важливо яким шляхом (законним чи незаконним) вони зароблені, свідчать результати соціологічного дослідження проведеного серед молоді Білорусії, Росії, України5. Так, наприклад, до того щоб зайняти посаду, де можна брати великі хабарі спокійно ставляться 47,7% респондентів, а 7 % хотіли мати таку можливість. Відкрити „свою справу" і не платити податки хотіли 28, 2% , а осуджують це 26, 4% ; взяти силою те, що хочеться бажали б 13, 3 % , а „спокійно ставляться до цього" 31, 4 % опитаних. Змінилося і ставлення молоді до крадіжок. Якщо молоді люди дореформеного періоду з обуренням сприймали факти крадіжок, то сучасна молодь в більшості ставиться до них терпимо, а інколи із захопленням перед винахідливими способами крадіжки чи перед розміром вкраденого. Молоді люди, які бачать як поруч крадуть інші і при цьому часто не несуть відповідальності, починають вважати крадіжку нормальним явищем. В них виникає впевненість, що самому можна вчиняти подібне і не бути за це покараним, а якщо тебе спіймають працівники правоохоронних органів, то тобі просто „не повезло". Крім того, в молодіжному середовищі (як і в українському суспільстві взагалі) широкого розповсюдження набуло явище подвійних стандартів щодо відповідальності за вчинення крадіжки: якщо ти вкрав на невелику суму до тебе застосують суворе покарання, а якщо крадіжка вчинена на велику суму - тобі за це нічого не буде. Причому це явище не є новим і суто українським. Свідченням цього можуть бути прислів'я інших народів: якщо ти вкрадеш булку - тебе посадять в тюрму, якщо ти вкрадеш залізницю тебе оберуть в Сенат (американське прислів'я); закон - це павутиння: джміль проскочить, а муха заплутається (російське прислів'я).

Ставлення молоді до злочинів та злочинців є неоднаковим і залежить від багатьох факторів: мотиву злочину, особи правопорушника, ступеня небезпечності скоєного злочину. Так, до крадіжки більшість молодих людей ставиться лояльніше, ніж до вбивства. Хоча останнє твердження є спірним. З одного боку спостерігається агресивність по відношенню до вбивць, як наслідок можна почути висловлювання типу „таких гадів треба вбивати", „вішати їх треба", „садити до кінця життя в тюрму". А з іншого - лібералізація ставлення до осіб, які вчинили вбивство. Це можна проілюструвати такою життєвою історією: вихователька дитсадка на запитання „Ким ти хочеш стати коли виростеш?" отримала відповідь від кількох хлопчиків - кілерами.

Серед основних причин порушення законодавства в Україні молодь виділяє незнання законів (30,3 %), безкарність правопорушників (23,2%), відсутність солідарності з нормами права (16,2%), бездіяльність правоохоронних органів (12,6 %). 9,6 % молодих людей вибрали варіант "інші причини", серед яких були названі „складне соціально-економічне становище в державі", „ не створення в державі належних умов для того, щоб її громадяни не порушували закони", „недосконалість законодавства", „невідповідність прагнень і можливостей", „український менталітет", "наша поінформованість про існуючі права і свободи людини". 8,1 % опитаних не змогли відповісти на поставлене питання і визначити основні причини порушення вітчизняного законодавства

Ставлення молоді до злочинців істотно відрізняються від офіційно прийнятого, якщо мотиви, якими керувався правопорушник, вважаються безкорисливими або такі, що потребують поблажливості, а то й поваги (наприклад, помста за рідну чи близьку людину). Деякі з опитаних молодих людей зізналися, що інколи вони не засуджують людей, які хочуть взяти від життя все, ще можна; що їм подобається спритність деяких правопорушників і вони сподіваються, що їх не зловлять; їх тішить коли хтось „пошиє в дурні" працівників правоохоронних органів.

В українському суспільстві спостерігається не тільки поширення лояльного ставлення де злочинів, які вчиняються іншими людьми, але і збільшується кількість молодих людей, які самі вчинили злочини. Ріст злочинності серед молоді яскраво показаний на такому жарті, який поширений серед журналістів: сьогодні школи і ПТУ просять встановити в них міліцейські пости, а завтра ОМОН прийдеться посилати на „розборки" в дитсадки.

Рівень правосвідомості сучасної молоді ілюструють і такі результати відповідей на запитання "Якщо за вчинений Вами злочин правоохоронні органи притягнули де відповідальності іншу людину, то якими будуть Ваші дії?". 31,3 % респондентів не зізналися, 15,2 % - зізналися, а 53,5 % опитаних - не знають, як би вони вчинили. Такі дані свідчать пре несформованість позитивної установки в значної частини молоді. Прикро, але більшість молодих людей вважають, що в Україні можна уникнути відповідальності за вчинене правопорушення (84,8 %), якщо ти, чи твоя сім'я маєте зв'язки, гроші, високий соціальний статус. Причому на впевненість молодих людей про безкарність за вчинений злочин впливає як досвід (власний та досвід знайомих і друзів), так і інформація, яку молодь отримує із засобів масової інформації. Хотілося б підкреслити, що саме засоби масової інформації мають величезний вплив на формування правосвідомості молодих людей. Характерно, що молодь відмічає наявність більшої негативної інформації про вітчизняне законодавство, практику його застосування, діяльність правоохоронних органів в ЗМІ. Радіо- і телепередачі стали своєрідними лікбезами для правопорушників-початківців та потенційних правопорушників, оскільки дають основи знань щодо того, як скоїти злочин, „замести сліди злочину" та уникнути відповідальності за допомогою різних законних і незаконних способів. Тому цілком справедливо, що на ініційованій та проведеній молодими вченими Всеросійській науково - теоретичній конференції „Правовая культура в России на рубеже столетий" (Волгоград, 17 лютого 2001 рік) була піднята проблема відповідальності ЗМІ за низький рівень правосвідомості населення. Учасники конференції визнали, що сьогодні ЗМІ впливають на правову культуру більш негативно, ніж позитивно, хоча мають всі необхідні передумови для правового просвітництва мас6.

Loading...

 
 

Цікаве