WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Особливості оціночного компонента правосвідомості молоді - Реферат

Особливості оціночного компонента правосвідомості молоді - Реферат

Особливості оціночного компонента правосвідомості молоді

Стан, який переживає сучасне українське суспільство, можна з повним правом назвати часом крутого цивілізаційного перелому, адже кінець XX - початок XXI ст. ознаменовані грандіозними змінами в політиці, економіці, духовному і правовому житті нашого соціуму. Наслідком реформування правової системи є глобальні зміни в правосвідомості народу, його окремих соціальних груп та індивідів. В першу чергу зміни правосвідомості відбуваються в молодіжному середовищі. За перехідний період, як правило, встигає сформуватися ціле покоління молодих людей, правосвідомість яких значно відрізняється від правосвідомості молоді дореформеного періоду. Істотні зміни в правовій свідомості молоді сучасного українського суспільства викликали нагальну потребу в спеціальному науковому дослідженні всіх аспектів даної проблематики. Вивчення динаміки правосвідомості молодих людей дозволяє визначити характерні риси змін, які відбуваються в сучасному суспільстві взагалі, і в молодіжному середовищі зокрема, а також прогнозувати їх розвиток. Все це пояснює закономірність інтересу до вивчення правосвідомості молоді.

Проблема правосвідомості молоді була поставлена в 70-х роках XX століття радянськими вченими. Ця тема досліджувалася Дольовою А.І., Каменською В.І., Козюброю М.І., Корнієнко Л.М., Оксамитним В.В., Рабиновичем П.М., Ратіновим А.Р., Марковою Г.І. та іншими. Дослідження правосвідомості молоді, які були проведені в радянську добу, мали цілий ряд позитивних рис, зокрема це: 1) постановка проблеми і розробка методики дослідження правосвідомості молоді, 2) комплексність теоретичного і практичного дослідження правосвідомості молодих людей, 3) високий теоретичний рівень узагальнень щодо правосвідомості молоді, 4) розробка науково обгрунтованих рекомендацій по підвищенню правосвідомості молодих людей. Поруч з позитивними рисами дослідження радянських науковців мали і ряд недоліків, зокрема: а) заідеологізованість досліджень правосвідомості молоді; б) відірваність вітчизняних досліджень правосвідомості молодих людей від світових наукових досягнень; в) домінування досліджень правосвідомості молодих правопорушників, а не правослухняних осіб; г) орієнтація більшої частини досліджень лише на когнітивну сферу при дослідженні правосвідомості молодих людей, оминаючи емоційні і оціночні аспекти даної проблеми.

Зміни, які відбулися в правовій сфері, змінили ставлення до дослідження правосвідомості молоді, спонукали до впровадження нових підходів у вивченні правосвідомості молоді з акцентуванням уваги саме на її оціночному компоненті. Окремі спроби подивитися на цю проблему з точки зору змін, що відбулися, були здійснені Васьковичем Й., Евпаловою Н.Ю., Соломатіною Т.Б., Тугутовою С.А.

Для вивчення особливостей оціночного компоненту правосвідомості сучасної молоді був використаний метод соціологічного дослідження - анкетування. Дослідником була розроблена програма соціологічного дослідження, яка складається з наступних складових елементів: 1) проблемна ситуація, 2) об'єкт дослідження, 3) предмет дослідження, 4) цілі дослідження, 5) завдання дослідження, 6) гіпотеза дослідження.

Проблема: специфічність оціночного компоненту правосвідомості молоді в умовах трансформації сучасного суспільства.

Об'єкт дослідження: молоді люди м. Хмельницького.

Предмет дослідження: ставлення сучасної молоді до права і правових явищ.

Ціль дослідження: отримати інформацію про особливості оціночного компоненту правосвідомості сучасної молоді.

Завдання: 1) вивчити ставлення молоді (молоді, яка не притягалася до відповідальності) до права, до вітчизняного законодавства, до діяльності правоохоронних органів і до юридичних професій, власної правової поведінки, правової поведінки інших осіб, 2) виявити характерні риси оціночного компоненту правосвідомості сучасної молоді та його протиріччя.

Гіпотеза: оціночний компонент правосвідомості сучасної молоді має низький рівень.

Організація проведення дослідження. Дослідження оціночного компоненту правосвідо-мості молоді проводилося методом анкетування. На нашу думку, анкетування є найбільш оптимальним способом отримання інформації про досліджуваний об'єкт. Позитивними рисами даного методу є те що, анкетування в цілому сприймається молоддю психологічно простіше, ніж інші види опитування (наприклад, інтерв'ю); анкетування дозволяє молодим людям сконцентруватися на запропонованих питаннях, їх обдумати та дати на них відповіді; анкетування проводиться, як правило, анонімно, що дозволяє отримати більш достовірну інформацію. Поруч з позитивними рисами метод анкетування має і такі недоліки: 1) при анкетуванні респондент позбавлений можливості уточнити зміст незрозумілого питання, 2) запропоновані респонденту відповіді не дають йому можливість висловити повною мірою свою думку з даного питання. Знаючи зазначені недоліки їх можна компенсувати за рахунок правильно сформульованих питань та присутністю при анкетуванні дослідника, існуванням в анкеті графи „ Ваш варіант" для висловлення власної думки респондента у разі її неспівпадання з запропонованими варіантами відповідей.

Опитування молоді проводилося в присутності дослідника з метою уникнення консультацій між респондентами.

Всього було опитано 198 молодих людей м. Хмельницького. В анкетуванні взяли участь молоді люди двох вікових груп: 1) 14-17років, 2) 18-24 років. Респонденти були представлені таким чином: 53 %- жінки, 47 %-чоловіки. Деяка непропорційність чоловіків і жінок в проведеному анкетуванні пояснюється нерівністю цих статевих груп серед населення України.

Оскільки дослідження носить характер зондування, тому не претендує на повну репрезентативність результатів.

Результати дослідження оціночного компоненту правосвідомості молоді.

За шкалою загальнолюдських цінностей молодих людей право займає 14 місце, поступаючись таким цінностям як „здоров'я", „сім'я", „друзі", „любов", „мир", „освіта", „кар'єра", „матеріальний добробут", „розваги", „цікава робота", „самовизначення", „професійна майстерність", „релігія". Невисоке місце права в системі цінностей свідчить про його сприйняття як другорядного явища, а не як базової, фундаментальної ідеї. На жаль, молодь недооцінює роль і значення права та не розуміє, що право виражає інтереси всього суспільства, а отже і її власні інтереси. Ця гіпотеза підтверджується результатами проведеного анкетування. Більшість опитаних молодих людей (64,6 %) вважають, що право захищає інтереси окремих соціальних груп. З них 32,8 % респондентів схильні вважати, що право виражає інтереси багатих людей,

21.2 %-державного апарату та 10,6 %-інших соціальних груп („політиків", „тіньових структур").

29.3 % респондентів впевнені, що право виражає інтереси всього народу. 6,1 % опитаних не змогли визначити чиї інтереси захищає право. Оскільки значна частина молоді вважає, що право не відображає її інтереси, тому цілком передбачуваним є її негативне ставлення до права. Крім того, багато молодих людей мають недостатньо розвинуте юридичне мислення, яке заважає визначити чого саме вони очікують від права. Ще одна причина негативного ставлення до права полягає в тому що деякі ідеалістично настроєні молоді люди не знаходять в сьогоднішньому житті реального уособлення власного бачення та розуміння права: права як вищої справедливості, „правди".

Вивчення оціночного компоненту правосвідомості сучасної молоді потребує наукового дослідження не тільки ставлення до права, але і до вітчизняного законодавства. Як ми і передбачали, ставлення молоді до українського законодавства характеризується неоднозначністю та протилежною направленістю. 8,1 % молодих людей ставляться до вітчизняного законодавства з повагою; 45,0 % респондентів відповіли, що „деякі закони мені подобаються, а деякі ні". Турбує те, що серед молоді широкого поширення набули негативні настрої щодо вітчизняного законодавства - 34,8 % опитаних. Частина опитаних молодих людей не змогли визначити своє ставлення до вітчизняного законодавства і вибрали варіант „не знаю". Причини негативного ставлення до законодавства молоді люди вбачають у „декларативності законів", „низькій якості законів", „великій кількості законів і їхній несистематизованості", „несправедливості багатьох законів". Про негативне ставлення до законодавства свідчать приказки і прислів'я, які поширені в молодіжному середовищі: закон - як дишло: куди захочеш туди й вийшло; не той прав, хто прав, а той в кого більше прав; закон рівний для всіх, але є рівніші; хто закони пише, той їх і порушує; що мені закони, аби судді були знайомі.

Для правосвідомості значної частини молоді характерне таке явище як синкретичність (не розмежування) негативного ставлення до вітчизняного законодавства та практики його застосування. Як наслідок, часто негативний досвід практики застосування вітчизняного законодавства проектується у молодих людей на негативне ставлення до законодавства як такого. Серед молодих людей спостерігається і такий цікавий парадокс: з одного боку негативне ставлення до законодавства, аз іншого - впевненість в те, що „хороші закони" можуть вирішити всі існуючі економічні та соціальні проблеми.

Loading...

 
 

Цікаве