WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Договори як правова основа організації координації - Реферат

Договори як правова основа організації координації - Реферат

Договори як правова основа організації координації

в управлінні правоохоронними органами України по боротьбі

з економічною злочинністю

В структурі таких правоохоронних органів як МВС, СБУ, податкової служби створенні підрозділи по боротьбі з економічною злочинністю, які наділені правом здійснення спеціальної оперативно-розшукової функції. Розглядаючи необхідність координації управління оперативно-розшуковими підрозділами по боротьбі з економічною злочинністю, перш за все, ми повинні мати на увазі уміння їх керівників з державних позицій своєчасно оцінювати зазначене негатив-не явище, побачити суть нових проблем і способи їх вирішення, правильно визначити основ-ну мету.

Доцільно також наголосити, що визначення основної мети, початкових та проміжних задач щодо її досягнення є головною передумовою для здійснення ефективної координації діяльності усіх учасників боротьби з економічною злочинністю. Тому слід погодитися з В.Б.Авер'яновим, що об'єктом управління відносин є „забезпечення (у кінцевому підсумку) оптимальних організаційних умов спільної, комбінованої діяльності людей", спрямованої на досягнення певного результату. Вони виникають там, де здійснюється будь-яка спільна праця [1].

Будь-який процес управління, в тому числі і координації діяльності правоохоронних органів по боротьбі з економічною злочинністю буде конструктивним тоді, коли буде здійснюватися у межах нормативно визначених управлінських процедур.

Така процедура здійснюється передусім для забезпечення конкретної функції. Координація правоохоронної діяльності по боротьбі з економічною злочинністю - це одна з управлінських функцій, що об'єднує і систематизує зусилля правоохоронних органів для досягнення поставленої мети. Сутність координації необхідно розглядати як здійснення комплексу заходів різними суб'єктами правоохоронної діяльності при чіткій узгодженості дій при додержанні законодавства, в тому числі процесуального. Правовою базою організації координації мають стати: конституційні вимоги до захисту прав людини і громадянина; кримінально-процесуальні законодавства; галузеві акти законодавства; функціональні (спеціальні) акти законодавства; укази, розпорядження Президента України, декрети, постанови, розпорядження Уряду з питань координації боротьби з економічною злочинністю; державні програми; міжнародні договори; адміністративні договори; відомчі та міжвідомчі нормативно-правові акти (накази, плани операцій, інструкції); акти Генеральної Прокуратури України з питань організації взаємодії слідчих підрозділів; рішення Координаційного комітету з питань боротьби з корупцією та організованою злочинністю при Президенті України [2].

Вперше про адміністративні договори у науці адміністративного права писали у своїх працях А.І. Єлістратов, розрізнявши поряд з односторонніми також багатосторонні (договірні) адміністративні акти [3]. Далі, В.Л. Кобалевський визначаючи публічно-правові договори, відносив їх до індивідуальних адміністративних актів [4]. Проблеми адміністративного договору досліджували Ц.А. Ямпольська і В.І. Новоселов [5]. У подальшому ця тема знаходить відображення у працях В А. Юсупова, В.Д. Рудашевського, Б.М. Лазарева, атакож Ю.П. Битяка [6], А.П. Альохіна, А А. Кармолицького, Ю.М. Козлова [7].

Враховуючи зазначене систему координації можна розглядати як соціально-правову модель, складовими чинниками якої є: владно-організуючі рішення з координації; методи координації; форми координації; прямі зв'язки між правоохоронними органами; договірні засади координаційної діяльності.

Аналіз недоліків сучасної організації роботи правоохоронних органів по боротьбі з економічною злочинністю показує, що одна з причин низької ефективності координації правоохоронних органів полягає у відсутності чітких управлінських процедур, що за змістом будуть координаційними.

Оперативно-розшукові підрозділи податкової міліції взаємодіють з підрозділами Служби безпеки, МВС, Митної служби, Мінфіну, Держкомкордону, Держмиткому, Національним банком, Міністерством зовнішніх економічних зв'язків, Фондом державного майна, Антимонопольним комітетом, Генеральною прокуратурою, банківськими та фінансовими установами. Крім цього, функції забезпечення взаємодії у питаннях боротьби з організованою злочинністю покладаються також і на прокурорів, які здійснюють нагляд за дотриманням законів органами, що проводять оперативно-розшукову діяльність.

Таким чином, координація взаємодії оперативно-розшукових підрозділів на функціональному рівні визначається чітким регламентуванням їх прав і обов'язків, спеціалізацією на основі розподілу функцій, азастосування сил і засобів суб'єктів, що взаємодіють, з урахуванням криміногенної ситуації у сфері економіки.

У процесі викриття міжрегіональної або транснаціональної злочинної діяльності координація роботи оперативних підрозділів здійснюється, як правило, шляхом комплексного застосування негласних сил і засобів, спеціальної техніки, автоматизованих банків даних спеціального призначення та інших оперативно-розшукових сил і засобів.

Координація на організаційно-управлінському рівні повинна не тільки підвищити ефективність діяльності за конкретними напрямками роботи, але й сприяти встановленню ділових відносини між співробітниками оперативно-розшукових служб різних відомств, усунути умови за яких корпоративні інтереси ставляться вище державних інтересів боротьби з економічною злочинністю.

У зв'язку із зазначеним необхідно погодитись із Садовським В.М., який вказує, що управління є способом організації і взаємодії узгодженості характеристик і властивостей різних рівнів багатьох типів систем [8]. Великого значення також набуває розробка процедур для координації тих чи інших завдань, функцій, методів, що дасть можливість визначити першочергові дії і тактичні операції при здійсненні боротьби з економічною злочинністю.

З метою підвищення ефективності боротьби з економічною злочинністю доцільно спільними зусиллями практиків і вчених створити банки даних щодо схем і способів скоєння злочинів в криміногенних галузях економіки.

Основою для таких банків даних може бути узагальнена практика викриття та розслідування, а також способи, прогнозовані вченими як можливі ситуації економічного стану держави, і канали, які можуть бути використані у злочинних цілях.

Необхідно наголосити, що визначення основної мети, початкових та проміжних задач щодо її досягнення є головною передумовою для здійснення ефективної координації діяльності усіх учасників боротьби з економічною злочинністю.

Незважаючи на деяку відмінність компетенції і задач оперативно-розшукових підрозділів правоохоронних органів їх об'єднує загальна стратегічна мета - посилення боротьби з економічною злочинністю, своєчасне викриття та розслідування злочинів.

Одним із важливих завдань сучасної системи координації управління правоохоронними органами по боротьбі з економічною злочинністю є широке використання відповідних методів. Суттєвою ознакою методів координації в управлінні правоохоронними органами є те, що вони конкретизують організаційно-управлінські дії у сфері боротьби зі злочинністю, особливо економічною. Саме тому їх зміст повинен бути адекватним стану злочинності у сфері економіки та відповідати розвитку координаційно-управлінських відносин у системі правоохоронних органів.

Поняття "методи управління" і "функції управління" не тотожні. Оскільки методи реалізують зовнішні і внутрішні функції державного управління, вказують, як і за допомогою яких засобів, прийомів здійснюється вплив з метою досягнення кінцевих результатів. М.І. Мішин розглядає методи управління як засоби і способи свідомого впливу на об'єктивні соціальні процеси, які застосовує політична організація соціалістичного суспільства для досягнення її цілей і здійснення функцій. Цієї думки дотримувались і В.І. Лисицин, О.С. Основин, А.К. Шубников, які під методами управління розуміли прийоми, за допомогою яких керуюча система впливає на керовану систему [9].

Loading...

 
 

Цікаве