WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Суб'єкт самовільного залишення військової частини або місця служби - Реферат

Суб'єкт самовільного залишення військової частини або місця служби - Реферат

Крім того, позиція М. Карпенко [8] суперечить судовій практиці. Аналізуючи п.15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 березня 1993 року №2 "Про судову практику в справах про злочини, пов'язані з порушеннями режиму відбування покарання в місцях позбавлення волі" [2] Військова колегія Веховного Суду України справедливо зробила загальний висновок про те, що незаконне покладення на особу обов'язків є обставиною, яка виключає для такої особи кримінальну відповідальність за їх невиконання [16].

Так, незважаючи на наявність у кримінальній справі доказів того, що рядовий Т. був призваний на строкову військову службу до досягнення ним 18-річного віку, більше того, ухилення вчинено ним також до досягнення повноліття, суд визнав його винним в самовільному залишенні військової частини. Військова колегія Верховного Суду України, зробивши висновок про те, що Т. призваний на військову службу незаконно і ухилявся від неї до досягнення ним призовного віку, постановлені по справі рішення скасувала, а справу закрила за відсутністю в діях Т. складу злочину, на підставі п.2 ч.1 ст. 6 КПК України [2],[16].

Слід погодитися з думкою проф. В.О. Навроцького, що аналогічно, із зазначених підстав повинні вирішуватися питання про визнання чи не визнання суб'єктами військових злочинів військовослужбовців, які хоч і законно були призвані чи зараховані на військову службу, однак, їх безпідставно не звільнено з військової служби (наприклад, в зв'язку з досягненням граничного віку перебування на відповідному виді військової служби або із закінченням строку військової служби, тощо) [14, С.686].

Автори науково-практичного коментарю до Кримінального кодексу України[5, с 861] вважають, що крім військовослужбовців строкової служби суб'єктами злочину, передбаченого ч.1 ст.407 КК України, можуть бути ще й курсанти 1-2 курсів військових навчальних закладів. Свою позицію вони аргументують тим, що на підставі ст.222 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України [17] вказана категорія військовослужбовців звільняється з розташування військового навчального закладу у порядку, встановленому для військовослужбовців строкової служби. Таке твердження, на нашу думку, не можна вважати достатньо обгрунтованим. Закон України "Про загальний військовий обов'язок і військову службу" [6] чітко передбачає усі види військової служби. Поряд з військовою строковою службою передбачається військова служба за контрактом курсантів військових навчальних закладів, яка є іншим, самостійним видом військової служби. Диспозиція ч.1 ст. 407 КК України, як ми визначили вище, передбачає відповідальність виключно військовослужбовців строкової служби. Тому, на нашу думку, курсанти 1-2 курсів військових навчальних закладів можуть бути суб'єктами злочинів, передбачених лише ч.ч. 2-4 ст. 407 КК України, відповідно до яких наступає відповідальність усіх категорій військовослужбовців (ч.2 ст.407 КК України - крім строкової служби).

Співучасниками у вчиненні військового злочину, в тому числі й самовільного залишення військової частини або місця служби, можуть бути й не військовослужбовці. Це положення є законодавчим визначенням принципу відповідальності співучасників злочинів зі спеціальним суб'єктом (ч.3 ст. 401 КК України). В теорії кримінального правалише М.Н. Мєркушев вважав, що особи, які не характеризуються ознаками спеціального суб'єкта, не можуть бути співучасниками злочину, суб'єкт якого є спеціальний [18, С.6].

З такою позицією не можна погодитися. При співучасті підбурювач, пособник та організатор в злочинах, вчинених військовослужбовцями, в загальних рисах завжди усвідомлюють характер вчинюваних вказаними особами дій та їх наслідки [4, С 224].

Наведене вище дає підстави для висновку, що вірне розуміння поняття та ознак суб'єкта самовільного залишення військової частини або місця служби дозволяє правильно кваліфікувати вчинене винним, запобігти притягненню до кримінальної відповідальності неналежних осіб, сприяє, в кінцевому рахунку, зміцненню законності і правопорядку в нашому суспільстві, посилює оборонну здатність української держави.

Література

1. Кримінальний кодекс України. Офіційне видання. - К: Видавничий дім Київ, 2001.

2. Кримінальний кодекс України. Кримінально-процесуальний кодекс України. Постанови Пленуму Верховного Суду України із загальних питань судової діяльності та в кримінальних справах. Офіційне видання /Відп. ред. В.Т. Маляренко. - К, 1999.

3. Дагель П. С Учение о личности преступника в советском уголовном праве. - Владивосток: Дальневосточный государственный университет, 1970.

4. Орлов В. С. Субъект преступления по советскому уголовному праву. - М.: Гос. из-во юрид. лит-ры, 1958.

5. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України: За станом законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України на 1 грудня 2001 року / За ред. С.С. Яценка. -К:А.С.К, 2002.

6. Про загальний військовий обов'язок і військову службу: Закон України в редакції від 18 червня 1999 року//Відомості Верховної Ради України. - 1999. -№ 33. - Cm. 270.

7. Кримінальне право України: Особлива частина / За ред. ПС. Матишевсъкого. - К: Юрінкомінтер, 1999.

8. Карпенко М. Суб єкт нестатутних взаємовідносин: кримінально-правовий аспект //Право України. - 2000. - № 2.

9. Про оборону України: Закон України в редакції від 5 жовтня 2000 року // Відомості Верховної Ради України. - 2000. -№ 49. - Ст.420.

10. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України від 5 квітня 2001 року / За ред. М.І. Мельника, М.1. Хавронюка. -К: Каннон, А.С.К, 2001.

11. Про положення про проходження військової служби відповідними категоріями військовослужбовців: Положення про проходження військової служби відповідними категоріями військовослужбовців, затверджені Указом Президента України від 7листопада 2001 року № 1053/2001.

12. Конвенція про поводження з військовополоненими від 12 серпня 1949року, ратифікована Президією Верховної Ради СРСР 17 квітня 1954 року //Международная защита прав и свобод человека. - М.: Юридическая литература, 1990.

13. Угода між Україною і Російською Федерацією про статус та умови перебування Чорноморського флоту Російської Федерації на території України від 28 травня 1997

рік, ратифікована Законом України "Про ратифікацію Угоди між Україною і Російською Федерацією про статус та умови перебування Чорноморського флоту Російської Федерації на території України, Угоди між Україною і Російською Федерацією про параметри поділу Чорноморського флоту і Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації про взаємні розрахунки, пов'язані з поділом Чорноморського флоту та перебування Чорноморського флоту Російської Федерації на території України" від 24 березня 1999 року //Відомості Верховної Ради України. - 1999. -№ 18. - Cm. 157.

14. Навроцький В.О. Кримінальне право України. Особлива частина: Курс лекцій. -К: Т-во "Знання",КОО, 2000.

15. Поліщук А. Особливості кваліфікації злочинів, пов'язаних з ухиленням військовослужбовців від проходження військової служби //Вісник прокуратури. - 2001. - № 2.

16. Військова колегія Верховного Суду України. Узагальнення практики розгляду військовими судами кримінальних справ, пов'язаних із ухиленням військовослужбовців від обов'язків військової служби /Архів військового суду Західного регіону України. Справа № 1. Т. 2 1999 рік.

17. Статут внутрішньої служби Збройних Сил України //Відомості Верховної Ради України. -1999. -№ 22–23. - Cm.194.

18. Меркушев М.Н. Соучастие в преступлениях со специальным субъектом // Учёные записки БГУим. В.И. Ленина. Серия юридическая. - 1957. -Вып. 34.

19. Архів військової прокуратури Західного регіону України. 2000-2001 роки.

20. Перелік підприємств, установ, організацій, що перебувають у державній або комунальній власності, на яких громадяни можуть проходити альтернативну службу, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 10 листопада 1999 року № 2066.

21. Хавронюк М.1. Військові злочини: Навчальний посібник. - К: Українська академія внутрішніх справ України, 1995.

Loading...

 
 

Цікаве