WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Принцип соціального натуралізму та його значення для юриспруденції і кримінологи - Реферат

Принцип соціального натуралізму та його значення для юриспруденції і кримінологи - Реферат

В забезпеченні соціального порядку, що включає в себе і правопорядок, правова культура громадян відіграє, на нашу думку, вирішальну роль. Без неї закони не діють зовсім, або використовуються для різноманітних зловживань.

В усякому випадку без європеїзації правової культури громадян України сама по собі європеїзація українського законодавства може мати лише "паперові" наслідки. В той же час, сучасні концепції європейської інтеграції не враховують існування такого феномену як європейська правова культура громадян. Саме завдяки їй норми європейського права лише і можуть приводитися в дію, а не залишатися "на папері". Цей висновок випливає з так званої "культурно-правової концепції забезпечення соціального порядку" 3. Згідно з цією концепцією правову державу не можна побудувати лише завдяки політичній волі зверху. її можуть природним чином утворити так звані "правові громадяни", тобто громадяни з належною правовою культурою. А хіба "правова Європа" може утворитися іншим чином? Будь-які "технології" розбудови правової Європи без участі в цьому громадян з належною правовою культурою - це волюнтаризм і утопізм Для участі в цій розбудові громадяни України повинні мати належну правову культуру. Проте сьогоднішній стан суспільного життя в Україні свідчить про те, що наші громадян поки що залишаються заручниками комплексу сваволі та ілюзій, тобто свободи, не обмеженої соціальною, в т.ч. правовою, культурою.

Саме тому слід зазначити, що розвиток в Україні європейської юридичної освіти може мати значення лише за умови, що він поєднуватиметься з розвитком у громадян України європейської правової культури. Без такого поєднання інтеграція України в європейську спільноту неможлива.

На якій же основі стає можливою "правова Європа", тобто інтеграція національних правових систем європейських країн і правових культур їх громадян в європейську правову культуру?

Відповідно до принципу соціального натуралізму це має бути ідеологія природного права. Відомий французький вчений - соціолог Е.Дюркгейм досить переконливо визначив роль цієї ідеології в юридичній освіті і правовій культурі. Розкриваючи її значення для студентів-правознавців, він писав: "...Найкращі уми визнають сьогодні необхідність для студента-правознавця не обмежуватись тлумаченням юридичних текстів. Якщо насправді він проводить весь свій час у коментуванні текстів, і тому стосовно кожного закону його єдина турбота -намагатися вгадати, яким міг бути намір законодавця, у нього з'являється звичка бачити у волі законодавця єдине джерело права. А це означає приймати букву за дух, видимість - зареальність. Право утворюється в глибинах суспільства, а законодавець лише освячує процес, який здійснюється без нього"4 Тому студентові-правознавцю, що вивчає європейське право, так само як і тому, що вивчає національне право, треба пізнати закони природного права, аби у їхньому світлі навчитися правильно застосовувати чинні норми, які він вивчає. Інакше кажучи, студент-правознавець має пізнати "природні корені" норм європейського права. "Тоді, - як зазначає Е. Дюркгейм, - він уже не буде бачити в юридичних формулах щось на кшталт таємничих висловів оракула, смисл яких він повинен відчути, він зможе зрозуміти значення цих формул не за наміром певної людини чи асамблеї, а згідно з самою природою реальності"5

Отже, основоположним принципом європейської юридичної освіти, як і національної освіти, має бути принцип соціального натуралізму, що проявляється зокрема в ідеї природного права.

Саме така європейська юридична освіта є одним із найважливіших факторів формування європейської правової культури у громадян європейських країн і зокрема України. Зазначаючи, що в сучасному світі не визнається жодний володар, крім громадської думки, Е. Дюркгейм також писав: "Щоб цей володар не став нерозумним деспотом, слід його просвіщати, а як це зробити, якщо не з допомогою науки?" 6

Таким чином, інтеграційною основою європейської правової культури громадян слід, на нашу думку, визнати ідею природного права як одну із форм принципу соціального натуралізму.

Принцип соціального натуралізму - це "ключ", що дає можливість по-новому вирішувати й інші проблеми, що постають в юридичній науці та кримінології. Зокрема, це проявляється в наступних тезах:

1. Відповідно до принципу соціального натуралізму, право можна визначити як інститут забезпечення соціального порядку, заснований на законах природи, яким надана форма законодавства чи інших нормативно-правових актів.

2. Найдосконалішим є те законодавство і ті нормативно-правові акти, які найповніше відображають закони природи і, зокрема, закони природного права.

3. Виходячи з цього, будь-яке правопорушення, в тому числі і злочин, - це порушення законів природи, яким надана форма законодавства чи інших нормативно-правових актів.

4. Будь-яке порушення законів природи є проявом сваволі, а це значить, що будь-яке правопорушення, в тому числі і злочин, слід розглядати як прояв людської сваволі.

5. Злочинець - це особа, в якої воля знаходиться в стані сваволі, а свідомість в стані ілюзій, утворюючи так званий комплекс сваволі і ілюзій, що проявився у вигляді вчинення злочину. Це саме визначення стосується і будь-якого правопорушника, тобто особи, що вчиняє конституційне, адміністративне, цивільне чи будь-яке інше правопорушення.

6. Зважаючи нате, що міру узгодженості волі людини із законами природи можна визначити як культуру людини, слід зробити наступний висновок: найефективнішим засобом протидії людській сваволі, яка проявляється у вигляді правопорушень і, зокрема, злочинів є культура людей, в тому числі соціальна культура громадян, яка включає в себе і правову культуру громадян. Це дає підстави для створення культурно-правової концепції забезпечення соціального порядку.

7. Основою правової держави і правопорядку слід визнати правову культуру громадян.

8. Справедливість, - виходячи з принципу соціального натуралізму, - можна визначити як відповідність проявів волі людей законам природи і, зокрема, законам природного права.

9. Правова поведінка людей визначається їх правовою культурою, а не законодавством чи іншими нормативно - правовими актами. Законодавство й інші нормативно-правові акти є лише засобами для: а) визначення, яка поведінка є правовою і яка неправовою; і б) соціального реагування на правову і неправову поведінку людей.

10. Так званий принцип "верховенства права" як норму суспільного життя можна забезпечити лише при належній правовій культурі громадян.

11. Закони в будь-якому суспільстві "працюють" так, як до цього їх скеровує соціальна культура громадян.

12. Свобода людини в суспільстві - це незалежність її від будь-чиєї сваволі, завдяки чому вона має можливість жити за законами природи.

13. Безпека людини в суспільстві - це захищеність її свободи від будь-яких проявів людської сваволі.

14. Гуманізм в кримінальному праві полягає у врахуванні природи людини при вирішенні тих чи інших правових проблем, а не в безмежному пом'якшенні покарання.

15. Критерієм істини в юридичній науці та кримінології має визнаватися не правова практика, а природні закони соціального життя людей.

16. Прогрес права як засобу забезпечення соціального порядку є неможливим без пізнання законів природного права. Тому науковцям слід було б найперше розробляти своєрідний Кодекс законів природного права, основу якого заклали своїми працями ще творці римського права.

Принцип соціального натуралізму може бути плідним при вирішенні також ряду інших проблем юриспруденції, кримінології і соціальної практики.

Література

1 Гроций Г. О праве войны и мира. - М., 1956. - С.52.

2 Энциклопедия афоризмов. - М., 2000. - С.190.

3 Див.: Костенко О.М. Культура і закон // Правова держава. 1998. - Вип. 9. - С.130 -136; Костенко О.М. Розвиток кримінального права в незалежній Україні // Державотворення і право творення в Україні. -К., 2001. - С.574-576; Костенко О.М. Принцип соціального натуралізму в правознавстві // Часопис Київського університету права. - № 1. - 2001. - С.19-21.

4 Дюркгейм Э. Соціологія. - М., 1995. - С.196

5 Там само. - С 197.

6 Там само.

Loading...

 
 

Цікаве