WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Вбивство через необережність за кримінальним кодексом України 2001 року - Реферат

Вбивство через необережність за кримінальним кодексом України 2001 року - Реферат

Вузьке розуміння казусу властиве для української кримінально-правової науки [37]. Зокрема, П.С. Матишевський пише, що для невинного заподіяння шкоди (казусу) характерним є те, що особа не усвідомлювала і не могла усвідомлювати суспільну небезпечність своєї дії (бездіяльності) або не передбачала і не повинна була, чи не могла передбачити настання від свого діяння суспільно небезпечного наслідку [38, С 121]. В.І. Борисов, звертаючи увагу, що випадок (казус) розглядається в юридичній літературі як самостійний вид психічного ставлення до суспільно небезпечних наслідків, підкреслює, що він має місце тоді, коли наслідки, що настали, перебувають у причинному зв 'язку з дією (або бездіяльністю) особи, котра, однак, не тільки не передбачала можливості їх настання, айне могла їх передбачити [39, С 159].

Визначення невинного заподіяння шкоди (казусу), запропоноване П.С. Матишевським, перекликається з визначенням цього поняття в КК Республіки Білорусь, де в ст. 26 записано, що діяння "визнається вчиненим невинно, якщо особа, що його вчинила, не усвідомлювала і за обставинами справи не повинна була і не могла усвідомлювати суспільну небезпеку своєї дії чи бездіяльності або не передбачала можливості настання суспільно небезпечних наслідків і за обставинами справи не повинна була або не могла їх передбачити [40, С 47].

В кримінальних кодексах Республіки Болгарія і КНР закріплене ще вужче поняття казусу в яких відсутня ознака не усвідомлення особою суспільної небезпеки свого діяння. В ст. 15 КК Республіки Болгарія вказується, що не є винним вчинене діяння, коли особа не повинна була або не могла передбачити настання суспільно небезпечних наслідків. Таке діяння називається тут випадковим [41, С 20].

КК КНР (ст. 16) дещо інакше, у порівнянні з наведеним розумінням казусу, підходить до визначення поняття казусу: "діяння, котрі об'єктивно хоча й привели до шкідливих наслідків, але не є наслідком умисної чи необережної вини, а викликані непереборною силою чи неможливістю їх передбачити, не є злочином" [42, С 257].

З наведених вище визначень найбільш повними видаються визначення П.С. Матишевського та КК Республіки Білорусь, оскільки в них присутні як ознака не усвідомлення суспільно небезпечного діяння, так і ознака не передбачення суспільно небезпечних наслідків, які характеризують інтелектуальну ознаку казусу. Вольова ж ознака казусу зводиться до того, що особа не бажає і свідомо не припускає настання суспільно небезпечних наслідків.

Таким чином, невинне заподіяння смерті іншій людині (казус, об'єктивний випадок) має місце тоді, коли особа, яка його вчинила, не усвідомлювала і за обставинами справи не могла усвідомлювати суспільної небезпечності свого діяння, або за обставинами справи не передбачала, не повинна була чи не могла передбачити можливості настання смерті цієї людини. За даних обставин особа, що заподіяла смерть іншій людині, не підлягає кримінальній відповідальності за відсутністю складу злочину.

Суб'єктом вбивства через необережність є фізична осудна особа, яка до вчинення цього злочину досягла віку 16 років.

У тих випадках, коли заподіяння смерті через необережність є наслідком перевищення службовою особою влади або службових повноважень, воно охоплюється поняттям "тяжкі наслідки" і тому вчинене такою службовою особою кваліфікується за ч. 3 ст. 365 ЮС України і додаткової кваліфікації за ст. 119 КК України не потребує. Такою є позиція Пленуму Верховного Суду України, яка видається правильною [43].

Оскільки згідно ст. 26 КК України співучастю є лише умисна діяльність декількох осіб, вчинення вбивства через необережність у співучасті неможливе.

Кваліфікуючою ознакою вбивства через необережність (ч. 2 ст. 119 КК України) є вбивство через необережність двох або більше осіб. У даному випадку мається на увазі, що суспільно небезпечні наслідки - настання смерті двох або більше осіб є ознакою об'єктивної сторони одиничного злочину - вбивства через необережність. При реальній сукупності двох або більше вбивств через необережність має місце їх повторність. Згідно п. 1 ст. 67 КК України вчинення злочину повторно є обставиною, яка обтяжує покарання.

Враховуючи специфіку службових функцій медичних працівників, а також і фармацевтичних працівників, на яких покладається особливий обов 'язок - турбота про життя та здоровуя людини, які відповідно до ст. 3 Конституції України є в числі найвищих соціальних цінностей в Україні, видається за доцільне передбачити в ч. 2 ст. 115 КК відповідальність за вчинення умисного вбивства медичним або фармацевтичним працівником при виконанні ними своїх службових обов'язків. Крім цього, в ст. 119 КК необхідно передбачити особливо кваліфікований вид вбивства через необережність - вбивство через необережність, вчинене медичним або фармацевтичним працівником при виконанні ними своїх службових обов'язків. Є надія, що внесення зазначених вище доповнень до чинного КК України сприятиме посиленню захисту права людини на життя в Україні.

Література

1. Див. наприклад: Никифоров Б.С Объект преступления по советскому уголовному праву. -М.: Госюриздат. 1960. - С.106-121. ПионтковскийА.А. Преступление // Курс советского уголовного права в шести томах. Т.2. -М.: Наука, 1970. - С.111-126; ФроловЕ.А. Спорные вопросы общего учения об объекте преступления // Сборник научных трудов Свердловского юридического института. Вып.10. - Свердловск. - 1969. С.184-225; Таций В.Я. Объект и предмет преступления в советском уголовном праве. -Харьков: Высшая школа. - 1988. - С.78-103; Бажанов М.И. Уголовное право Украины. - Днепропетровск: Пороги. - 1992. - С.30-33;

2. Див.: Менъшагин В.Д. Советское уголовное право: Учебное пособие для правовых школ. Вып.1. - М.: Юридическая литература, 1938.

3. Див.: Никифоров Б.С. Объект преступления по советскому уголовному праву. - М.: Госюриздат, 1960. - С.112-114.

4. КоржанськийМ.Й. Уголовне право України. Загальна частина: Курс лекцій для студентів вищих навчальних закладів. - К: Наукова думка, 1996.

5. Кримінальне право України. Загальна частина / За ред. П. С. Матишевського, П.П. Андрушка, С.Д. Шапченка. -К: ЮрінкомІнтер, 1997.

6. ТаганцевНС Русское уголовное право. Лекции. Часть общая. Т.1. -М.: Наука. - 1994. -С. 178, 34; Див. також: Новоселов Г.П Учение об объекте преступления. Методологические аспекты. -М.: Норма. - 2001. - С. 43.; Курс уголовного права. Общая часть. Учебник для вузов. Т. 1. /Подред. Н.Ф. Кузнецовой, ИМ. Тяжковой. -М.: Зерцало. - 1999. - С. 198-202; Уголовное право. Общая часть. Учебник / Отв. ред. И.Я. Козаченко, З.А. Незнамов. - М.:Юристъ. - 1997. - С. 135-136; Российское уголовное право. Общая часть. Учебник /Под ред. В.Л. Кудрявцева, А.В. Наумова. -М.: Юристъ. - 1997. - С. 91-92; Наумов А.В. Уголовное право. Общая часть. Курс лекций. - М.: БЕК. - 1996. - С. 146-153.

7. Новоселов ГЛ. Учение об объекте преступления. Методологические аспекты. - М.: Норма, 2001. - С. 43.

8. Див.: Курс уголовного права. Общая часть. Учебник для вузов. Т. 1. /Подред. Н Ф. Кузнецовой, ИМ. Тяжковой. -М.: Зерцало, 1999.

9. Див. Кримінальне право України. Особлива частина. /Заред. ПС. Матишевського, С.С. Яценка, П.П. Андрушка. - К: ЮрінкомІнтер, 1999.

10. Демидов Ю.А. Социальная ценность и оценка в уголовном праве. - М.: Юридическая литература, 1975.

11. Див. Уголовное право. Общая часть /Под. ред. А.И. Рарога. - М.: Гардарика, 1996

12. Фролов Е.А. Спорные вопросы учения об объекте преступления//Сборник ученых трудов Свердловского юридического института. Выпуск 10. - Свердловск, 1968.

Loading...

 
 

Цікаве