WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Організаційні аспекти порядку відшкодування військовослужбовцями шкоди, заподіяної державі - Реферат

Організаційні аспекти порядку відшкодування військовослужбовцями шкоди, заподіяної державі - Реферат

Організаційні аспектипорядку відшкодування військовослужбовцями шкоди, заподіяної державі

Функціонування військових формувань держави, дотримання норм військового законодавства, які врегульовують права та обов'язки військовослужбовців, забезпечується певними видами юридичної відповідальності військовослужбовців: кримінальною, адміністративною, дисциплінарною, матеріальною.

Для матеріальної відповідальності військовослужбовців характерним є те, що на відміну від вищеназваних видів юридичної відповідальності вона носить комплексний характер, оскільки умови притягнення до відповідальності визначені військовим законодавством, а порядок притягнення регулюється нормами адміністративного права та цивільними процесуальними нормами. Вона має загальні ознаки ретроспективної юридичної відповідальності та враховує специфіку військової служби: обов'язок правопорушника відшкодувати заподіяну шкоду державі власними грошовими засобами. Зумовлена вона правопорушенням, яке вчинено військовослужбовцем при виконанні ними обов'язків військової служби. Тому матеріальна відповідальність - це насамперед виконання обов'язку військовослужбовцем по відшкодуванню заподіяної шкоди та за знавання невигідних наслідків в результаті невиконання (неналежного виконання) обов'язків військової служби, покладених на правопорушника.

Питання відшкодування заподіяної шкоди тривалий час є предметом дискусій в правовій науці. Однак, незважаючи на значні теоретичні напрацювання вчених-юристів, зокрема В.К. Колосова, О.В. Кузніченко, B.C. Лєсовського, І.К. Піскарєва, В.А. Плєва,Л.І. Суровської. Б.О. Шеломова щодо вдосконалення теоретичної та практичної бази матеріальної відповідальності в цілому, питаннями матеріальної відповідальності військовослужбовців приділялося надто мало уваги. Окремі напрацювання щодо відшкодування шкоди, заподіяної військовослужбовцями знайшли своє відображення в роботах В.В. Глянцева, А.В. Дозорцева, С.Є. Донцова, А.Є. Луньова, Ю.І. Мігачова, С.Д. Русу, С.В. Тіхомірова.

Тому, зважаючи на прогалини у правовому регулюванні питань матеріальної відповідальності військовослужбовців, слід визначитися з порядком відшкодування шкоди, заподіяної державі військовим майновим правопорушенням. Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі від 23 червня 1995 року (надалі - Положення) передбачає три види порядку відшкодування заподіяної шкоди:

добровільний;

відповідно до наказу командира (начальника) військової частини;

у судовому порядку.

Так, ст. 6 Положення дозволяє військовослужбовцю відшкодувати шкоду, заподіяну військовому майну, добровільно повністю або частково, чи за згодою командира (начальника) військової частини відновити пошкоджене майно [1].

Підставою для добровільного відшкодування військовослужбовцем заподіяної шкоди є його рапорт на ім'я командира (начальника) військової частини, засвідчений начальником відділу кадрів військової частини, уякому обов'язково слід зазначити: розмір суми, яка підлягає відшкодуванню, час та обставини при яких виявлено заподіяну шкоду, протиправні дії якими заподіяно шкоду військовому майну. Добровільне відшкодування заподіяної шкоди здійснюється військовослужбовцем шляхом внесення грошових сум у касу військової частини. Законодавство дозволяє відшкодування заподіяної шкоди натуральним майном, однак воно можливе при наявності взаємної згоди командира (начальника) військової частини та військовослужбовця, діями чи бездіяльністю якого заподіяно шкоду військовому майну.

При відшкодуванні шкоди, заподіяної військовому майну військовослужбовцями Прикордонних військ України, матеріальні засоби, які надходять до військової частини від винної особи в рахунок відшкодування заподіяної шкоди, до їх оприбуткування повинні бути оглянуті і засвідчені компетентною комісією, на предмет їх придатності до використання за прямим призначенням, відповідності вартості відновлюваного та втраченого майна. За результатами обстеження комісією оформляється відповідний акт, який передається для прийняття рішення командиру (начальнику) військової частини. Даний акт є підставою для списання заподіяної шкоди з книги обліку недостач військової частини. Приймальній комісії слід звернути особливу увагу на те, що у випадку відшкодування заподіяної шкоди натуральним майном, обов'язково слід пред'явити виправдувальні документи: касові чеки, рахунки-фактури, накладні, що посвідчують законність придбання цього майна [2].

Так, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди 26 лютого 1999 року автомобілю військової частини 2428 заподіяно шкоду на суму 3191 грн. 80 коп. Відповідно до наказу командира військової частини від 11 березня 1999 року № 12-41 зазначену суму повинен відшкодувати прапорщик Б. На момент проведення перевірки у військовій частині з його грошового утримання стягнуто 147 грн. 01 коп. Крім того, відповідно до наказу командира військової частини від 30 квітня 1999 року № 44 для погашення заборгованості за вчинену дорожньо-транспортну пригоду надійшло 1800 літрів бензину А-95 на суму 1555 грн. 20 коп., а згідно з наказом командира військової частини від 2 вересня 1999 року № 158 з тією ж метою у військову частину поступили автомобільні шини у кількості 5 шт. на суму 2220 грн. Шляхом відшкодування заподіяної шкоди натуральним майном ліквідовано заборгованість військовослужбовця К. у повному обсязі, однак чинне військове законодавство дозволяє проводити відшкодування заподіяної державі шкоди лише рівноцінним військовим майном, крім випадків втрати чи пошкодження зброї, боєприпасів, спеціальної техніки, які у відповідності із дозвільною системою не можуть перебувати у власності громадян України [3, 73-87, 22-26].

Згідно зі статтею 13 Закону України "Про боротьбу з корупцією" [4] заподіяні державі збитки підлягають відшкодуванню військовослужбовцями на загальних підставах, однак у разі відмови добровільно повернути незаконно отримане військове майно чи його вартість, відшкодування шкоди здійснюється у судовому порядку за заявою прокурора (ст. 20 Закону України "Про прокуратуру") [5].

Якщо військовослужбовець відшкодовує заподіяну державі шкоду відповідно до виданого командиром (начальником) військової частини наказу про притягнення його до матеріальної відповідальності за шкоду, заподіяну державі, в наказі повинно бути вказано: прізвище, ім'я, по батькові, посада, військове звання військовослужбовця; обставини за яких заподіяно шкоду військовому майну; розмір заподіяної державі шкоди; докази на підтвердження вини військовослужбовця у вчиненні військового майнового правопорушення.

Якщо шкода заподіяна військовому майну кількома військовослужбовцями, то її точний розмір визначається окремо для кожної особи з урахуванням ступеня вини.

У правозастосувальній практиці можуть виникнути труднощі, пов'язані із звільненням військовослужбовця з військової служби до повного відшкодування заподіяної шкоди чи прийняття рішення про стягнення заподіяної шкоди (ст. ст. 31, 32 Положення). У випадку звільнення військовослужбовця з військової служби у запас чи відставку (вибуття з військової частини), військова частина повинна подати до суду позов на суму заподіяної шкоди. Підставою для звернення до суду є наказ про звільнення військовослужбовця в запас (відставку) та виключення його зі списків особового складу, наказ командира (начальника) військової частини про переведення військовослужбовця в іншу військову частину.

Тому цивільний позов до суду на суму заподіяної шкоди подається командиром (начальником) військової частини за місцем проживання (роботи) звільненого з військової служби військовослужбовця. Тому у зазначених випадках доречніше говорити про подання позову військовою частиною, а не її командиром (начальником), повноважним представником якої є останній.

У позовній заяві військової частини до суду про відшкодування заподіяної шкоди повинні міститися наступні реквізити: позивач і відповідач по справі; розмір суми невідшкодованої шкоди; обставини заподіяння шкоди; найменування втрачених матеріальних засобів; дії (бездіяльність) військовослужбовця, якими заподіяно шкоду; обставини, які перешкоджають відшкодуванню заподіяної шкоди; розподіл судових витрат.

Крім цього, до позовної заяви слід додати: виписки із військових статутів, наказів, порадників, інструкцій, керівних документів, які регламентують обов'язки військової служби; виписку з наказу командира (начальника) військової частини про призначення на посаду (зарахування до списків військової частини), копію наказу Міністра оборони про початок військових зборів; копію акту ревізії (інвентаризації, перевірки); рапорт військовослужбовця за фактом заподіяння шкоди; матеріали розслідування та інші докази, що підтверджують вину військовослужбовця у заподіянні шкоди державі (постанова органів дізнання, протест військового прокурора); копію грошового атестата військовослужбовця; виписку з наказу командира (начальника) військової частини про притягнення військовослужбовця до матеріальної відповідальності; виписку з наказу командира (начальника) військової частини про звільнення військовослужбовця з військової служби.

Слід зазначити, що ціна позову для позовів до військовослужбовців, які звільнилися з військової служби та не відшкодували повністю чи частково заподіяну державі шкоду, визначається сумою залишку, зазначеному в книзі обліку втрат і недостач військової частини за місцем служби чи проходження військових зборів.

Згідно зі статтею 4 Положення, відшкодування шкоди, заподіяної військовослужбовцем здійснюється незалежно від його притягнення до кримінальної відповідальності. У разі притягнення військовослужбовця до кримінальної відповідальності, шкода відшкодовується шляхом подання військовою частиною цивільного позову до суду. Чинне законодавство, зокрема Положення (абз. 2 ст. 3) зазначає, що даний позов подається на повну суму невідшкодованої шкоди. Правом пред'явлення даного позову наділені як громадяни, так і юридичні особи, яким матеріальна шкода задіяна шляхом злочинного посягання, при умові, що позивачі є власниками майна, його орендарями, чи підрядчиками. Правом подання такого позову наділені особи, які перебувають на утриманні померлого внаслідок злочинного посягання чи злочину (ст. 459, 4591 Цивільного кодексу Української РСР), а також особи, які понесли витрати на поховання померлої особи. Правом на пред'явлення позову про відшкодування заподіяної шкоди можуть скористатися і військовослужбовці, які постраждали від злочинних дій начальника фінансової служби військової частини, зокрема при розкраданні грошових засобів та зловживанні службовим станом, в результаті чого вони не отримали грошового забезпечення. Згідно зі ст. 28 Кримінально-процесуального кодексу України особа, яка зазнала матеріальної шкоди від злочину, вправі при провадженні у кримінальній справі пред'явити до обвинуваченого цивільний позов, який не оплачується державним митом та буде розглянутий в ході судового розгляду кримінальної справи. Цивільним позивачем у випадку заподіяння шкоди виступає військова частина або її відповідна служба, а не юрисконсульт чи командир (начальник) військової частини, оскільки шкода, заподіяна злочинним посяганням перебуває у причинному зв 'язку з діянням потерпілого [6].

Loading...

 
 

Цікаве