WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Компетенція президента України у сфері державного управління: поняття та форми реалізації - Реферат

Компетенція президента України у сфері державного управління: поняття та форми реалізації - Реферат

Правовою формою доручень глави держави відповідно до п. 1 Положення про порядок підготовки і внесення проектів указів і розпоряджень Президента України [20], є також його розпорядження. Так, розпорядженням від 08.11.2002 р. № 385/2002-рп "Про розроблення проекту Стратегії економічного та соціального розвитку України до 2011 року" Кабінету Міністрів України було доручено забезпечити організацію розробки проекту Стратегії.

Аналіз Указу Президента України від 29 березня 2000 року № 549/2000 "Про заходи щодо вдосконалення організації контролю за виконанням актів та доручень Президента України" [21] та Положення про порядок організації та здійснення контролю за виконанням указів, розпоряджень і доручень Президента України, затвердженого Указом Президента України від 19ЛЮТОГО 2002 року№ 155/2002 "Про порядок організації та здійснення контролю завиконанням указів, розпоряджень і доручень Президента України" [22] говорить про те, що глава держави видає не лише укази і розпорядження, а й надає відповідні доручення. Такі доручення надаються, як правило, за результатами робочих зустрічей Президента України або його поїздок до регіонів таз нагальних питань, що потребують оперативного вирішення. Для реалізації таких доручень встановлюються терміни виконання, визначаються особи, відповідальні за своєчасне і повне їх виконання. Отже, поряд з такими правовими актами, як указ та розпорядження, повноваження на видання яких передбачено Конституцією України, на практиці главою держави видаються доручення як самостійні акти, що виступають наслідком здійснення організаційних дій. Практика засвідчує, що досить значна частина доручень Президента України стосується сфери державного управління, проте їх тексти, на відміну від указів та розпоряджень, офіційно не публікуються. Інформацію про них можна отримати лише з публікацій у масових виданнях або на сайтах Internet. На нашу думку, доручення, які є різновидом організаційної діяльності глави держави, можуть не опубліковуватись, на відміну від доручень, які тягнуть за собою настання певних юридичних наслідків, отже, за своїм характером є правовими актами.

Реалізація компетенції стає предметною за допомогою використання певних форм. Слід вказати, що результат здійснення певної організаційної дії за необхідності може бути зафіксований, причому формою фіксації в такому випадку виступає правовий акт, прийняття якого входить до компетенції органу, який вчиняє організаційну дію. Такий правовий акт підлягає відповідному виконанню. Отже, можна зробити висновок, що у тому випадку, коли за результатами робочої зустрічі чи поїздки в регіон необхідним є надання відповідних доручень, які тягнуть за собою юридичні наслідки, Президент має прийняти відповідний правовий акт. Види правових актів, які видаються Президентом України на основі та на виконання Конституції і законів України, закріплені на конституційному рівні (п.31 ч.3 ст.106 Конституції України), такими актами є укази і розпорядження.

З урахуванням викладеного, можна зробити наступні висновки. Компетенція Президента України у сфері державного управління може бути реалізована та реалізується як у правових, так і неправових формах. Критерієм для вибору форми реалізації виступає можливість та необхідність настання юридичних наслідків. Правові форми реалізації компетенції глави держави у сфері державного управління можуть втілюватися у правових актах, визначених Конституцією України: указах та розпорядженнях. Слід зазначити, що вміле поєднання різних форм реалізації компетенції сприяє кращій організації влади, удосконаленню її зв'язків із зовнішнім середовищем.

Зазагальним правилом, організаційна діяльність глави держави у сфері державного управління має опиратись на правові форми (видання актів управління). Звичайно, не всі організаційні дії вимагають такого правового оформлення, але без них не можуть бути успішно реалізовані правові форми управління, оскільки організаційні дії часто є основним механізмомреалізації правових форм.

Доручення глави держави як окремий акт можуть мати характер лише організаційної дії. Така організаційна дія не може безпосередньо тягти за собою юридичних наслідків.

Результат здійснення Президентом України організаційної дії як неправової форми реалізації компетенції за необхідності має бути зафіксований у правовому акті, прийняття якого входить до компетенції глави держави: в указі або розпорядженні.

Література

1. Алексеев А.С. Русское государственное право: Конспект лекций. - М.: Типография Общества распространения полезных книг, 1897. - 583 с.

2. Кокошкин О. Лекции по общему государственному праву. - М.: Издание Бр. Башмаковых, 1912. - 306 с.

3. Лазарев Б.М. Компетенция органов управления. - М.: Юридическая литература, 1972. -280 с.

4. Аверьянов В.Б. Организация аппарата государственного управления (структурно-функциональный аспект). - К: Наукова думка, 1985. - 145 с.

5. БахрахД.Н. Административное право. Учебник для вузов. -М.: Изд-во БЭК, 1997. - 368 с.

6. Коваль Л.В. Адміністративне право: Курс лекцій. - К: Вентурі, 1996. -208 с.

7. Серьогіна СТ. Теоретично-правові та організаційні засади функціонування інституту президентства в Україні. Монографія. -Харків: Ксілон, 2001. - 280 с.

8. Плахотнюк Н.Г. Розділ 2. Поняття, види та система органів державної влади //Органи державної влади в Україні: структура, функції та перспективи розвитку. Навчальний посібник/ Кол. авт.: Нижник HP, Дубенко С.Д., Плахотнюк Н.Г. та ін./ За заг. ред. НРНижник. -К: З AT"НІЧЛАВА ", 2003. - С16-49

9. ЕвтихиевНИ. Гл.V.Budbiu формы административной деятельности//НИ. Евтихиев, В.А. Власов. Административное право СССР. Учебник для юридических институтов и факультетов. - М.: Юридическое издательство Министерства юстиции СССР, 1946 - С. 65-72

10. Васильев Р.В. Акты управления. - М.: Изд-во Московского университета, 1987. - 140 с.

11. Агеева Е.А. Формы управленческой деятельности исполкомов местных Советов. - М.: Юрид. лит., - 1973. - 104 с.

12. КозловЮ.М. Гл.11 Административно-правовые формы //Алехин АЛ., Кармолицкий А.А., Козлов Ю.М. Административное право Российской Федерации. Учебник. - М.: ЗЕРЦАЛО, 1996. - С. 218-248.

13. Четвериков B.C. Административное право: Учебное пособие. - М.: Новый Юристъ, 1998. - 285 с.

14. КолпаковВ.К. Адміністративне право України: Підручник. -К: Юрінком Інтер, 1999. -736 с.

15. Фіночко Ф.Д. Гл.12 Форми державного управління //Адміністративне право України [Підручник для юридичних вузів і факультетів/Ю.П Битяк, В.В. Богуцький, В.М. Гаращук та ін.]; За ред. Ю.П. Битяка. -Харків: Право, 2001. - С 120-126

16. Васильев А.С. Административное право Украины (Общая часть), Учебное пособие. -X: Одиссей , 2001. - 288 с.

17. Овсянко Д.М. Административное право: Учебное пособие/Отв. ред. проф. Г.А. Туманов. -М.: Юристъ, 1995. - 304 с.

18. Нижник HP. Розділ 1 Державна влада та її види // Органи державної влади в Україні: структура, функції та перспективи розвитку. Навчальний посібник/ Кол. авт.: Нижник HP, Дубенко С.Д, Плахотнюк Н.Г. та ін. /За заг. ред. НРНижник. - К: ЗАТ "НІЧЛАВА ", 2003. - С.5-15

19. Конституція України: Прийнята нап'ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1996. -№ 30. - Ст.141

20. Положення про порядок підготовки і внесення проектів указів і розпоряджень Президента України: Зате. Указом Президента України від 20 серп. 1993 р. № 346/93 (зі змінами та доповненнями)

21. Про заходи щодо вдосконалення організації контролю за виконанням актів та доручень Президента України. Указ Президента України від 29 березня 2000 року № 549/2000.

22. Про порядок організації та здійснення контролю за виконанням указів, розпоряджень і доручень Президента України: Положення, затверджене Указом Президента України від 19 лютого 2002 року № 155/2002.

Loading...

 
 

Цікаве