WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Компетенція президента України у сфері державного управління: поняття та форми реалізації - Реферат

Компетенція президента України у сфері державного управління: поняття та форми реалізації - Реферат

Установча форма реалізації компетенції глави держави в сфері державного управління зумовлена наділенням його повноваженнями щодо створення, реорганізації та ліквідації за поданням Прем'єр-міністра України міністерств та інших центральних органів виконавчої влади (п. 15 ст. 106 Конституції України) та знаходить своє втілення у відповідному правовому акті - указі Президента України. Так, прикладом установчої діяльності глави держави є Указ Президента України "Про зміни у структурі центральних органів виконавчої влади" від 15.12.99р. № 1573. Відповідно до ч.4 ст. 106 Конституції України укази Президента України про утворення, реорганізацію та ліквідацію міністерств та інших центральних органів виконавчої влади скріплюються підписами Прем'єр-міністра України і міністра, відповідального за акт та його виконання.

Змістом нормотворчої діяльності Президента України у сфері державного управління є видання нормативних актів, що регулюють управлінські відносини. З питань управлінської діяльності ними можуть встановлюватись нові норми права, змінюватись або припинятись раніше прийняті норми. Нормативні акти глави держави оформлюються указами [20], які містять загальні правила, що не мають конкретного адресата та розраховані на багаторазове застосування. Така форма реалізації компетенції глави держави зумовлена тим, що Конституція та закони України не можуть повністю охопити всі аспекти суспільного життя. Крім того, врегулювання суспільних відносин у всіх деталях саме законами не завжди є ефективним, оскільки зміни у суспільному житті в ряді випадків вимагають оперативного реагування. За правовою природою указ глави держави є підзаконним актом, тому основою для видання указів Президента України є Конституція та закони України.

У правозастосовчій діяльності (або правозастосуванні) глави держави у сфері державного управління визначаються способи реалізації правових норм. Правозастосовча діяльність Президента України полягає у виданні ним правових актів - індивідуальних актів застосування права (правозастосувальних актів), які за своєю юридичною сутністю є розпорядчими актами. Це означає, що в них втілюються конкретні волевиявлення глави держави. Конкретність юридичних приписів, які містяться у індивідуальних актах Президента України, виявляється у тому що ними вирішуються питання, які виникають у сфері державного управління, та містять приписи щодо окремих суб'єктів. Реалізація компетенції в сфері державного управління здійснюється главою держави у формі правозастосування при виконанні ним, зокрема, повноважень, передбачених пп. 9, 10, 14 ч.1 ст.106 Конституції України.

Контрольна діяльність глави держави зумовлена наділенням його повноваженнями щодо скасування актів Кабінету Міністрів України та голів місцевих державних адміністрацій (п.16 ст.106, ч.8 ст. 118 Конституції України). На сьогодні законодавчо не визначено, з яких підстав глава держави може скасовувати акти Кабінету Міністрів України. Системний аналіз Конституції України дає можливість зробити висновок про те, що глава держави не може лише скасовувати акти Кабінету Міністрів України з підстав неконституційності, оскільки відповідно до абз.4 п.1 ч.1 ст. 150 Конституції України вирішення питань про відповідність актів Кабінету Міністрів України Конституції України належить до виключної компетенції Конституційного Суду України. Дещо іншою є ситуація зі скасуванням актів голів місцевих державних адміністрацій. Так, рішення голів місцевих адміністрацій можуть бути скасовані Президентом України, якщо вони суперечать Конституції та законам України, іншим актам законодавства України (ч.8 ст.118 Конституції України).

Оскільки реалізація Президентом України контрольних повноважень тягне за собою настання певних юридичних наслідків (скасовані акти втрачають чинність), вона реалізується главою держави шляхом видання відповідних указів. Так, указом Президента України від 14.12.2002 р. № 1157/2002 скасовано рішення голови Київської міської державної адміністрації від 05.06.2002 р. № 1111 та від 07.06.2002 р. № 1137 з питань невідповідності їх Конституції та законам України.

З урахуванням того, що в реалізації компетенції саме в правових формах втілюється призначення державного органу, аналіз вказаних форм має надзвичайно важливе значення. В той же час не можна недооцінювати роль неправових форм реалізації компетенції, які майже завжди виступають як передумова або наслідок використання правової форми. Необхідно мати на увазі, що неякісне здійснення організаційних дій може призвести до застосування правових форм реалізації компетенції, які будуть грунтуватися на недостовірних даних. Так, наприклад, результати здійснення організаційних дій (проведення експертиз, збір соціологічних даних тощо) мають бути повними та достовірними, оскільки саме на них Грунтуватиметься відповідне управлінське рішення. Отже, від правильності вчинення організаційних дій певною мірою залежить результативність державного управління.

Реалізація повноважень Президента у сфері державного управління може бути ефективною лише за умови комплексного застосування як правових, так і неправових форм реалізації компетенції, адже одностороннє застосування лише якогось одного виду форм реалізації компетенції не може бути виправданим. Так, наприклад, видання лише правових актів без запровадження системи контролю за їх виконанням, яка включає в себе здійснення ряду організаційних дій, може призвести до ситуації, коли такі акти не будуть виконуватись, а відповідальність за їх невиконання не наставатиме.

До неправових форм реалізації компетенції Президента України можна віднести здійснення таких організаційних дій, як проведення нарад, робочих поїздок, зустрічей з трудовими колективами, представниками громадських об'єднань, організацію прес-конференцій тощо. Застосування таких форм реалізації компетенції надає можливість отримувати інформацію з актуальних проблем державного управління безпосередньо на місцях, вивчати думки та позиції безпосередніх виконавців управлінських актів глави держави. При цьому слід мати на увазі те, що організаційну дію можна вважати ефективною лише тоді, коли в ході її здійснення отримана певна узгоджена думка, яка є результатом колективної праці глави держави та інших суб'єктів, до яких дія була спрямована. Так, наприклад, в результаті зустрічі Президента України з працівниками органів юстиції з питань діяльності органів державної виконавчої служби може бути сформована узгоджена позиція щодо напрямків оптимізації роботи. Висновки, які приймаються внаслідок вчинення організаційної дії, мають бути виконані, втілені в життя. Затрати (матеріальні та фінансові) на здійснення певної організаційної форми реалізації компетенції мають бути виправдані наявністю відповідних результатів. Лише тоді можна вважати, що організаційна дія є ефективною, є результативною.

Крім того, при підготовці проведення організаційної дії надзвичайно важливим є правильне визначення складу учасників, виду організаційної дії (робоча поїздка, нарада, обговорення тощо) та фіксації її результатів.

Практика засвідчує, що за результатами робочих поїздок в регіони глава держави дає органам державної влади відповідні доручення. Наприклад, в ході робочої поїздки до Донецької області 6-7 вересня 2002 року метою якої було вирішення проблемних питань розвитку регіону, Президентом України була проведена нарада на Макіївському металургійному комбінаті, де йшлося про забезпечення подальшої діяльності цього підприємства, і дане доручення Кабінету Міністрів України підготувати постанову, в якій передбачити здійснення низки заходів щодо стабілізації обстановки на Макіївському меткомбінаті. Таким чином, главою держави було здійснено три дії: - робоча поїздка, - нарада, - надання доручення. Як зазначалось раніше, здійснення робочої поїздки, проведення наради за своїм характером є організаційними діями, тобто неправовою формою реалізації компетенції. У науковій літературі відсутній комплексний аналіз доручень Президента України, у зв'язку з чим постає питання щодо правової природи доручень, які надаються Президентом України, зокрема, питання про їх правовий чи неправовий (або організаційний) характер. Як відомо, відмінною ознакою при вирішенні питання про віднесення будь-якої дії державного органу до правової чи неправової форми реалізації компетенції є настання юридичних наслідків.

Президент України безпосередньо дає доручення як Кабінету Міністрів України, так і членам уряду. Такі доручення містяться в першу чергу в президентських указах. Наприклад, в указі Президента України від 29.08.2002 р. № 780 "Про Державну судову адміністрацію України" Кабінету Міністрів України було доручено, зокрема, затвердити граничну чисельність працівників Державної судової адміністрації України, подати відповідні проекти нормативних актів.

До речі, крім того, на практиці у вигляді президентських указів оформляються доручення Президента України Кабінету Міністрів України, відставку якого прийнято главою держави, на виконання повноважень до початку роботи новосформованого Кабінету Міністрів України.

Loading...

 
 

Цікаве