WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Докази у справах про недобросовісну конкуренцію - Реферат

Докази у справах про недобросовісну конкуренцію - Реферат

Доказиу справахпро недобросовісну конкуренцію

Функціонування ринкових відносин передбачає створення однакових можливостей для суб'єктів господарювання, атакож їхню конкуренцію, але, як відомо, ринок досконалої конкуренції у чистому вигляді не існує і економіка всіх держав обов'язково стикається з таким негативним явищем як недобросовісна конкуренція. Україна не є виключенням, тому сфера законодавства, що регулює відносини, пов'язані із захистом конкуренції, належить до пріоритетних сфер адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу. Особливої уваги потребують процесуальні норми конкуренційного регулювання, тобто норми, присвячені діяльності органів Антимонопольного комітету України, яка спрямована на розгляд справ про порушення у даній сфері. Чільне місце у цій діяльності відводиться всебічному та об'єктивному з'ясуванню дійсних обставин справи, яке досягається шляхом збору та оцінки доказів.

У теорії адміністративного процесу сутність доказів та їх класифікація найбільш повно розкриті Є. Додіним, а окремі питання дослідження доказів через призму адміністративно-процесуального статусу учасників проваджень висвітлює М. Тищенко3. Л. Біла наводить характеристику доказів у провадженні в справах про порушення антимонопольного законодавства, а деякі аспекти збору доказів під час розслідування справ про недобросовісну конкуренцію розглядає Т. Демченко. На жаль, слід констатувати відсутність комплексного дослідження доказів у справах про недобросовісну конкуренцію. Тому метою даної статті є проведення на основі узагальнення теоретичних підходів, положень законодавства та практики діяльності антимонопольних органів аналізу як самих доказів, так і механізму їх збирання (вилучення), дослідження та зберігання.

Процесуальні норми, які регламентують провадження у справах про недобросовісну конкуренцію, в основному містяться у Законі України "Про захист економічної конкуренції" (далі - Закон), ст.41 якого закріплює, що доказами у справі можуть бути будь-які фактичні дані, які дають можливість встановити наявність або відсутність порушення. Ці дані встановлюються такими засобами: поясненнями сторін і третіх осіб; поясненнями службових осіб та громадян; письмовими доказами; речовими доказами; висновками експертів.

Чільне місце серед усіх доказів у справі займають докази, отримані в результаті пояснень сторін і третіх осіб, адже вони надходять від таких учасників провадження, які мають особистий інтерес у результатах розгляду справи. Пояснення сторін можуть бути як письмовими, так і усними. До письмових пояснень належать заяви суб'єктів господарювання, громадян, об'єднань, установ, організацій про порушення їх прав; відповіді назапити інформації, що надійшли від антимонопольних органів. Слід зазначити, що надання інформації особами є не лише їх правом, а й обов'язком, за порушення якого на суб'єкта господарювання накладається штраф, а його посадові особи та інші працівники притягуються до адміністративної відповідальності. Але детальний аналіз змісту положень п.13-15 ст.50 і п.1 ст.54 Закону та ст.166-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення7 (далі - КУпАП) показує, що проголошена Законом відповідальність за подання інформації в неповному обсязі відповідним чином законодавчо не врегульована, адже КУпАП встановлює відповідальність тільки за неподання, несвоєчасне подання та подання завідомо недостовірної інформації. Також необхідно відмітити не зовсім вдале розміщення ст.166-4 (у 12 главі КУпАП), адже дане правопорушення за родовим об'єктом посягання відноситься до правопорушень встановленого порядку управління (глава 15 КУпАП). Враховуючи вищенаведене, вважаємо, що необхідно привести у відповідність існуючі норми законодавства, а саме: доповнити перелік дій, які підпадають під порушення порядку подання інформації і виконання рішень Антимонопольного комітету України та його територіальних відділень (ст.166-4 КупАП) такими діями, як подання інформації в неповному обсязі та перенести дану статтю у главу 15. Також вважаємо, що доцільно законодавчо передбачити, що неподання інформації особою, яка є заявником у справі, може стати підставою закриття розгляду справи, адже Закон встановлює, що заява про порушення може бути залишена без розгляду, якщо заявник не усуне у встановлений строк виявлених недоліків щодо додержання вимог при її поданні.

Сторони можуть надавати не лише письмові, а й усні пояснення, які фіксуються у протоколі. Але вимоги щодо оформлення протоколу законодавчо не встановлені, тому вважаємо, що дану прогалину повинен ліквідувати Конкуренційний процесуальний кодекс. Слід також передбачити необхідність роз'яснення особі, у якої беруться пояснення, що у разі подання завідомо недостовірної інформації вона може бути притягнута до адміністративної відповідальності. Відмітка про таке роз'яснення повинна бути в протоколі.

До наступної групи доказів належать дані, отримані в результаті пояснень службових чи посадових осіб та громадян. Такі пояснення надаються особами, які не відносяться до учасників провадження, тобто не мають особистої зацікавленості у результатах розгляду справи. Але фактичні дані, отримані від цих осіб, можуть допомогти у встановленні наявності чи відсутності порушення. Для отримання письмових пояснень антимонопольні органи, як правило, надсилають запити у формі листів до відповідних підприємств, установ, організацій. Так, наприклад, у справі про недобросовісну конкуренцію з боку японських компаній "Санкіо Ко. Лтд" та "Сумітомо Корпорейшн" у вигляді дискредитації ІБОНХ НАН України фігурують відповіді на запити насіннєвих заводів, які підтверджують розповсюдження відповідачем листівок з рекламою протруйника тачигарен, виробництва компанії "Санкіо Ко.Лтд" та проспекту з результатами порівняльного випробовування даного протруйника з протруйником сульфокарбатіону-К, технологію виробництва і застосування якого розроблено заявником8.

Наступна група доказів при розслідуванні у справах про порушення законодавства про недобросовісну конкуренцію - письмові докази. Слід зазначити, що діючі процесуальні норми конкуренційного законодавства не дають визначення даному виду доказів, як це зроблено в цивільно-процесуальному (ЦПК України, ст.46) та господарсько-процесуальному (ГПК України, ст.36) законодавстві. Тому вважаємо, що Конкуренційний процесуальний кодекс повинен містити спеціальну статтю, яка б давала визначення письмовим доказам та закріплювала вимоги, що ставляться антимонопольним органом до оформлення та порядку подачі цих доказів.

Під письмовими доказами слід розуміти документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Як свідчить практика, у справах, які є предметом даного дослідження, це можуть бути: установчі документи; ліцензії (дозволи) на зайняття певним видом діяльності; свідоцтва про знак для товарів і послуг чи про право використання зареєстрованого кваліфікованого зазначення походження товару; сертифікат про міжнародну реєстрацію товарного знаку; положення суб'єкта господарювання по забезпеченню захисту комерційної таємниці; рекламні листи, проспекти тощо. Необхідно зазначити, що письмові докази необхідно відрізняти від письмових пояснень. Письмові пояснення є формою викладення так званих особистих доказів, джерелом яких є фізичні особи. Але часто ці пояснення грунтуються на документально оформлених фактичних даних, до яких службові особи та інші працівники мають доступ і з якими вони пов'язані при виконанні своїх функцій.

Крім письмових доказів, можуть використовуватись і речові докази. Конкуренційне законодавство не містить визначення речових доказів. Узагальнюючи існуючі процесуальні норми (ЦПК України, ст.52; КПК України, ст.78; ГПК України, ст.37) та практику діяльності антимонопольних органів, можна зробити висновок, що під речовими доказами розуміють предмети, які своїми властивостями свідчать про обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такими властивостями можуть бути зовнішній вигляд, внутрішні якості та інші ознаки предмета, які виступають у справжньому вигляді і сприймаються візуальним шляхом або їх зміст може бути пізнаним за допомогою експертизи. Так, наприклад, речовим доказом у справі від ЗАТ "Оболонь" (м.Київ) про неправомірне використання його об'ємного товарного знакау вигляді пляшки TOB "ЛГЗ "Кристал"" (м.Запоріжжя), виступила пляшка, яка використовувалась TOB як тара для розливу напоїв і була тотожна пляшці, в яку розливає свою продукцію ЗАТ, яке у свій час за рішенням Держпатенту України отримало свідоцтво на об'ємний товарний знак у вигляді пляшк9.

Loading...

 
 

Цікаве