WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Підготовка цивільних справ до судового розгляду як обов'язкова процесуальна стадія - Реферат

Підготовка цивільних справ до судового розгляду як обов'язкова процесуальна стадія - Реферат

Підготовка цивільних справ до судового розгляду як обов'язкова процесуальна стадія

В процесі реформування судової системи України, вдосконалення механізмів здійснення правосуддя, підвищення ефективності і оперативності розгляду справ судами як основного гаранту захисту прав і законних інтересів громадян, особливого значення набуває питання переосмислення і вдосконалення підготовки цивільних справ до судового розгляду. Адже в цій частині цивільного процесу закладаються основи для повного і своєчасного розгляду та вирішення цивільних справ. Саме від рівня проведення підготовчих дій по конкретних цивільних справах значною мірою залежить законність і обгрунтованість кінцевих актів правосуддя.

Питанням підготовки цивільних справ до судового розгляду завжди приділялась значнаувага. Зокрема їй присвячені дисертаційні дослідження Г.А. Жиліна,Г.О. Світличної, С.А. Ташназарова, В.Ф. Ковша, монографії В.К. Пучинського, П.В. Логінова. Окремі питання пов'язані з підготовкою цивільних справ до судового розгляду досліджували у своїх працях Л.Є. Гузь, С.В. Бирдіна, М.Й. Штефан, М.К. Треушніков. В загальних рисах підготовка справи до судового розгляду висвітлюється майже в кожному підручнику з цивільного процесуального права.

Але незважаючи на значну кількість досліджень присвячених підготовці цивільних справ до судового розгляду, багато питань залишаються досить дискусійними і проблемними. Це обумовлено не тільки періодом написання більшості із вказаних робіт, а й їх суперечливістю. Крім того, значні реформи, які відбуваються у сфері здійснення правосуддя, призвели до виникнення нових проблем, які потребують глибокого теоретичного дослідження.

Зокрема, у зв'язку з запровадженням у цивільному процесі України нового порядку перегляду рішень і ухвал судів першої інстанції, які не вступили в законну силу (в порядку апеляції), та реформуванням касаційного в якісно новий вид провадження, особливої актуальності набуває питання сутності і місця підготовки цивільних справ до судового розгляду на даних етапах процесу. Адже в обох вищевказаних провадженнях законодавець закріпив обов'язковим проведення процесуальних дій по підготовці справ до розгляду.

Тому дослідження підготовки цивільних справ до судового розгляду в умовах сьогодення набуває виключного значення. Автор, зокрема, хотів би зупинитися на окремих аспектах даного питання, а саме на виокремленні і обгрунтуванні підготовки цивільних справ до судового розгляду як самостійної і обов'язкової стадії цивільного процесу.

У зв'язку з тим, що сутність підготовки цивільних справ як самостійної і обов'язкової процесуальної стадії в чинному цивільному процесуальному законодавстві чітко не визначена, досі деякі судді розглядають її як факультативний етап цивільного процесу. Це, у свою чергу призводить до неналежного ставлення з боку суду до проведення підготовчих дій по конкретних справах і, як наслідок, до постановления незаконних і необгрунтованих рішень.

В теорії цивільного процесу з цього приводу існують дві протилежні точки зору. Стосовно першої, підготовка цивільних справ до судового розгляду є тільки етапом, частиною стадії або "ніби стадією".

Прихильники першої точки зору в обгрунтування своєї позиції наводять доводи про те, що підготовка справ до судового розгляду не є самостійною процесуальною стадією, оскільки сукупність процесуальних дій, які мають місце в ній, незначна за обсягом, і остання не носить завершального характеру, тобто провадження в справі не може бути завершене на етапі підготовки2.

На нашу думку, вищевказані доводи непереконливі з таких підстав:

По-перше, підготовку цивільних справ до судового розгляду складають не тільки процесуальні дії, визначені ст. 143 ЦПК України, але й інші, потреба у вчиненні яких може виникнути в процесі підготовки конкретної справи, а також інтелектуальна діяльність3. Наприклад, при вирішенні питань про належність та допустимість доказів, про необхідність проведення експертизи, готовність справи до судового розгляду, що здійснюються на етапі підготовки, суддя поряд з процесуальними діями здійснює комплекс мисленнєво-логічних операцій. При цьому визначити, чи є обсяг останніх "незначним", практично неможливо.

Тобто не обсяг, а зміст обумовлюють визнання тієї чи іншої сукупності процесуальних дій самостійною процесуальною стадією. Головним, на нашу думку, тут має виступати критерій достатності даних дій для досягнення найближчої процесуальної мети.

По-друге, після порушення цивільної справи суддя вирішує комплекс завдань (питань), спрямованих на забезпечення готовності конкретної справи до судового розгляду4, зокрема:

^визначення характеру правовідносин, що мають місце між сторонами;

^визначення суб'єктного складу учасників процесу (в конкретній справі);

У визначення предмету доказування, тобто необхідно уточнити факти, якими сторони обґрунтовують свої вимоги та/або заперечення, а також інші обставини, які мають значення для справи;

У визначення кола доказів необхідних для вирішення справи та забезпечення їх надання

У вирішення інших питань, обумовлених особливостями конкретної справи.

Наявність специфічного комплексу завдань, притаманних лише підготовці цивільних справ до судового розгляду, не тільки характеризує її як самостійну стадію цивільного процесу, а й обумовлює таку її специфічну ознаку, як завершеність. Адже в процесі їх виконання суддя вчиняє процесуальні дії, спрямовані на досягнення процесуальної мети підготовки (створення базису для правильного і оперативного розгляду і вирішення справи по суті). Якщо суддею в процесі підготовки буде виявлено неможливість або недоцільність наступного судового розгляду (наприклад, у разі смерті однієї з сторін при неможливості правонаступництва, або в зв'язку з добровільним виконанням боржником своїх зобов'язань тощо), провадження в справі має бути припинено.

На нашу думку, більш переконливою є друга точка зору, прихильники якої розглядають підготовку цивільних справ до судового розгляду як самостійну стадію цивільного процесу5.

Проте при розкритті даного питання останні недостатньо уваги приділяють обгрунтуванню своєї позиції. Так, в своїх працях Г.О. Світлична, П.В. Логінов та інших науковці, наводять перелік ознак, на підставі яких підготовку цивільних справ до судового розгляду слід віднести до самостійної процесуальної стадії. Такими ознаками вони називають:

У наявність специфічної процесуальної мети, завдань, що стоять перед судом при її здійсненні;

У особливість правового статусу учасників процесу;

• спеціальне процесуальне оформлення проміжних результатів відповідними процесуальними актами - документами;

У особливість закріплення кінцевих матеріально-правових результатів (прийнятих рішень);

• специфіка прояву процесуальних принципів на даній стадії.

Однак ці ж ознаки притаманні і процесуальному провадженню як сукупності процесуальних дій, і частині стадії - її етапу.

Це обумовлює значні дискусії з приводу того, чи є підготовка цивільних справ процесуальною стадією чи процесуальним етапом, частиною стадії або процесуальним провадженням.

Аналіз наукових праць з теорії юридичного процесу та цивільного процесуального права, крім вищезазначених, дозволяє виділити додаткові ознаки, які характеризують той чи інший комплекс процесуальних дій як самостійну процесуальну стадію, і дозволяють відмежувати її від процесуального провадження або етапу стадії6. До них можна віднести такі ознаки:

У Характер процесуальної мети стадії. Мета стадії носить проміжний характер, тоді як мета процесуального провадження носить кінцевий. Наприклад, мета підготовки цивільних справ до судового розгляду спрямована не на вирішення загальних завдань правосуддя, а на вирішення проміжного питання: створення умов для розгляду і вирішення конкретної цивільної справи по суті.

У Сувора послідовність і взаємообумовленість стадій (яка не характерна для процесуального провадження). Так, підготовка справи до судового розгляду має місце тільки після порушення цивільної справи і не може передувати йому. І, звісно, воназавжди проводиться перед судовим розглядом. Будь-які дії, вчинені суддею до порушення цивільної справи або в процесі її розгляду судом, не є підготовкою справи до розгляду.

Loading...

 
 

Цікаве