WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Питання створення об'єднання співвласників багатоквартирного будинку - Реферат

Питання створення об'єднання співвласників багатоквартирного будинку - Реферат

Напевно для того, щоб виділити види осіб, які мають право бути засновниками об'єднання, потрібно виділити види об'єктів права власності, які можуть знаходитися у багатоквартирному будинку. Закон "Про приватизацію державного житлового фонду" виділяє такі об'єкти приватизації, які передаються у власність громадян: квартири у багатоквартирних будинках, одноквартирні будинки, кімнати у квартирах та одноквартирних будинках.

Отже, у багатоквартирному житловому будинку можуть бути перш за все такі об'єкти права власності, як квартири (кімнати). Тому й засновниками об'єднання можуть бути власники квартир (кімнат). Новий Цивільний кодекс виділяє таке поняття, як житло, до якого відповідно до ст. 379 ЦК входить житловий будинок, квартири, інші приміщення, призначені та придатні для постійного проживання. Отже, хоча Кодекс не виділяє такого поняття, як житлове приміщення, але, виходячи із змісту ст. 379 ЦК, можна зробити висновок, що якщо приміщення придатне для постійного проживання, то окремим об'єктом права власності є житлове приміщення.

Якщо говорити про виділення категорій засновників об'єднання, то напевно вони не повинні відрізнятися від осіб, які можуть бути його членами. Проте ст. 14 Закону встановлює, що членом об'єднання може бути фізична чи юридична особа, яка є власником квартири (квартир) або приміщення (приміщень) у багатоквартирному будинку.

Відповідно до ст. 6 Закону скликання установчих зборів здійснюється власником будинку або ініціативною групою, яка складається не менш як з трьох власників квартир або нежитлових приміщень. Як бачимо, Закон називає різні категорії осіб, які можуть засновувати об'єднання чи входити в ініціативну групу, бути його членом, що є недопустимим.

Тому на наш погляд, у Законі потрібно чітко визначити однакові категорії осіб, які можуть входити в ініціативну групу, бути засновниками і членами об'єднання. Враховуючи те, що ЦК визначив поняття житла, у Законі необхідно виділити наступні категорії власників об'єктів, які знаходяться у багатоквартирному житловому будинку - власники квартир, житлових та нежитлових приміщень.

Стаття 6 Закону передбачає, що повідомлення про проведення установчих зборів направляється власником будинку або ініціативною групою не менше ніж за 14 днів до дати проведення установчих зборів. Повідомлення направляється в письмовій формі і вручається кожному власнику під розписку або шляхом поштового відправлення (рекомендованим листом). У повідомленні про проведення установчих зборів зазначається, з чиєї ініціативи скликаються збори, місце і час проведення, проект порядку денного.

Важливе значення для створення товариства має правове регулювання проведення установчих зборів. Закон встановлює наступні вимоги для їх проведення:

- їх веде голова зборів, який обирається більшістю голосів присутніх власників або їх уповноважених осіб;

- у голосуванні беруть участь власники (їх уповноважені особи), які присутні на установчих зборах;

- кожний власник на установчих зборах має один голос, незалежно від площі та кількості квартир або приміщень, що перебувають у його власності;

- збори правомочні, якщо на них присутні більше п'ятдесяти відсотків власників;

- рішення приймається шляхом поіменного голосування і оформлюється особистим підписом кожного, хто проголосував, у протоколі із зазначенням результату голосування ("за" чи "проти") і вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менше двох третин присутніх осіб, які мають право голосу;

- до компетенції установчих зборів входить прийняття рішення про створення об'єднання і затверджують його статут.

Як бачимо, загалом Закон визначив порядок і процедуру створення об'єднання, але на практиці останнім часом стали викликати непорозуміння положення Закону щодо проведення голосування на установчих зборах. Справа в тому, що ст. 7 Закону встановлює, що порядок голосування на загальних зборах повинен визначитися статутом об'єднання, який повинен прийматися на загальних зборах. Тому не має значення, яка частина житлової (нежитлової) площі у багатоквартирному будинку належить власнику. І можуть бути випадки, коли статут об'єднання на установчих зборах приймається більшістю голосів власників, які не мають у своїй власності більшості житлової (нежитлової) площі і, безумовно, вони будуть залишати такий же принцип голосування і після створення об'єднання, що, на нашу думку, є несправедливим.

Відповідно до ст. 20 Закону усі витрати на утримання і експлуатацію та ремонт спільного майна сплачуються власниками пропорційно до загальної площі, що перебуває у їх власності. Безумовно, обов'язки повинні кореспондувати права, і якщо об'єм обов'язків по утриманню будинків залежить від розмірів частки власності у цьому будинку, то й об'єм прав по управлінню повинен бути не меншим. Тому, вважаємо, потрібно у Законі закріпити положення про визначення кількості голосів на установчих зборах і зборах об'єднання в залежності від загальної площі приміщень, які знаходяться у багатоквартирному житловому будинку і перебувають у власності осіб.

Ще одне питання, на якому вважаємо за необхідне зупинитися, а саме: визначення осіб, які мають право брати участь на установчих зборах у випадку, коли житлове (нежитлове) приміщення знаходиться у спільній частковій або сумісній власності. Відповідно до ст. 358 нового ЦК право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою, ст. 369 ЦК передбачає, що співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. На сьогодні дуже багато об'єктів житлового фонду знаходяться у спільній частковій або спільній сумісній власності. Тому виникає питання про визначення представника співвласників квартир (нежитлових, житлових приміщень) для участі в установчих зборах. На наш погляд, в установчих зборах мають право брати участь усі співвласники приміщень, але участь у голосуванні повинен брати лише один їх представник.

Відповідно до ст. 6 Закону оформлення і реєстрація всіх документів, що засвідчують створення об'єднання, здійснюються безоплатно у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України і об'єднання вважається створеним з моменту видачі свідоцтва про державну реєстрацію.

Що стосується визначення моменту державної реєстрації, то, на наш погляд, у Законі допущена помилка, оскільки за загальним правилом юридична особа вважається створеною не з дня отримання нею свідоцтва, а з дня її державної реєстрації, що і було закріплено у новому ЦК, відповідно до ч. 4 ст. 87 якого юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації.

Сьогодні в нашій країні набуло розвитку інвестиційне та дольове будівництво нежитлових будинків, в яких право власності на окремі нежитлові приміщення мають юридичні та фізичні особи. В зв'язку з цим виникає багато питань та спорів щодо спільної експлуатації таких будинків. На нашу думку, для вирішення таких завдань необхідно надати право створювати об'єднання співвласників не тільки житлових, але й нежитлових приміщень у порядку, передбаченому Законом "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку".

Підводячи підсумок проведеного вище дослідження, можна зробити наступні висновки:

1. Прийняття нового Цивільного кодексу потребує внесення змін до Закону "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", які стосуються зокрема:

- визначення осіб, які мають право бути засновниками об'єднання, входити в ініціативну групу по його створенню та бути членами цієї юридичної особи. Враховуючи, що ЦК визначив як об'єкти права власності у житловому будинку квартири та приміщення, пропонуємо закріпити у Законі право на створення об'єднання власниками квартир, приміщень (житлових та нежитлових);

- визначення щодо того, що об'єднання вважається створеним і набуває права юридичної особи в день його реєстрації;

- надання права брати участь в установчих зборах всім співвласникам квартир (приміщень), які знаходяться у багатоквартирному будинку.

2. Виходячи із загально-цивілістичних принципів кореспондування цивільних прав та обов'язків, необхідно закріпити у Законі положення про визначення кількості голосів, які має власник квартири (приміщення) на установчих зборах, в залежності від частки їх власності у багатоквартирному будинку.

3. Надати право створювати об'єднання співвласників в будинках, які входять до нежитлового фонду з метою їх спільної експлуатації.

Сучасний розвиток правового регулювання створення, управління, діяльності об'єднання співвласників багатоквартирного будинку потребує подальших досліджень, зокрема це стосується питання визначення форми підтвердження повноважень співвласника квартири (приміщення), яка знаходиться у багатоквартирному будинку, визначення особливостей володіння та користування загальним та неподільним майном та багато інших питань.

Література

1. Макаров Л. Правовий статус співвласників багатоквартирного будинку//Право України. -1996. - № 11. - С.62-64; Мягченко М. Право власності в багатоквартирному будинку // Право України. - 1996. -№ 11. - С.69-71.

2. Кучеренко IM. Житлово-будівельні кооперативи - правові проблеми систематизації законодавства //Правова держава. - 2003. - Bun.14.

Loading...

 
 

Цікаве